Ламбуцька Ж.А.
Дослідження
функціональних особливостей пам'яті студентів в процесі забезпечення їх готовності
до педагогічної діяльності
Специфіка розумової діяльності
людини ( в тому числі і навчальної чи професійної) та рівень чи успіх її
кінцевого результату багато в чому залежить від певних психофізіологічних
характеристик, які поряд з іншими якостями включають в себе такі як мислення
інтелект, ерудованість, прагнення до самовдосконалення в системі засвоєння
знань. Надбання та розширення всіх цих якостей невід'ємне від рівня пам'яті, яка є основним з феноменів розумової діяльності людини і однією з
найважливіших пізнавальних функцій, що лежать в основі пізнання та розвитку.
Зокрема, дослідження
функціональних властивостей пам'яті суб'єкта навчальної діяльності визначається
як її зв'язком з іншими психофізіологічними функціями, які забезпечують
результативність задач навчання, так і зниженням її ефективності в стані втоми
(Скрипко Л.С., 2002), підвищення нервово-емоційного напруження (Вашлаєва Л.П.,
2001; Семиченко В.А., Заслуженюк В.С.,2000), гіподинамії тощо. А як відомо з
літературних даних, саме ці фактори впливу є специфічними в навчальній
діяльності та характерні для цілого ряду професій, зокрема, педагогічних.
Виходячи з актуальності
проблеми вивчення функціональних особливостей
пам'яті, як основного чинника забезпечення навчальної та трудової
діяльності осіб розумової праці, наші дослідження були спрямовані на обстеження
її розвитку в динаміці від першого до останнього курсів навчання студентів в
процесі забезпечення їх готовності до педагогічної
діяльності. Обстежувались студенти 1-го, 3-го та 5-го курсів факультету
кібернетики Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка.
Досліджувались показники
безпосередньої пам'яті (БП), оперативної пам'яті (ОП), короткочасної пам'яті
(КП) та індексу короткочасної пам'яті (ІКП) за методикою "Подвійного
тесту" Л.С.Мучника та В.К.Смирнова.
Основними результатами
дослідження виявлено, що від 1-го до 3-го курсу навчання у вузі на статистично
значущому рівні спостерігається покращення функціональних можливостей пам'яті,
зокрема: на 3-му курсі показники БП на
15,4% вищі, ніж на 1-му (P<0,04); показники ОП покращуються відповідно на
26,35% (P<0,002); КП покращується на 8,57% (P<0,05), а ІКП на 3-му курсі
на 16,12 % виший від 1-го (P<0,005).
Таким чином можна констатувати, що
від першого до останнього курсу навчання у функціональних можливостях пам'яті
студентів спостерігаються певні позитивні зрушення, пов'язані з тренуванням
пам'яті, віковими особливостями, а також умінням оперувати функціональними
можливостями своєї пам'яті, залежно від умов діяльності та відповідно задачам,
які ставлять навчальні та професійні вимоги.
Статистично значуще покращення
показників пам'яті на 3-му році навчання порівняно з першим виправдане впливом
таких обставин як повне завершення до третього курсу адаптаційного періоду
навчання у вузі; зростання зацікавленості у навчанні; зростання самоконтролю та
самодисциплінованості; постійне різнобічне тренування пам'яті протягом трьох
років навчання у вузі як при вивченні предметів пов'язаних зі спеціалізацією
майбутньої професії, так і при вивченні предметів загальноосвітнього розвитку.
На 5-му курсі навчання такого
значного зростання функціональних можливостей пам'яті, як на 3-му вже не
спостерігається, ні порівняно з 3-м курсом, ні навіть з першим. За кількісними
значеннями більшості досліджуваних показників спостерігається незначне їх
покращення на 5-му курсі порівняно з першим. Всі отримані дані статистично
незначущі, отже можна говорити лише про тенденцію направленості до деякого
погіршення показників функціональних можливостей пам'яті від середніх до
старших курсів.
Такі результати, на нашу думку
можуть пояснюватися тим, що завершення адаптації до навчання у вузі та поглиблене
вивчення навчальних дисциплін на 2 – 4 курсах сприяє всебічному і постійному
тренуванню пам'яті, що і відбилося на значному покращенню функціональних
можливостей пам'яті студентів на 3-му курсі навчання, порівняно з першим.
Крім того, за суб'єктивними
даними опитування, більшість студентів-старшокурсників починають самостійно
працювати в різних установах, часто не пов'язаних з педагогічним процесом.
Мотивація їх навчальної діяльності змінює акцент на забезпечення необхідними
знаннями лише сфери своєї сьогочасної обмеженої трудової функції. Це призводить
до звуження набутих знань, згідно відповідності вимогам, які ставить перед
виконавцем його діяльність, і в якій він частіше більше зацікавлений, ніж у
вдосконаленні різнобічних знань. Обмеження часу, виділеного на навчання в
зв'язку з працевлаштуванням, зводить до мінімуму відвідування занять на
останніх курсах, що також негативно впливає на засвоєння необхідних знань, а
також на подальший розвиток функціональних можливостей пам'яті.
Таким
чином, можна констатувати, що функціональні можливості пам'яті студентів в
психофізіологічному забезпеченні готовності до професійної (педагогічної )
діяльності покращуються від перших до середніх курсів навчання з незначною
тенденцією до стабілізації на останніх курсах.
Рівень показників пам'яті
залежить від ряду об'єктивних та суб'єктивних факторів, які безпосередньо
впливають на розвиток її функціональних можливостей: мотивації, зацікавленості
у навчанні, тренування пам'яті, вікових особливостей і т.ін.
Виявлені психофізіологічні
властивості студентів повинні враховуватись в процесі підготовки спеціалістів
для проведення спеціальних заходів, спрямованих на формування психічних та
фізіологічних процесів і станів, які забезпечують успіх майбутнього спеціаліста
в професійній (зокрема, педагогічній) діяльності.