Болотнікова І.В.

Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України

Вікова динаміка розвитку особливостей мислення студентів педагогічних ВНЗів

Одним з базових критеріїв формування психологічної готовності до професійної діяльності є особливості розвитку пізнавальних процесів, зокрема мислення.

Високий рівень  пізнавальних процесів студента, розвиток спеціальних здібностей та зростання рівня свідомості у ставленні до майбутньої професії є важливими критеріями його психологічної готовності до професійної діяльності. Для того, щоб з’ясувати, як відбувається розвиток мислення студентів протягом навчання у ВНЗі, ми провели експериментальне дослідження особливостей мислення  у студентів різних вікових груп.

Експериментальні дослідження проводилися на базі Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова та Київського міського педагогічного університету ім. Б.Грінченка.

У дослідженні взяли участь студенти факультету фізичного виховання ( 1-й курс – 24 чол.; 3-й курс – 23 чол., 5-й курс – 12 чол.) та української філології (1 курс – 35 чол.; 3-й курс – 33 чол., 4-й курс – 15 чол.)  Всього в дослідженнях взяли участь 142 студента.

Обстеження особливостей мислення студентів проводилося на основі таких методик:

1.     Тест “Складні аналогії” – визначає рівень розвитку логічності мислення .

2.      Тест “Інтелектуальної лабільність” – встановлює рівень гнучкості мислення та здатності до навчання .

3.      Тест “Креативність” - спрямований на виявлення рівню творчого  мислення

4.      Тест “Антоніми” – виявляє рівень швидкості та узагальнення у вербальному мисленні.

  Загалом за вказаними методиками отримано 5 показників, що розкривають професійні особливості мислення педагогів та в подальшому  допоможуть розробити рекомендації щодо методів забезпечення психофізіологічної готовності студентів до педагогічної діяльності.

Описова статистика показників мислення досліджуваних студентів

 

Показник

Спеціалізація

Курс

n

M

Середнє значення кількості помилок

Std.Deviation

Лабільність

Фізичне виховання

1

24

3,75

1,96

3

23

6,04

4,15

5

12

11,75

4,59

Українська філологія

1

36

5,33

4,01

3

32

4,94

3,54

4

15

5,8

2,88

Всі разом

142

5,68

4,06

Логічність

Фізичне виховання

1

24

11,13

4,4

3

23

10,82

5,66

5

12

9,91

5,45

Українська філологія

1

36

8,86

4,75

3

32

6,63

4,65

4

15

9,27

5,49

Всі разом

142

9,19

5,15

Швидкість

Фізичне виховання

1

24

46,17

3,87

3

23

48,39

3,95

5

12

47,33

4,1

Українська філологія

1

36

48,89

3,54

3

32

49,16

2,14

4

15

49,47

1,8

Всі разом

142

48,34

3,45

Узагальнення

Фізичне виховання

1

24

5,38

3,5

3

23

4,48

4,14

5

12

8,08

4,98

Українська філологія

1

36

3.28

3,93

3

32

2,66

2,5

4

15

3,47

3,09

Всі разом

142

4,11

3,88

Креативність

Фізичне виховання

1

24

17,08

7,68

3

23

21,3

4,25

5

12

19,17

5,42

Українська філологія

1

36

21,25

6,28

3

32

22,9

3,52

4

15

31,2

7,03

Всі разом

142

21,8

6,8

 

Дані таблиці дозволяють нам зробити множинні порівняння достовірних відмінностей показників мислення студентів у віковій динаміці.

  Рівень лабільності мислення студентів факультету фізичного виховання  достовірно погіршується між 1-м та 3-м  курсами (р=0,03), між 3-м та 5-м курсами (р=0,00)  та, відповідно, між 1-м та 5-м курсами (р=0,00). Рівень логічності мислення є  низьким з тенденцією незначного покращення показників. Швидкість мислення має стабільно  високі показники. Рівень узагальнення мислення на 5-му курсі значно погіршується  відносно показників на 1-му та 3-му курсах навчання (р=0,02). Рівень креативності мислення є  стабільно високим.  Таким чином, у віковій динаміці рівень показників логічності, швидкості та креативності мислення є стабільним, а показники лабільності та узагальнення мислення  наприкінці навчання у ВНЗі погіршуються.

У студентів факультету української філології виявлено середній рівень лабільності мислення, що практично не змінюється  у період з 1-го по 4-й курси навчання.  Показники логічності мислення є стабільно низькими; швидкості – стабільно високими. Рівень креативності є високим, на 4-му курсі достовірно підвищується відносно показників на 1-му та 3-му курсах навчання (р=0,00). Показники рівню узагальнення  є стабільно середніми. Отже, зі збільшенням віку та, відповідно, терміну навчання значної динаміки розвитку досліджуваних показників мислення (за виключенням креативності)  не спостерігається.

   При аналізі вікової динаміки зміни показників мислення загальної кількості досліджуваних студентів у відсотковому розподілі виявляється тенденція зростання показників від 1-го курсу навчання до 3-го з подальшим їх погіршенням  наприкінці навчання. Ймовірно, така ситуація зумовлена  загальним погіршенням якості навчання у ВНЗі, втратою студентами-старшокурсниками мотивації до навчання, поєднанням учбової та трудової діяльності та іншими об’єктивними та суб’єктивними факторами.