Романюк Н.М.

Національний гірничий університет

Класифікація факторів, що стримують розвиток малих

підприємств в сучасних умовах господарювання

Основи теорії сучасного підприємництва були закладені Й. Шумпетером на початку ХХ ст. Він сформулював функцію підприємництва, яка полягає у реформуванні структури виробництва за допомогою застосування певного винаходу, невикористаної технологічної можливості, знаходження нових джерел постачання матеріалів і сировини, нових ринків збуту продукції, реорганізації певної галузі тощо [1]. З метою виконання цієї головної функції малі підприємства повинні не тільки вести точний облік витрат та прибутків, але й сформувати структуру управляння і виробництва, що своєчасно реагує та адаптується до мінливих вимог ринку. Основною вимогою до структур малих підприємств являється гнучкість, тобто можливість у разі необхідності реорганізації старої або створення нової структури, яка в найбільшому ступені задовольнятиме вимогам ринку [2].

Соціальне значення розвитку малих підприємств, працюючи на яких людина не відчуває себе відчуженою та має можливість самореалізації, підкреслив один із прихильників розвитку малого бізнесу Е. Ф. Шумахер. Він розглядав малі підприємства як засоби вдосконалення співпраці між людьми, зміцнення людської гідності та реалізації їх потенціалу [3]. Проте, за часів Е. Ф. Шумахера, крупні підприємства вважалися найефективнішою формою організації бізнесу. Тому, на його думку, малі підприємства повинні були стати складовою частиною корпорацій. Сучасні малі підприємства є невід’ємною частиною ринкової економіки будь-якої країни, їх частка в ВВП складає близько 50 - 60 %. Слід зазначити, що багато ідей Е. Ф. Шумахера використовуються політичними партіями й сьогодні як елемент ідеології.

Теоретичні засади й економічна природа малого підприємництва, тенденції та особливості його розвитку в Україні досліджені Варналієм З.С.[4]. Він визначив роль і місце малих підприємств наступними чином: особливий тип підприємницької діяльності, який формується на базі дрібнотоварного виробництва, характеризується високою мобільністю, динамічністю й гнучкістю та стимулює структурну перебудову економіки, створює додаткові робочі місця, формує нову соціальну верству підприємців-власників, послаблює монополізм та сприяє розвитку інноваційних процесів. З.С. Варналій наголошує, що мале підприємництво є одним з провідних секторів ринкової економіки[4]. Проте загальна економічна та соціальна роль малого бізнесу можлива лише за умови всебічної підтримки та стимулювання розвитку цього сектору економіки державою, особливо в умовах кризи.

Слід зазначити, що існує безліч факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, які негативно впливають на результати виробничо-господарської діяльності малих підприємств. Залежно від рівня, на якому вони повинні бути вирішені, названі фактори можна класифікувати таким чином:

1. Макроекономічні фактори:

- недосконале нормативно-правове забезпечення діяльності малих підприємств;

- відсутність налагодженого механізму державного регулювання бізнесу;

- недостатньо чітко сформульована через систему правових актів державна політика, що направлена на підтримку малого бізнесу;

- політична та економічна кризи;

- існування адміністративних бар'єрів при реєстрації, ліцензуванні та сертифікації, регулюванні орендних відносин і контролі;

- надмірний податковий тиск та часті перевірки;

- складна система фінансової звітності та відсутність налагодженого механізму електронного зв'язку з податковою службою;

- невпевненість підприємців у незмінності нормативно-законодавчої бази й стабільності економічних відносин;

- недосконала конкуренція та існування тіньового сектора.

2. Регіональні фактори:

- відсутність ефективно діючих механізмів фінансово-кредитної політики;

- недостатня інвестиційна та науково-технічна допомога;

- недосконала ринкова інфраструктура малого підприємництва;

- відсутність необхідної кількості консультаційних центрів;

- недостатнє інформаційне забезпечення суб'єктів малого підприємництва;

- високий рівень корупції і бюрократії;

- недостатній захист суб'єктів малого бізнесу.

3. Мікроекономічні фактори:

- відсутність у підприємців, що починають роботу, знань необхідних для організації та ведення успішної діяльності у сфері малого бізнесу;

- недосконалий механізм визначення, оцінки та прогнозування впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на результати господарювання підприємств, що уповільнює їх адаптацію до мінливих умов ринку;

- недосконалі організаційна і виробнича структури підприємств;

- недостатньо високий рівень конкурентоспроможності продукції;

- нераціональне використання виробничих ресурсів;

- не досить ефективна діяльність відділів менеджменту та маркетингу в умовах ринкової економіки.

З метою удосконалення процесу прийняття рішень стосовно визначення напрямків розвитку малого підприємництва та його підтримки з урахуванням запропонованої класифікації необхідно використовувати алгоритм, який є основою концепції сучасного підприємництва та складається з наступних етапів (рис. 1):

1. Аналіз проблем, які виникають внаслідок негативного впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на результати виробничо-господарської діяльності малих підприємств. Перш ніж розробляти будь-які заходи, що направлені на регулювання діяльності малих підприємств, необхідно визначити основні напрями підтримки бізнесу. Для цього потрібно проаналізувати проблеми малого бізнесу на місцях, класифікувати їх залежно від ступеня важливості та державного рівня, на якому повинні бути розв'язані питання.

2. Визначення рівня, на якому повинна бути вирішена проблема, відбувається відповідно до запропонованої вище класифікації: макроекономічний - питання повинно бути розв’язано на державному рівні; регіональний – рівень місцевих органів виконавчої влади; мікроекономічний – проблему можливо вирішити в межах підприємства.

3. Пошук варіантів вирішення проблем, що визначені на першому етапі. При цьому формулюються різні напрями розв'язання певних задач, визначаються обмеження і критерії, необхідні для вибору оптимального варіанта. Обмеження залежать від ситуації, що склалася у регіоні або в країні у цілому. Найбільш головні з них - це нестача коштів, необхідної техніки і технології, відсутність досвіду роботи у сфері малого бізнесу, недосконала система оподаткування тощо. Після цього визначаються критерії, за якими будуть оцінюватися розроблені альтернативні варіанти вирішення існуючої проблеми.

4. Збір даних про альтернативні варіанти розв'язання проблем малого бізнесу. На цьому етапі збирається та аналізується релевантна інформація відповідно до існуючих обмежень і встановлених критеріїв оцінки.

5. Даний етап є необхідною умовою для вирішення проблем на макроекономічному та регіональному рівнях. Обговорення можливих варіантів вирішення існуючої проблеми з представниками підприємців важливе тому, що саме вони є найбільш зацікавленою стороною та крім цього мають практичний досвід роботи. Якщо питання вирішується на мікроекономічному рівні, потрібно перейти до наступного етапу алгоритму.

6. Аналіз альтернативних варіантів та вибір найбільш оптимального. Цей крок - порівняльний аналіз альтернативних варіантів і вибір серед них такого, який у найбільшому ступені підходить для вирішення певної проблеми.

7. Розробка заходів, які спрямовані на реалізацію вибраного варіанту, з метою вирішення проблеми, що розглядається.

8. Якщо заходи стосовно вирішення проблеми розробляються державними або місцевими органами влади, інформація про їх впровадження повинна бути опублікована в пресі.

9. Реалізація заходів.

10. Аналіз та порівняння фактичних і планових результатів господарювання малого підприємства.

11. Корегування отриманих результатів. Якщо відхилення незначні, то розробляються заходи, які направлені на усунення відхилень, що виявлені в результаті порівняльного аналізу (на етапі 7). При значних відхиленнях необхідно повернутися до етапу 3.

На мікроекономічному рівні з метою адаптації до мінливих ринкових умов необхідно визначати фактори внутрішнього і зовнішнього середовища, що позначаються на результатах виробничо-господарської діяльності малого підприємства, та оцінювати ступень небезпеки їх впливу. Тому доцільно обґрунтувати функціональні залежності між факторами внутрішнього та зовнішнього середовища й результатами господарювання малих підприємств та удосконалення на основі цих залежностей механізму планування й управління вказаними результатами шляхом оцінки та прогнозування впливу на них зазначених факторів, що забезпечуватиме плановий рівень рентабельність малих підприємств хімічної галузі.

Список використаних джерел

1. Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Под. ред. А.Г. Милейковского: Пер. с нем. В.С. Автономова. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.

2. Варналій З.С. Основи підприємництва: навчальний посібник. – К.: Знання – Прес, 2002. – 239 с.

3. Классики менеджмента / Под.ред М. Уорнера: Пер с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2001. – 1168 с.

4. Варналій З.С. Мале підприємництво: Основи теорії і практики. – К.: Знання, 2001. – 277 с.