“ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ”
Маркетинговий підхід підготовки
фахівців в вузах України набуває особливої актуальності
у зв'язку з рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 року (протокол №2/3-4) в якому було рекомендовано
активізувати роботу щодо виходу національної вищої школи на міжнародний ринок освітніх послуг і здійснити
комплекс заходів щодо організаційного забезпечення приєднання України до
Болонського процесу.
Значущість внеску вищої школи в
реформування суспільства підтверджується світовим досвідом. Він
показує, що ті країни, що успішно подолали
перехід до сучасних ринкових відносин (наприклад, післявоєнні Німеччина і Японія, а так само США 60-х років),
розглядали сферу вищої освіти як
пріоритетну.
В останнє десятиріччя в області освіти виявилися дві протилежні і, разом з тим, пов'язані один з одним тенденції. З одного боку, освіта в нашому житті набуває все більшу значущість, а з другого боку мають місце певні кризові явища.
Пошук найбільш оптимальних варіантів навчання, залучення абітурієнтів, працедавців та дотацій з державного бюджету - одна з основних задач маркетингу у сфері освіти.
Останнім часом
загострюється конкуренція серед вищих навчальних закладів по залученню
абітурієнтів. У той же час у суспільстві починає формуватись певний рейтинг
університетів у залежності від, як професійних знань та навичок випускників,
так і інших чинників.
На наш погляд, Державні
іспити є найважливішим елементом учбового процесу під час якого студенти
демонструють свої знання та потенційні, професійні можливості.
Саме обєктивний, професійний
підхід до підготовки та проведення Державних іспитів здатен значно підвищити
професійний рівень майбутніх фахівців.
У Харківському Державному
Університеті Харчування та Торгівлі на кафедрі маркетингу та комерційної
діяльності Державний іспит з дисциплін базової освіти
за спеціальністю 6.050100 „Маркетинг” освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” проводиться по закінченні теоретичної і практичної підготовки
майбутнього фахівця у 8 (денна форма навчання) або у 9 (заочна форма навчання)
семестрі.
До державного
іспиту допускаються студенти, які склали всі поточні іспити і заліки, що
передбачені навчальним планом, і успішно пройшли і захистили звіт із
комплексної практики з фаху.
Державний
іспит проводиться в письмовій формі. При цьому – студент надає відповіді на
тестові завдання, які розроблено кафедрою, а також вирішує задачі, що надані
кафедрою економіки. Ці завдання складаються з теоретичних питань у формі тестів
і практичної частини, яка являє собою економічну ситуацію у конкретному
підприємстві галузі і потребує вирішення, або ситуаційного завдання. Для
рішення практичної частини необхідно використовувати не тільки теоретичні
знання, а й усі практичні навички з аналізу, планування, прогнозування
діяльності підприємств, окремих показників їх господарської і фінансової
діяльності, обґрунтування загальної і окремих напрямків стратегії підприємств,
прийняття тих чи інших господарських рішень.
Програма
Держвного іспиту складається з питань за такими дисциплінами:
Маркетингова товарна політика,
Маркетингова політика комунікацій,
Маркетингові дослідження,
Логістика,
Інфраструктура товарного ринку.
Структурно
екзаменаційний білет складається зі 100 тестових завдань (по 25 тестів з кожної
з наведених маркетингових дисциплін), а також задачі, або ситуаційного
завдання, що охоплюють питання курсу Інфраструктури товарного ринку.
Державний іспит за
спеціальністю 7.050108 „Маркетинг” освітньо-кваліфікаційного
рівня „спеціаліст” проводиться по закінченні
теоретичної і практичної підготовки майбутнього фахівця у 10 (денна форма
навчання) або у 11 (заочна форма навчання) семестрі. Його програма складається
з питань за такими дисциплінами:
Стратегічний маркетинг,
Комерційна діяльність посередницьких
підприємств,
Рекламний менеджмент,
Поведінка споживачів,
Економіка підприємства.
Структурно
екзаменаційний білет також складається з 100 тестових завдань (по 25 тестів з
кожної з наведених дисциплін), а також задачі, або ситуаційного завдання з тієї
дисципліни, тести з якої не війшли до теоретичної частини (Економіка підприємства).
Оцінювання знань студентів з дисциплін, які винесені на
державні іспити, проводиться за чотирибальною системою: „відмінно”, „добре”,
„задовільно”, „незадовільно”.
Оцінка „відмінно” відповідає виявленню системного і
глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової
літератури; чіткому володінню понятійним апаратом, методами, методиками та
інструментами, передбаченими програмами дисциплін; умінню використовувати їх
для розв'язання як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявленню
творчих здібностей у розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу.
Оцінка „добре” ставиться, якщо студент повністю засвоїв
навчальний матеріал, знає основну літературу, викладає матеріал у логічній
послідовності, робить певні узагальнення і висновки, але не наводить практичних
прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускається
незначних помилок у формулюванні термінів, категорій, невеликих арифметичних
помилок у розрахунках при розв'язанні практичних завдань.
Оцінка „задовільно” ставиться у випадках, коли студент
засвоїв в основному матеріал лекційних курсів, дає неповну відповідь на
поставлене теоретичне запитання, допускається помилок у розрахунках при
розв’язуванні задач, або не надає коментарів та висновків при вирішенні
ситуаційного завдання.
Оцінка „незадовільно” ставиться студентові, який не
засвоїв навчальний матеріал, дає невірні відповіді на поставлені теоретичні
завдання, не вміє або невірно виконує розрахунки при розв'язанні ситуаційних
завдань.
У склад Державних екзаменаційних комісій, як правило,
залучаються компетентні фахівці-практики, здатні обєктивно оцінити рівень
продемонстрованих студентами знань.
На наш погляд, можливе також залучення, у ранзі
спостерегачів, представників потенційних роботодавців, що вже на ціх етапах
зможуть оцінити рівень знань студентів, також підібрати собі майбутніх
фахівців.