Рудавка Н.В.

Інститут економіко – правових досліджень НАН України

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ ЩОДО РОЗВИТКУ ШАХТАРСЬКИХ МІСТ

Реструктуризація економічної системи шахтарських міст визначається вектором соціально – економічних перетворень, пов’язаних з використанням сучасних форм і механізмів управління інтелектуальними ресурсами відповідних територій.

Дослідження особливостей інформаційної економіки розглянуто в працях як вітчизняних вчених О. Білоруса, О.Чубукової, Н. Васильйової, так і зарубіжних Р. Арена, К. Лонгі, Б. Валізе, тощо.

Науково – технічні та технологічні досягнення в умовах ринкової трансформації перетворюються у визначальний фактор розвитку господарського комплексу шахтарських міст. Саме економіка знань є потужним імпульсом прискореного технологічного розвитку промисловості, сприяє диверсифікації, інтенсифікації виробництва, розширенню внутрішнього і зовнішнього ринків, зростанню високотехнологічної продукції у структурі ВВП.

Головними ознаками створення системи управління знаннями на вугледобувних територіях є наступне: по – перше, це перетворення знань у фактор виробництва наряду з такими як труд, природні і матеріальні ресурси; по –друге, підвищення питомої ваги надання послуг для бізнесу; по – третє, збільшення інвестицій у систему освіти та підготовки кадрів; по – четверте, розвиток і широкомасштабне використання нових інформаційно – комунікаційних технологій; по –п’яте, перетворення інновацій у основне джерело економічного росту, конкурентоспроможності підприємств.

Аспект ефективності функціонування інформаційної економіки пов’язаний з необхідністю комплексної ув’язки освіти з структурою реальної економіки, тобто, необхідністю розглядання як суб’єктивних так і об’єктивних факторів щодо процесів суспільного відтворення, які забезпечують збалансованість між людським потенціалом і виробничими потужностями господарського комплексу, а також зростанням частки в економічної сфері тих секторів, які пов’язані з виробництвом і управлінням знаннями (наукові дослідження, фінансові, страхові і ділові послуги, консалтинг).

Обмін знаннями повинен виходити за межі підприємств, і пов’язувати зовнішніх партнерів (конкуруючи і не конкуруючи галузі, університети, лабораторії, консультаційні фірми, тощо) у загальну структуру. Це надасть можливість підприємствам придбати знання, яких вони не мають у своєму розпорядженні, або для виробки яких вимагаються значні витрати часу і засобів.

Масштаб передавання знань може бути різним – від надання інформації у рамках конференцій до реалізації спеціальних проектів у межах усіх структур міста і регіону.

Інтеграція ключових видів знань передбачає по – перше, розробку сумісних науково – освітніх проектів і програм наукових організацій і вузів; по – друге, формування сучасних гнучких організацій відповідного профілю діяльності, які приймають участь в економічній інтеграції; по – третє, створення базових кафедр, лабораторій у місцевих вузах, науково – інноваційних центрів тощо.

Найбільш раціональний підхід щодо інституціонального розвитку науки і освіти на рівні шахтарських міст полягає у створенні умов для впровадження різноманітних інтегрованих структур (табл.1).

Тому, до ключових напрямків розвитку інтеграції можна віднести наступне:

1. Розширення мережі науково – освітніх об’єднань у формі юридичних суб’єктів на договірній основі для реалізації освітніх програм, або проведення наукових досліджень, що передбачає створення продуктивних вузівських, академічних і галузевих наукових колективів з наданням їм необхідних ресурсів і фінансуванням на конкурсній основі.

Таблиця 1. - Інтеграція ключових видів знань

Ключові види знань	Діючи форми (таксономії)	Напрямки діяльності
1. Втіленні знання, орієнтовані на дії обумовлені конкретним контекстом, придбанні в процесі рішень практичних проблем	марки обслуговування; марки товарів; корпоративні марки; портфелі замовлень; фінансові фонди; механізми розподілення; управлінські процеси; ділове співробітництво; ліцензійні згоди	Формування інститутів інтенсивної комунікації
2. Інтелектуальні знання, основані на навичках абстрактного мислення і пізнавальних здібностях	сертифікати; свідоцтва вузів; дипломи; авторські права; програмне забезпечення; права на дизайн; ноу- хау; товарні знаки; знаки обслуговування	Створення різних інститутів інтеграції тобто, дослідних університетів, науково – освітніх комплексів, інноваційних фірм, сітьових інтеграційних проектів
3. Вбудовані знання, які містяться в системах і процедурах	інформаційні технології; промислові технології; сітьові системи зв’язку	Розвиток АСУ систем
4. Втілені знання в культурі, які відносяться до процесу досягнення загальних понять	розвиток творчого потенціалу і культури; освітні та професійні програми навчання	Інформаційна підтримка і проектування експертних систем

2. Створення, розвиток, пріоритетна підтримка мережі провідних дослідницьких місцевих і регіональних університетів, що забезпечить взаємозв’язок цінностей фундаментальної освіти та можливостей гнучкого задоволення потреб у кадрах з перспективних напрямків функціонування економічної системи.

3. Інтеграція як організаційно – економічний процес передбачає об’єднання ресурсів наукового, промислового і освітнього комплексів, для отримання соціально – економічних та комерційних ефектів за рахунок створення інноваційних консорціумів, наукових організацій, промислових підприємств, фінансових структур з послідовним формуванням на цій основі стійких інноваційних кластерів.

4. Подальший розвиток “проектної інтеграції” спрямованої на формування ефективної взаємодії між вузами і науковими організаціями, може сприяти створенню стійких альянсів між НІД, вузами і підприємствами шахтарських міст. Дана форма найбільш приваблива для бізнесу, який може приймати участь в сумісних проектах у сфері науки, інновацій, підготовки кадрів.

Для реалізації інтересів ключових суб’єктів науково – освітньої діяльності щодо регулювання інтеграційних процесів необхідне формування сучасної правової бази яка повинна забезпечити: по – перше, ідентифікацію, систематизацію, правову легітимність форм і механізмів економічної інтеграції; по – друге, визначення правового положення інтегрованих структур і принципів їх державної підтримки, а також регулювання відношень між засновниками, місцевими органами влади, іншими учасниками інтеграційних процесів; по – третє, регламентування діяльності різноманітних інститутів інтеграції (дослідницьких університетів, науково – освітніх комплексів, тощо).

Таким чином, економіка знань повинна стати реальним джерелом підвищення ефективності функціонування господарського комплексу за рахунок перетворення накопичених знань у нову суспільну вартість.