Секция: Филологические науки, №1

Коротка Л.М.

Запорізький національний університет

Специфіка формування англомовної лексико-граматичної компетенції майбутніх економістів у системі підготовки до

міжкультурної комунікації

 

   Нова модель мовної освіти орієнтує педагогів на оновлення змісту та вдосконалення методів, організаційних форм та засобів навчальної діяльності, які мають бути спрямовані на інтелектуальний розвиток студентів, формування вміння самостійно працювати з інформацією та застосовувати здобуті знання для раціонального вирішення певних завдань, які виникають у реальних життєвих ситуаціях. Відсутність таких умінь позбавляє людину можливості розраховувати на успіх, адаптуватися та самореалізуватися в нових умовах існування світового суспільства.

  Підготовка студентів-економістів до міжкультурної комунікації передбачає виховання багатокультурної особистості, спеціаліста, здатного реалізувати набуті у навчальному закладі професійні знання, вміння та навички в будь-якому культурному середовищі.

  Багатокультурною вважається людина, яка здатна легко адаптуватися до потреб життя в культурі, відмінної від її рідної; це тип людини, яка може характеризуватися як громадянин світу, член глобального суспільства тощо. Необхідність виховання таких рис студента, як неупередженість, пристосованість, толерантність, чутливість, зацікавленість іншими культурами, продиктована часом.

  З метою формування англомовної лексико-граматичної компетенції майбутніх економістів у системі підготовки до міжкультурної комунікації серед великої різноманітності сучасних дидактичних систем та концепцій навчання найбільш продуктивною, на нашу думку, є особистісно-орієнтоване навчання. В межах досліджуваної проблеми ця дидактична система передбачає:

·        визнання студента як активного суб’єкта діяльності, навчання та спілкування;

·        врахування потреб, інтересів та можливостей студентів при відборі лексико-граматичного матеріалу, а також забезпечення можливості самостійно обирати предметний матеріал, його вид та форму;

·        актуалізацію наявних соціокультурних, лінгвістичних та екстралінгвістичних знань;

·        врахування викладачем емоційного стану студентів, а також їхніх морально-етичних цінностей;

·        формування індивідуального сприйняття світу й можливість його творчого вдосконалення;

·        створення умов для розвитку, саморозвитку та самовираження.

  Метою такого навчання є гармонійне формування і всебічний розвиток особистості українського громадянина, розкриття його творчих сил, набуття власного “Я” та усвідомлення неповторної індивідуальності. Він має стати суб’єктом життєдіяльності, професійної діяльності, а не просто опанувати певну сукупність іншомовних  загальнонаукових і професійних знань, навичок і вмінь.

  Згідно з принципом комунікативності у навчанні іноземних мов і практичної мети, засвоєння мовного матеріалу відбувається комплексно, але це не виключає необхідності в окремих фрагментах занять, на яких домінує той чи інший аспект мови.

  Як відомо, структуру мовленнєвих одиниць можна зобразити за допомогою вербальних правил, моделей-схем і мовленнєвих зразків.

  Однак робота з мовленнєвими одиницями передбачає не лише засвоєння їхньої структури, але й оволодіння лексичними одиницями, що наповнюють цю структуру. При цьому викладачу важливо чітко уявляти, що одна система вправ може бути спрямована на відпрацювання або граматичної структури або лексичних одиниць мови, а не двох одразу.

    Враховуючи обмежений час, відведений чинною програмою на аудиторні заняття, а також велику завантаженість студентів із спеціальних дисциплін, викладачу іноземної мови треба самому адаптуватися й підпорядкувати матеріал, який  він планує  викласти,  головній  меті  навчання  іноземної  мови.

Відповідно до цього, для викладача важливішим має бути не викладання основ теорії на занятті, а ознайомлення студентів з існуючими на теперішній час ефективними способами й методами запам’ятовування та усвідомлення цього матеріалу, а також організація інтенсивного тренування для забезпечення практичного володіння ним студентами. Як демонструє практика, саме цього студенти чекають від викладача на заняттях.

  На наш погляд, студент має знати про ці способи, уявляти переваги й недоліки кожного з них й, відповідно до власних індивідуальних психологічних характеристик, самостійно обирати з них найкращий для себе. За таких умов викладач матиме змогу зосередитись на реалізації комунікативної мети  або певного завдання під час проведення аудиторного заняття.

 

Література

1.  Бирюк О.В. Методика формування соціокультурної компетенції майбутніх учителів у навчанні читання англомовних публіцистичних текстів: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. – К., 2006. – с. 45 – 46

2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – с. 72 – 77

 3.  Ягупов В.В.  Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2003. – с. 271 - 273