Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н., докторант Ігнатенко М.М.

Уманський національний університет садівництва, Україна

Обґрунтування моделей та форм соціальної відповідальності бізнесу на рівні харчових підприємств та корпорацій

У сучасних умовах ведення бізнесу на рівні всіх галузей та рівнів управління зростає значення соціальної діяльності як великих корпоративних структур, так і малих підприємств. Повною мірою це відноситься до харчової промисловості, де соціальна відповідальність набуває особливої ваги внаслідок суспільно зумовленої значимості бізнесу (важливість продуктів харчування у відтворенні населення, значні обсяги виробництва, капіталу, трудових ресурсів тощо). Вона розуміється як соціальна діяльність у вигляді виробництва соціально значимої продукції, надання послуг, соціальний захист працівників, а також волонтерська та спонсорська діяльність, благодійництво в інших загальноприйнятих формах, державно-приватне партнерство тощо. Соціальна відповідальність, таким чином, сприяє формуванню позитивного іміджу харчових підприємств, їх конкурентних переваг, інвестиційній привабливості, конкурентоспроможності. Тому актуальності та практичного значення набуває обґрунтування моделей та форм здійснення соціальної відповідальності.

Нами встановлено, що у міжнародній та вітчизняній практиці ведення бізнесу використовується кілька моделей корпоративної соціальної відповідальності, які мають виражені територіальні ознаки, соціально-економічні, правові та культурні особливості. Існують принаймні три моделі соціального партнерства – європейська, американська, змішана. У першому випадку держава бере активну участь у соціально-трудовій сфері на всіх її рівнях. Характерна для Швеції, Фінляндії, України та інших європейських країн. Американська модель характеризується регулюванням соціально-трудових відносин на рівні підприємств і значно меншою мірою, - на рівні галузей або регіонів. В основному, держава відіграє роль законодавця і регламентатора, а не регулятора. Модель втілена в США, Японії, Канаді.

Нарешті, змішана модель об'єднує риси двох попередніх різновидів. Держава в даній моделі втручається в соціально-трудові відносини, але при цьому підприємці і профспілки зберігають автономію. Властива Німеччині, Австрії, Великобританії [1]. На підставі наведених моделей соціального партнерства сформувалися моделі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), що притаманні певним країнам. Поділ моделей корпоративної соціальної відповідальності ґрунтується на принципі поділу компаній на ті, які в добровільному порядку вирішують актуальні соціальні проблеми і ті, які змушені проводити таку політику відповідно до вимог держави. Таким чином, доцільно виділити такі форми КСВ на рівні харчових підприємств:

- відкрита форма КСВ визначає лінію поведінки харчових корпорацій, яка призводить до прийняття ними на себе відповідальності за вирішення тих питань, в яких зацікавлене суспільство. Дана форма КСВ зазвичай зачіпає добровільні і самостійно визначені стратегії та лінії поведінки корпорації з питань, які сприймаються самою корпорацією та її стейкхолдерами як частина їх відповідальності перед суспільством;

- прихована форма КСВ визначає офіційні та неофіційні інститути країни, через які відповідальність харчових корпорацій за суспільні інтереси узгоджена з ними або впроваджена в примусовому порядку. Прихована форма КСВ зазвичай включає в себе ті цінності, норми і правила, які часто ведуть до обов'язкових вимог щодо корпорацій у питаннях, у яких суспільні, політичні та економічні інтереси країни розглядаються як належні та обґрунтовані обов'язки юридичних осіб [2].

Особливістю американської моделі КСВ є те, що соціальний внесок компаній ініціюється ними самими. Також вони самостійно визначають рамки, в яких проводиться діяльність, пов'язана з КСВ. Однак, держава все ж не залишається осторонь і заохочує подібну активність податковими пільгами. Американське підприємництво спочатку було засноване на максимальній свободі економічних суб'єктів, тому їх взаємини в більшості випадків залишаються досі саморегульованими.

Європейській моделі КСВ притаманне більш пильне державне регулювання. Європейські корпорації більше, ніж американські, обмежують свою відповідальність перед стейкхолдерами. Європейська модель КСВ скоріше є закритою. Це випливає з того, що ті практики КСВ, які проводяться в США з ініціативи бізнесу, в Європі, як правило, регулюються нормами, стандартами і законами держави.

У ХХІ ст. функціонування та розвиток харчових підприємств супроводжується жорсткою конкуренцією на глобальному, національному та регіональних споживчих ринках. Щоб перемогти конкурентів, отримати конкурентні переваги, корпоративна соціальна відповідальність розуміється та реалізується як важлива частина загальної стратегії підвищення конкурентоспроможності харчових підприємств. Таким чином, моделі та форми корпоративної соціальної відповідальності набувають винятково важливого значення для сталого розвитку харчових підприємств, галузі та країни у цілому [3].

Приклади високої соціальної відповідальності та її вплив на конкурентоспроможність традиційно показують відомі міжнародні харчові корпорації, зокрема “Nestle”, “Coca Cola”, “Pepsico”, вітчизняні компанії або їх бренди “Сандора”, “Чумак”, “Оболонь”, підприємства хлібобулочної, кондитерської, молочної галузей. В свою чергу, значна та стала конкурентоспроможність підприємств є гарантом отримання їх високих прибутків у ринкових умовах господарювання. При цьому бізнес має на меті досягти не тільки такого рівня конкурентоспроможності, який допомагав би функціонувати на досить довготривалому часовому відрізку, але й забезпечити позитивний імідж, солідну репутацію у ділових колах та серед широкого громадського загалу.

У зв'язку з цим перед будь-якою бізнесовою структурою постає проблема стратегічного і тактичного управління розвитком соціальної відповідальності, розширення її напрямів, форм здійснення, фінансового забезпечення. У відповідності до проголошеної мети бізнесової діяльності або корпоративної культури формування КСВ супроводжується належними рекламними заходами із залученням засобів масової інформації, мережі інтернет, інших соціальних комунікацій. Проте широка соціальна відповідальність бізнесу, все ще не набула належної практики в Україні. Свідченням цього є надприбутки великих корпорацій, холдингів при низьких зарплатах рядових працівників, незначних соціальних пакетах, занепаді відомчої соціальної інфраструктури та житла, недостатніх освітніх та оздоровчих програмах, слабкій участі у регіональному розвитку.

Тому для підвищення обсягів та збільшення масштабів КСП потрібна виважена державна підтримка та регулювання, виховання її почуття та необхідності на всіх рівнях ведення бізнесу, розробка та викладання відповідних навчальних дисциплін у шкільних, коледжевих та університетських програмах. Необхідним уявляється проведення відповідних тренінгів, курсів із залученням відомих успішних бізнесменів-меценатів, які б наочно могли показати і морально-етичне, і фінансово-економічне значення та переваги КСВ.

Так, можна вже позначити тільки деякі переваги КСВ у розвитку бізнесу. Насамперед, це збільшення темпів зростання виробництва продовольчих товарів, його рентабельності, дохідності, фінансово-економічної стійкості. Для харчових компаній зростає доступ до ресурсів, інновацій, інвестицій, поширюваних на сферу захисту і збереження навколишнього середовища, соціального захисту населення. Підвищується репутація підприємств, і це дає можливість розвитку співробітництва та розширення бізнесу. Зростає довіра клієнтів та споживачів, а зараз багато хто згоден заплатити дорожче, але придбати якісний і безпечний продукт. Підвищення рівня безпеки виробництва для навколишнього середовища та якості продуктів харчування надає можливість залучення на роботу людей з високими моральними принципами, надійних та ініціативних кваліфікованих кадрів. Все це і багато іншого забезпечує відповідну віддачу – високу конкурентоспроможність та здатність до соціальної відповідальності у перспективі.

Література:

1. Социальное партнерство и его методы в зарубежных странах (опыт и уроки) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// evolutio.info/content/view/616/54/.

2. Сучасні моделі КСВ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2010_41/statti/18.pdf.

3. Формирование корпоративной социальной ответственности в целях повышения авторитета корпоративной этики конкурентоспособности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rupapers.com/paper-338778.html