Історія / Історія України

Асистент Бежук О.М.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Гжицького

Ольга Левицька – Басараб в контексті національно-визвольної боротьби українців початку ХХ століття

Аналізуючи основні віхи життя та діяльності О.Левицької-Басараб, можна чітко простежити процес формування світогляду та активної громадсько-політичної позиції української патріотки. Визначальними в цьому контексті стало виховання в греко-католицькій родині, де плекалися давні історичні традиції, мова, історія свого народу, національний дух [1, с.18].

Вагомим етапом формування О.Левицької-Басараб як особистості та громадської діячки, варто вважати період навчання в Українському Інституті для дівчат в Перемишлі[2, с.19]. Формування національних почуттів, які відіграли неабияку роль у майбутній громадсько-політичній діяльності О.Левицької-Басараб, розширення та збагачення її світогляду, відбулися завдяки участі у студентському товаристві «Січ». У Віденській «Січі» молода Левицька знайомиться зі студентами університету: О.Грицаєм, Н.Гірняком, Д.Донцовим, які відіграли помітну роль в політичному та національному розвитку українців, долучається до диспутів, що торкалися багатьох актуальних проблем Східної Галичини та її автохтонного населення [3, с.105].

В подальшому Ольга Левицька-Басараб впорядковує бібліотеку, веде курси для неграмотних у Головному Виділі «Просвіти». Діяльність О.Левицької-Басараб у цій громадській організації була продиктована переконанням, що громадська праця може і повинна здійснюватися разом із просвітою народу[ 4 ].

Участь О.Левицької-Басараб у мілітарних організаціях Східної Галичини в передвоєнний період стало своєрідною кузнею формування характеру та національного світогляду молодої дівчини Пройшовши нелегку науку в рядах «Січі» і «Пласту», дівчина вступає до жіночої чоти УСС, під керівництвом О.Степанів [5, с.142]. В подальшому участь цих жінок в регулярній армії стало новим явищем в історії України та історії всієї Європи. Чимало з них піднеслись до старшинських рангів, вписавши своє ім’я у вітчизняну книгу пам’яті [ 6, с.87].

Громадсько-політична діяльність О.Левицької-Басараб тісно перепліталася з діяльністю жіночих організацій, що стали логічним продовженням визвольного руху жіноцтва за економічні та політичні права. Показовою у цьому стала діяльність «Жіночої Громади» в передвоєнний період [ 7, с.18 ].

В подальшому Ольга долучається до жіночих організацій, що мали харитативну та політичну спрямованість. Її праця в «Українському Комітеті допомоги раненим українських жовнірам» була виявом чіткої громадянської позиції, необхідністю прислужити суспільству в справі благодійництва, поширенні ідей національної державності та соборності [8]. У своїй різносторонній діяльності, О.Левицька-Басараб надавала особливо вагоме значення просвітницькій та педагогічній праці. Особливо яскраво це демонструє її доробок у організації та діяльності Українського Жіночого Союзу [9]: Ольга очолила організаційну секцію та український Шкільний Комітет, що діяв у Відні у роки Першої світової війни, нею була долучена до співпраці Американська Допомогова Адміністрація. Логічним продовженням такого роду праці О.Левицької-Басараб стала спеціальна освітня секція у львівському Союзі українок [ 10 ].

Національний світогляд , ідейні переконання, як і значний досвід праці у молодіжних мілітарних товариствах та громадських організаціях, забезпечили О.Левицькій-Басараб роль зв’язкової в УВО – складовій та важливій клітині визвольного руху українців у міжвоєнний період [11, с.92 ]. Жертовна праця в розвідувальній сітці УВО, арешт і мученицька смерть О.Левицької-Басараб стали останнім доказом її безприцидентної відданості своєму народу та українській справі.

Література

1. Левицька І. Дитинство і юність О.Басараб // Незабутня Ольга Басараб. [Під ред. І Книш ] – Вінніпег. – 1976.- 234 с.

2. Звіт дирекції руского дівочого ліцею в Перемишлі за рік 1903-1904 , - 35с.

3. Богачевська-Хом’як М. Білим по білому: жінки в громадському житті України 1884-1939. – Київ. – 1995. – 423с.

4. С. З життя цілої людини. // Нова хата.- Львів.- 1929.- С.1

5. Полонська-Василенко Н. Українські жінки 19-20 століть. // Видатні жінки України. – Вінніпег, Мюнхен.- 1969.- С.105-107.

6. Савчук Б. Жіноцтво в суспільному житті Західної України (остання третина ХІХст .- 1939р.) – Івано-Франківськ.- 1998.- 280с.

7. ДАЛО, Ф.-279, Оп.1, спр.1, арк.1-20

8. О.З. Український Жіночий Комітет помочі раненим жовнірам у Відні // Український прапор.- Відень.- 1920.- Ч.34 (червень).- С.7.

9. Український Жіночий Комітет // Український прапор.- Відень.- 1920.- Ч.15 (лютий).- С.6.

10. ЦДІА у Львові, Ф-319, Оп.1, спр.20-21, арк.5

11. Книш З. Власним руслом. (УВО від осени 1922 до літа 1924р.) – Торонто.- 1966. – с.184.