Репужинська Тетяна Іванівна

Буковинська державна фінансова академія

Історичний розвиток кримінально-правового захисту прав інтелектуальної власності в Україні

Як свідчить історія, порушення прав інтелектуальної власності почали з’являтись у суспільстві ще від найдавніших часів. Наприклад, факти існування одного з найпоширеніших порушень авторського права – плагіату (оприлюднення чужого твору під іменем особи, яка не є його автором) мали місце ще у стародавній Греції та Римській імперії.

Проблемам захисту прав інтелектуальної власності сьогодні приділяють особливу увагу як за кордоном, так і в нашій країні: з’являється багато судових спорів, публікацій, проводяться конференції тощо. Український законодавець також не обминув це питання стороною, оскільки останнім часом у режимі захисту прав інтелектуальної власності в Україні відбулися суттєві зміни. Основні з них пов’язані з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності” від 22 травня 2003 р. № 850-IV (далі – Закон про зміни) та набранням чинності Цивільним кодексом України 16 січня 2003 р. № 435-IV.

На сьогоднішній день проблема вдосконалення кримінально-правового захисту прав інтелектуальної власності є не лише нагальною потребою для України, але і в історико-правовому аспекті сягає своїм корінням глибокої давнини.

Як справедливо підкреслюється в юридичній літературі, на території України в різні часи діяли законодавства тих держав, до складу яких входили українські землі: Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської держави, Австро-Угорщини. Ці чинники зумовили те, що тривалий час на території України діяли акти законодавства різних держав.

Аналіз законодавчих актів Російської імперії, що діяли на території України, дає змогу дійти висновку, що вперше закріплення кримінальної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності на законодавчому рівні було здійснено в першій половині ХІХ ст. у Зводі законів Російської імперії (1832 р.) та його подальших редакціях 1845 р., 1857 р., 1885 р. – систематизованому збірнику законів Російської імперії, підготовленому протягом 1826-1830 рр. спеціальною комісією під керівництвом М.М. Сперанського. В цілому Звід законів Російської імперії складався з 15 томів, що мали відношення до різних галузей права, в тому числі й до кримінального права.

Таким чином, варто підкреслити, що закріплення кримінальної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності на території України було здійснено більш ніж на п’ятдесят років раніше від дати прийняття перших у всьому світі міжнародно-правових актів у даній сфері – Паризької конвенції про охорону промислової власності (1883 р.) та Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів (1886 р.).

Як вбачається з наведених кримінально-правових норм, порушення авторського права, що переслідувалось у кримінальному порядку в ті далекі часи, полягало у привласненні чужого твору науки, літератури чи мистецтва, виданні даного твору під своїм іменем, друці та іншому розпорядженні чужим твором як своїм власним або частиною даного твору, а винна особа повинна була не лише у повному обсязі відшкодувати потерпілому автору завдані цим збитки, але і підлягала засланню до найвіддаленіших губерній Російської імперії на строк від шести місяців до одного року чи відданню у робітничий будинок на строк від одного до двох років чи поміщенню до так званого “утихомирювального” будинку на строк від трьох місяців до одного року.

Слід зазначити, що зі встановленням радянської влади на території України напрацьований досвід кримінально-правової охорони прав на торговельні марки періоду царської Росії було майже забуто. На зміну чому в Україні почалося формування відповідного радянського законодавства.

Таким чином, потрібно повернутись до глибоких історико-правових аспектів розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності та врахувати їх для підвищення ефективності кримінально-правового захисту цих прав. На наш погляд, саме вивчення та врахування історико-правових аспектів кримінальної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності дозволить вдосконалити кримінально-правову охорону прав інтелектуальної власності, що є одним із пріоритетних завдань держави на сучасному етапі розвитку України. Адже залежно від того, як кримінально-правовими засобами будуть захищені права інтелектуальної власності, можна говорити про дотримання в нашій державі конституційних прав фізичних та юридичних осіб у сфері інтелектуальної власності та їх юридичний захист.

Список використаних джерел:

1. Історико-правові аспекти захисту прав інтелектуальної власності за кримінальним законодавством України // Юстінінан. – 2006. - № 8 [сайт www.justinian.com.ua].

2. Гнесюк М. Удосконалення національного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності на відкриття // Юстінінан. – 2007. - № 5 [сайт www.justinian.com.ua].

3. Косенко С. Судовий порядок захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності // Юстінінан. – 2007. - № 4 [сайт www.justinian.com.ua].

4. Остапчук В. Останні зміни в режимі захисту прав інтелектуальної власності // Юстінінан. – 2008. - № 4 [сайт www.justinian.com.ua].

5. Тарасова І.І. Здійснення підприємницької діяльності підприємства в умовах сучасного інтелектуального простору // Науковий, виробничо-практичний журнал „Регіональна бізнес-економіка та управління" - Вінниця: Вінницький фінансово-економічний університет, 2007.

6. About Intellectual Property - офіційний сайт Всесвітньої організації інтелектуальної власності - - [ сайт http://www.wipo.int/about-ip/en/ ].