к.т.н., ас. Спільник Н. В.

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», м. Дніпропетровськ, Україна

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ

Екологічне виховання - процес педагогічно спрямований. Завдання вихователя - допомогти маленькому досліднику розібратись у розмаїтті об'єктів і явищ природного середовища, викликати інтерес до нього, милосердя і на основі цього виховувати прекрасне в собі, почуття любові до всього живого, бажання охороняти й примножувати все, чим багата рідна земля.

В наш час охорона природи є найважливішою справою держави, народу. Настав час керуватися правилами екологічного гуманізму, головна ідея якого - людина - частка планетарної родини з новою екологічною етикою, яка ґрунтується на шануванні всіх живих істот Землі. І завдання педагогів - наблизити вивчення предмету до безцінного джерела знань - рідної природи .

Визначено основні вимоги до вихователів: мати достатній обсяг знань про світ природи; демонструвати позитивний приклад поведінки в екологічному довкіллі; у процесі діяльності врахувати вікові можливості малят; врахувати наявний досвід дошкільників; будувати роботу на основі системного підходу; чітко формулювати і визначати програмові завдання (який вибирається об'єкт, з чим знайомиться, чого навчається, що закріплюється, розвивається, виховується тощо); особливу увагу звертати на першорядну значимість оточуючого світу та роль людини в його збереження; навчальний процес будувати на основі живого сприймання довкілля; добираючи інформацію, враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань (розпочинати ознайомлення з цікавого, що привертає увагу - поведінка, спосіб пересування); інформацію про живі істоти прагнути подавати, проводячи паралелі з людиною: влаштування гнізда, догляд за дитинчатами тощо; урізноманітнювати роботу активними формами та методами ознайомлення з природою; в практику роботи впроваджувати такі ефективні форми організації праці з дитиною, як: тематичні дні, екологічні проекти, екологічні стежини; творчо використовувати передовий екологічний досвід з ековиховання; налагодити систематичне екологічне просвітництво батьків вихованців; своєю діяльністю сприяти популяризації екологічного виховання серед широкого кола громадськості.

Одним з напрямків спільної роботи дитячого садка і сім'ї є організація праці дітей в природі і через неї вирішення завдань екологічного виховання.

Встановлено, що діти дошкільного віку допитливі, їх цікавить те, що відбувається у природі, але, на жаль, батьки часто заклопотані і не мають часу на тривалі прогулянки і бесіду з малюками, також їм бракує елементарних знань з екологічного виховання. Оскільки багато з дошкільнят у вихідні дні та влітку провідують своїх бабусів і дідусів у сільській місцевості, то вони мають можливість спостерігати за домашніми тваринами і допомагати старшим доглядати за ними. Це ж стосується і роботи на городі та в саду. Батьків дошкільнят загалом турбують екологічні проблеми, але вони не готові щось змінити у своїй поведінці і стилю життя.

Встановлено, що необхідними шляхами в досягненні ефективності екологічного виховання дошкільників можуть бути: педагогічне керівництво діяльністю сім'ї, використання ефективних форм взаємодії дитячого садка і сім'ї. Ці педагогічні умови є основою організації і проведення роботи дитячого садка і сім'ї з екологічного виховання дітей.

Необхідність підключення сім'ї до екологічного виховання обумовлена тим, що в сім'ї здійснюється універсальне сімейне спілкування, де на першому місці стоїть безкорислива любов батьків до своїх дітей; сімейне виховання більш емоційне, а це важливо для екологічного виховання. Другою причиною необхідності підключення сім'ї до екологічного виховання є те, що в сім'ї ще недостатньо ведеться робота з екологічного виховання дітей, а тому в дитячому садку необхідно коректувати все те негативне, що впливає на дитину в сім'ї і використовувати позитивне. Але для цього потрібна єдність в роботі дитячого садка і сім'ї, що передбачає повне розуміння завдань екологічного виховання вихователями і батьками, єдність мети, вимог, скоординованість дій.

Отже перед дитячим дошкільним закладом стоять такі завдання:

- засвоєння необхідних знань про взаємозв'язки і залежності у природі;

- розуміння багатосторонньої цінності і необхідності природи для людини;

- оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі: розвиток потреби спілкування з природою і уміння оцінювати стан довкілля;

- активізація діяльності на покращення природного середовища.

Вирішення цих завдань спрямоване на формування нової культури ставлення до природи, на подолання екологічної неграмотності.

Розглянемо, як можна реалізувати перше завдання екологічного виховання, а саме: засвоєння необхідних знань про взаємозв'язки і залежності з природі. Для того, щоб вирішити це завдання діти повинні чітко уявити, що таке жива і нежива природа; для живої природи потрібна їжа, повітря; все живе росте і розвивається. Так, наприклад, на городі можна посадити в землю насінину і камінець і спостерігати за розвитком насінини і відсутністю життя у камінця. Подальшу роботу з дітьми доцільно провести у вигляді спостережень, під час яких дітей легко переконати в тому, що рослини без води, повітря і світла можуть загинути. Підвести дітей до формування узагальнюючих уявлень про наявність таких потреб у всього живого допоможуть розповіді вихователя про життя різних тварин і рослин. Всі ці знання повинні нести також інформацію про необхідність догляду за живими об'єктами природи і бережливе до них ставлення.

Засвоєння дітьми знань про залежності між життям об'єктів природи і задоволенням їхніх життєво важливих потреб дозволяє перейти вихователеві до ознайомлення із залежностями, які існують в середовищі мешкання тварин і рослин. Сюди відноситься залежність життя об'єктів природи від температури повітря, води, землі. Ці компоненти, впливаючи на рослинний світ, ведуть за собою зміни в тваринному світі, які мають свої яскраві особливості в кожній порі року і доступні для розуміння дітьми.