Економічні науки / 15. Державне
регулювання економіки
Пакуліна А.А., к.е.н., доцент
Харківський
національний університет будівництва та архітектури
Використання механізму державно-приватного
партнерства для досягнення стратегічних цілей розвитку
соціального комплексу регіону
Одним з ефективних і основоположних інструментів досягнення стратегічних цілей розвитку соціального комплексу регіону є сьогодні використання механізму державно-приватного партнерства (ДПП). Вибудовування дійсно збалансованого партнерства між державою і приватним бізнесом особливо актуально для України [1, с. 571]. Важливу роль на сучасному етапі розвитку ДПП набувають механізми державної підтримки реалізації його проектів. Однак на сьогоднішній день органи влади різних рівнів все ще стикаються з низкою суттєвих проблем. Підтвердженням є невелика кількість скоєних в даний час великих операцій. Зазначені проблеми виникають з різних причин. Деякі з них тісно пов'язані з певними нюансами законодавства України, нестабільністю політичної обстановки, інші - з недосконалістю технічних і методологічних аспектів реалізації проектів ДПП.
В даний час проведено багато наукових досліджень з вивчення досвіду практичної реалізації тих чи інших моделей ДПП у різних країнах, як позитивного, так і негативного, а також детально описано форми та механізми реалізації ДПП з урахуванням інтересів потенційних учасників такого партнерства в Україні. Проте в нашій країні широка дискусія по темі ДПП поки не знаходить значущого практичного втілення, оскільки прикладів успішної реалізації проектів ДПП явно недостатньо. Актуалізуються наукові дослідження, головним завданням яких є більш повне і точне виявлення того, які бар'єри та ризики з'являються в ході реалізації спільних проектів [2, с. 82].
Механізм партнерства між владою і бізнесом (ДПП), формується в Україні в даний час все ще знаходиться в стадії розвитку і тому потребує значного вдосконалення законодавчо-правової, так і методологічної бази.
Структурні трансформації господарського та суспільного життя в Україні, а також пожвавлення концесійної діяльності в світі в 1990-х рр. зумовили зростання інтересу в нашій країні до ДПП, що виразилося в спробах ведення наукових досліджень і розробки концесійного законодавства, у появі публікацій на цю тему, проведення дискусій на різних форумах [3, с. 127]. Однак, незважаючи на тривалу підготовчу роботу органів державної влади, державно-приватне партнерство важко вводиться в правовий і господарський оборот.
Розроблена нами логічна схема формування ефективного механізму проектів державного приватного партнерства на рівні соціального комплексу регіону включає шість структурних блоків: інструментальна база оцінки ефективності проектів ДПП у соціальному комплексі регіону; принципи оцінки ефективності ДПП; оцінка ефективності проектів ДПП у соціальному комплексі регіону з позиції влади (держави, регіону, муніципалітету); оцінка ефективності проектів ДПП з позиції комерційних структур; оцінка ефективності проектів ДПП з позиції споживача; проекти ДПП з реалізації стратегії розвитку конкретного регіонального соціального комплексу. Блок оцінки ефективності проектів ДПП з позиції регіону відображає такі основні моменти: соціальна ефективність; вибір форми взаємодії; бюджетна ефективність; економічна ефективність. Оцінка ефективності з позиції комерційних організацій, на нашу думку повинна обов'язково включати такі базові оцінки, як: економічна ефективність участі в проекті; інвестиційна привабливість проекту; прибутковість (рентабельність) проекту; оцінка ризиків. Блок оцінки ефективності з позиції споживача результатів реалізації проекту ДПП у соціальному комплексі повинен включати такі оцінки, як: якість реалізованих проектом послуг, продукції; ціна і доступність; попит і пропозиція.
Вибір регіональних проектів ДПП у соціальному комплексі повинен проводитися у відповідності зі стратегією і програмою соціально-економічного розвитку регіону та в рамках реалізації заходів з розвитку таких видів економічної діяльності, як: освіта; охорона здоров'я; культура; транспорт і зв'язок; житлово-комунальне господарство; туризм; рекреація [5, с. 383].
Проведене нами дослідження пропонованих на сьогодні підходів до проблем формування механізмів ДПП у соціальному комплексі ще раз підтверджує необхідність пошуку нових нетрадиційних підходів, а також методологічного вдосконалення існуючих підходів до оцінки ефективності проектів ДПП на рівні кожного конкретного регіонального соціального комплексу з урахуванням його територіальної і соціо-еколого-економічної специфіки.
Істотним стримуючим фактором успішної реалізації стратегічних рішень у сфері забезпечення економічного зростання регіонів України є відсутність у більшості з них ефективної нормативної правової бази, що регулює питання розвитку ДПП у соціальному комплексі, що ускладнює, зокрема, реалізацію широкого спектру інфраструктурних проектів [4, с. 86].
В ході проведеного дослідження для підвищення ефективності бюджетних витрат за рахунок механізмів ДПП нами були вироблені пропозиції, спрямовані на реалізацію заходів, пов'язаних з використанням потенціалу ДПП в цілях підвищення ефективності бюджетних витрат, серед яких: розробити і рекомендувати регіонам України методику вибору схем фінансування та оцінки ефективності проектів ДПП (регіональний рівень і методичні рекомендації з використання інструментарію ДПП в інвестиційній діяльності регіонів України; виробити вимоги до змісту і методів розробки регіональної стратегії модернізації об'єктів громадської інфраструктури в регіоні (муніципальному освіті) і порядок реалізації такої стратегії (програми); розробити Методичні рекомендації щодо формування регіональних концепцій і програм розвитку ДПП» в цілях їх сполучення з цільовими національними, регіональними і муніципальними довгостроковими програмами та ін. Перспективною є розробка комплексної оцінки ефективності проектів державно-приватного партнерства у соціальному комплексі, котру необхідно проводити з позицій: держави (регіону), бізнес-структури та споживача послуг (продукції), що реалізуються в результаті впровадження проекту. Ми вважаємо за доцільне проводити таку оцінку, ґрунтуючись на принципах синергетики. Зазначений підхід широко застосовується в теорії злиттів і поглинань. При цьому оцінка бізнесу ґрунтується на концепції зростання конкурентних переваг інтегрованої компанії, включаючи об'єднання трьох видів синергії: операційна, фінансова та синергія об'єднання оптимально керованих компаній. При цьому в основі формованих джерел ефектів знаходяться: зниження витрат, зростання обсягу продажів, підвищення ефективності інвестицій. Ці види синергії створюються в результаті поліпшення використання активів, створення умов і мотивації розширення виробництва, підвищення інвестиційної привабливості та фінансової стійкості інтегрованої структури. Все це в сукупності визначає зростання її соціальної привабливості та рівень соціально-економічного розвитку території. Сукупні результати соціального розвитку сприяють подальшому економічному розвитку бізнесу у регіоні.
Література:
1. Пакулина А.А. Инновационное управление региональным
социальным комплексом / А.А. Пакулина,
А.С. Пакулина // [Молодые
ученые в решении актуальных проблем науки] : Мат.
V Междунар. научно-практ. конф. (19-21 июня 2014 г., г. Владикавказ). – Владикавказ: ИПЦ СОГУ, 2014. – C. 570-573.
2. Пакулина А.А. Підвищення
результативності реалізації регіональних програм розвитку соціальної
інфраструктури і пошук оптимальних механізмів оцінки їх ефективності / А.А. Пакуліна, Г.С. Пакуліна // Materials of the X International scientific and
practical conference, [«Prospects of world science», – 2014] (July 30 – August 7, 2014). – Volume 2. Economic science. Governance. – Sheffield : Science and education LTD, 2014. – S. 80-82.
3. Пакулін С.Л. Інноваційний соціально-домінантний розвиток регіону / С.Л. Пакулін // Бізнес Інформ. – 2013. – № 5 (424). – С. 124-128.
4. Пакуліна А.А.
Дослідження особливостей соціальної сфери України в умовах глобалізації
економіки та аналіз трансформації її інституційного середовища / А.А. Пакуліна, Г.С. Пакуліна //
Економічний простір. – Збірник наукових праць. – № 84. – Дніпропетровськ : ПДАБА,
2014. – С. 80-88.
5. Пакуліна А.А. Інноваційне управління соціальним комплексом / А.А. Пакуліна // Вісник економіки транспорту і промисловості (збірник науково-практичних статей). Вип. 42. – Харків : УкрДАЗТ, 2013. – С. 381-385.