Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Александрова А.Н., Рижова Є.В, Мхітарян А.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Загальна оцінка іноземної інвестиційної діяльності на території України

Іноземні інвестиції — це важлива складова структури інвестиційного ресурсу України. Входження їх на ринок країни сприяє зростанню обсягів випуску продукції, технологічному піднесенню промислового виробництва, виходу на світові ринки, а також динамізує формування національного ринку.[1, С.52]. Присутні на ринку України компанії-інвестори, які вже вклали капітал, умовно можні розподілити на три групи. До першої групи належать компанії, що виробляють товари і надають послуги внутрішнього споживання. Транснаціональні компанії - найбільші інвестори України порівняно з іншими типами інвесторів (65% від загального обсягу). Найвідомішими є інвестиційні проекти таких компаній, як "Австрійські Авіалінії", мережа ресторанів "МакДональдс", компанія "Голден Телеком", корпорація "Нестле" та ін.

До другої групи компаній-інвесторів належать компанії, метою яких є зайняття відповідної ніші на новому ринку. До таких компаній належать великі компанії – трейдери.

До третьої групи належать компанії, що вкладають свої капітали в зв'язку з специфікою економічного розвитку України - інституційні інвестори. Іноземні інституційні інвестори в Україні представлені міжнародними фінансово-кредитними інституціями, фондами та банками.

Найвпливовішою міжнародною валютно-кредитною системою є група Світового банку, яка включає Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародне агентство розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію, Міжнародне інвестиційне гарантійне агентство [З, С.9].

Європейський банк реконструкції і розвитку в Україні реалізує проекти як для державних підприємств, так і для приватного сектора економіки, зокрема реалізує кредитну лінію для розвитку малого та середнього бізнесу обсягом близько 150 млн дол.

Нині в Україні діють декілька міжнародних фондів, які здійснюють інвестиційну підтримку підприємництва в державі.

Фонд "Підтримки підприємництва в нових незалежних державах", створений в 1994 р. урядом США з початковим капіталом 150 млн дол.

Фонд "Україна", заснований в 1992 р. у м. Бостоні (США) зі статутним капіталом 22,5 млн дол., до початку 2003 р. реалізував в Україні 46 інвестиційних проектів на суму 12 млн дол. США на засадах партнерства.

Фонд "Відродження", створений в 1990 р. за підтримкою відомого фінансиста Джорджа Сороса. З 01.01.1998р. фондом започатковано "Програму мікрокредитування та підтримки розвитку кредитних спілок". Узагалі фонд "Відродження" фінансує інтелектуальні інвестиції і до цього часу вже запровадив в Україні мікрокредитів та грантів на суму близько 5,5 млн дол.

Ще однією організаційною формою залучення іноземних інвестицій можна вважати міжнародні агенції експортного кредиту. В Україні діє кілька таких агенцій.

Розглянемо детальніше стан справ у надходженні іноземних інвестицій та їх використанні в Україні.

Відповідно до даних Державного комітету статистики, у 2007 р. іноземними інвесторами в українську економіку вкладено 4580,5 млн дол. прямих інвестицій, у тому числі з країн СНД - 201,8 млн дол. (4,4% загального обсягу вкладених коштів), з інших країн світу -4378,7 млн дол. (95,6% грошових надходжень). Водночас нерезидентами вилучено капітал на суму 552,6млн дол.

У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці тощо, за 2007 р. склав 4295,9 млн дол., що становить 54,8% від даного показника 2006 р. (7328 млн дол,).

У 2007 р. інвестиції в Україну надійшли з 119 країн світу. При цьому на 10 із них припадає 84,1% їх загального обсягу.

Узагалі, можна сказати про те, що вже кілька років поспіль лідерами прямого іноземного інвестування в українську економіку залишаються промислове розвинуті країни. Безумовними лідерами інвестування є Сполучені Штати Америки, Кіпр та Великобританія. Взаємовигідне співробітництво з індустріальне розвинутими державами як Західної Європи, так і країн далекого зарубіжжя є рушійною силою ринкових перетворень в Україні та інтеграції її у світове господарство. [8, С.19].

У галузевому розрізі значний приріст іноземного капіталу у 2006 р. спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність - на 1273,6 млн дол., операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям — на 717,3 млн дол., а також на підприємствах промисловості - на 834,3 млн дол., у тому числі переробної - ш 752,5 млн дол., і добувної — на 72 млн дол. [7, С.2].

Щодо 2008 р., то прямих іноземних інвестицій в економіку України вкладено 8,7 млрд. дол. Загальний обсяг відповідних інвестицій на 01.01.2008 р. становив 29,5 млрд дол., що на 36.5% більше обсягів інвестицій на початок 2007 р.

Найбільше у 2007 р. зріс капітал нерезидентів із Кіпру - на 2700 млн дол., Нідерландів- на 977,4 млн дол., Швеції на 869,3 мли дол., Російської Федерації - па 460,1 млн дол.,Австрії— на 441,4 млн дол., Великобританії - на 405,4 млн дол., Німеччини - на 339,8 мли дол.

Найвищий приріст іноземного капіталу спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність - на 2277,8 млн дол., операції з нерухомим майном, оренду — на 782,0 млн дол., та будівництво - на 779,4 млн дол. Привертає увагу позитивна динаміка інвестицій у підприємства промисловості: вони зросли на 2026,9 млн дол., у т. ч. добувної - на 627,9 млн дол. та переробної" на 1393,5 мли дол. Серед галузей переробної промисловості найбільше зросли обсяги іноземних інвестицій у виробництво неметалевої мінеральної продукції -на 370,6 млн дол., харчових продуктів - на 292,0 мли дол., металургійне виробництво – на 245,1 млн дол., хімічну та нафтохімічну промисловість - на 181,9 млн дол. На підприємствах торгівлі капітал зріс на 430,7 млн дол., транспорту та зв'язку -- на 296,6 млн дол., сільського господарства - на 152,8 млн дол.

Отже, аналіз розвитку іноземного інвестування в економіку України за останні роки показує його певну позитивну динаміку, розширення масштабів, видів і сфер вкладання капіталу.

Проте, незважаючи на всі кількісні та якісні перетворення, Україна сприймається іноземними інвесторами як несприятлива для інвестування країна. Основними негативними ознаками інвестиційного клімату України є:

- Нестабільність політичної ситуації в Україні.

- Недосконалість законодавства в сфері інвестування та підприємництва. Недостатнє правове забезпечення, зокрема з питань платежів до бюджетів усіх рівнів та централізованих фондів спеціального призначення, відсутність системи регламентації перевірок підприємницької діяльності, тривала процедура реєстрації і отримання необхідних сертифікатів,неоднозначне тлумачення різними гілками влади законодавчих актів, які постійно змінюються.

- Податки. Високий рівень і велика кількість податків позбавляє державу конкурентних переваг при залученні іноземних інвесторів.

- Стандарти. Невідповідність податкової та бухгалтерської систем міжнародним стандартам породжує велику кількість непорозумінь іноземних інвесторів з українськими партнерами в процесі їх спільної діяльності.

- Недостатньо розвинута інфраструктура бізнесу. Відсутність потужної страхової компанії, яка б покривала комерційні ризики під час реалізації особливо масштабних інвестиційних проектів, обмеженість довгострокових і недорогих банківських ресурсів, відсутність швидкісного транспортного сполучення з промисловими та сировинними центрами тощо.

- Зростання безробіття, що виникає внаслідок спаду виробництва та структурних зрушень в економіці, необхідність перерозподілу значної частини робочої сили між галузями та регіонами [1.С.25].

Вирішальна роль у зміні ситуації, що склалася з інвестиційним кліматом України, належить державній політиці щодо іноземних інвестицій. З метою залучення інвестицій та реалізації інвестиційного потенціалу держави органи влади мають на меті реалізувати комплекс заходів із поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Створення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, в яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності, с суттєвим кроком у формуванні сприятливого інвестиційною клімату. В межах даних зон та територій іноземним інвесторам пропонують сприятливі умови вкладання капіталу: інвестор отримує право на звільнення від сплати податків на прибуток і додану вартість, сплати за землю, певної групи зборів до бюджетних фондів, обов'язкового продажу валютних надходжень [2, С.ЗЗ].

У 2002-2003 рр. було прийнято ряд законів, що становили основу реформування податкової системи, з метою максимальної гармонізації законодавства відповідно до вимог Європейського Співтовариства. Для посилення захисту іноземних інвестицій Україна підписала Вашингтонську Конвенцію, яка була ратифікована Верховною Радою України у 2000 р.

З вищезазначеного можемо констатувати, що в Україні ведеться певна робота з активізації інвестиційної діяльності. Саме держава відповідає за створення сприятливого інвестиційного середовища, тому подальший розвиток загальноекономічної ситуації в Україні значною мірою залежатиме від результативності державної інвестиційної політики, від ступеня мінімізації несприятливих тенденцій, накопичених у сфері інвестування [7, С.27].

Висновки. Отже, іноземні інвестиції сприяють економічному зростанню приймаючої економіки, інтеграції національної економіки у світове господарство на основі перенесення виробничих потужностей, передавання технології, переказування капіталу, управлінського досвіду, навичок, інновацій.

Створення й ефективне функціонування механізму залучення іноземного капіталу з метою всеосяжного реформування економіки України має насамперед спиратися на наступне: виокремлення та врахування переваг і недоліків напрямів залучення іноземних фінансових коштів; прогнозовану оцінку необхідних для України обсягів іноземних інвестицій за основними напрямками їх використання; узагальнення існуючих в інших країнах систем залучення іноземних інвестицій у розвиток національних економік та їх провідних секторів задля можливого використання в Україні окремих ефективно діючих елементів таких систем; змістовно-елементне обгрунтування комплексного механізму залучення іноземних інвестицій. Підсумовуючи, можна зазначити, що на сучасному етапі господарського розвитку проблема іноземного інвестування є надзвичайно актуальною та потребує подальшого розгляду та дослідження.

Література

1 Абрамович І.В. Напрями активізації державної політики щодо залучення іноземних інвестицій й економіку України // Економіка та держава. - 2007. -. №9. - С.25- 27

2. Денисенко М. П. Інвестиційний клімат України та напрями його подальшого покращання // Проблеми науки. - 2006 -№12. -С.32-39.

3. Ковальчук О.Н. Моніторинг інвестиційного середовища в Україні // Проблеми науки. -- 2005. - №10. - 0.8 - 12

4. Козак Ю Г., Лук'яненко Д Г. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - К : Центр навчальної літератури, Видавництво "АртЕк". 2003. - І.М с.

5. Костюк Т.Й. Українська економіка як об'єкт іноземного інвестування // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2006. - №3 -С50-53.

6. Пирог О.В Іноземні Інвестиції як фактор економічного зростання в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №5-С. 15-19.

7. Федоренко В. Г. Інвестування: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К : Знання, 2007 - 385 с.

8. Підраховано за даними: Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 2007 р. Держкомстат України. Експрес-доповідь - 2006. - №45. - С.1: Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 2008 р. Держкомстат України. Експрес доповідь - 2008. -№41. - С-5.