Квасній Любов Григорівна, кандидат економічних наук, Професор Міжнародної кадрової академії

Бараняк Маряна Ігорівна, викладач Прикарпатського інституту імені Михайла Грушевського

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СИСТЕМИ ОСВІТИ ТА РИНКУ ПРАЦІ НА ПРИКАРПАТТІ

Нинішні цілі модернізації освітньої галузі спрямовані на розвиток національної системи освіти, що має відповідати викликам часу і потребам особистості, яка здатна реалізувати свій трудовий потенціал.

Практика показує, що наявні демографічні тенденції, такі як старіння населення, зменшення як кількості осіб шкільного віку, так і незначно загальної чисельності населення Прикарпаття, призведуть до зниження рівня навантаження на педагогічних працівників, які працюють у навчальних закладах, а також спровокують зміни у структурі попиту на базові муніципальні послуги.

Важливим аспектом вивчення взаємозв’язку системи освіти і ринку праці є особливості розподілу майбутніх працівників за напрямами підготовки. Є ціла низка причин, які зумовлюють привабливість певних спеціальностей в очах вступників до закладів професійної освіти: це й рівень заробітної плати фахівців з обраної спеціальності, й обсяг роботи на певній посаді, й рівень вимог до кваліфікації працівника, і престижність спеціальності та багато інших. Вага кожного з них залежить від системи цінностей конкретного індивіда, однак загалом можемо говорити про наявність у суспільстві певних «мейнстрімових» напрямів освітніх спеціалізацій. А вони, своєю чергою, істотно впливають на ринок праці, формуючи дефіцит чи, навпаки, надлишкову пропозицію фахівців певного напряму підготовки, а відтак і різний рівень оплати праці вказаних спеціалістів. [1]

На основі цих даних можемо зробити висновки про те, що для української системи освіти характерна помірна спеціалізація програм професійної підготовки. Якби ситуація була іншою, то, відповідно, ми б могли спостерігати тяжіння до раннього розподілу за напрямами підготовки. Натомість, освітні рівні неповної середньої та повної загальної середньої освіти пов’язані переважно з так званими загальними програмами підготовки. За інформацією відділу організаційної та інформаційної роботи Львівського обласного центру зайнятості, на 1 грудня 2015 р. в області було 15,3 тис. зареєстрованих безробітних, із них 12,4 тис. осіб отримували допомогу із безробіття. У січні — листопаді послугами служби зайнятості скористалися 68,1 тис. громадян, 37,2 тис. осіб було працевлаштовано за направленням цієї служби, тоді як загалом у базі її даних протягом 11 місяців 2014-го налічувалось 38,4 тис. вакансій. Це свідчить про те, що вакантні посади, які появлялися на підприємствах та в організаціях, тут же й заповнювались. Про нинішню ситуацію з наданням соціальних послуг на ринку праці для розв’язання проблеми безробіття на Прикарпатті дають уявлення і такі дані: за 11 місяців 2014 року працевлаштовано на нові робочі місця з компенсацією витрат роботодавцю на оплату єдиного внеску 933 безробітних, у т. ч. 279 осіб, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці; 767 робочих місць створено шляхом одноразової виплати громадянам, зареєстрованим у службі зайнятості, допомоги із безробіття для організації підприємницької діяльності. Професійне навчання за направленням центрів зайнятості проходили 8,2 тис. безробітних, ваучер на навчання та підвищення кваліфікації отримали 252 особи вікової категорії «45+»

На Прикарпатті спостерігається відтік робочої сили, адже невеликі міста і села Прикарпаття не витримують конкуренції зі Львовом чи Івано-Франківськом та іншими економічно розвиненими містами України за трудові ресурси.[ 2]

Таким чином, для відновлення промислового потенціалу Прикарпаття доцільно проводити цілеспрямовану політику щодо підвищення освітнього рівня робочої сили, а саме:

• створити механізм взаємодії роботодавців Прикарпаття та навчальних закладів з метою:

- визначення потреби у трудових ресурсах різних спеціальностей;

- підготовки відповідних навчальних програм, планів та матеріалів;

- залучення до викладання спеціалістів-практиків з бізнесу;

- проведення практичних занять студентів на підприємствах;

• разом з центрами зайнятості, освітніми закладами регіону та представниками об'єднань бізнесу розробити короткострокові програми з надання професійно-технічної освіти для вразливих до коливань на ринку праці груп населення, зокрема молоді без вищої освіти;

• розробити регіональну програму підвищення кваліфікації викладачів освітніх закладів, розширити партнерські зв'язки між освітніми закладами Прикарпаття та освітніми закладами України та за рубежем;

• ініціювати запуск пілотних дистанційних освітніх програм на базі навчальних закладів за участі викладачів провідних ВНЗ України.

Література

1. Доманьський Г. Відбір за соціальним походженням до середніх та

вищих навчальних закладів / Г. Доманьський // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 2. – С. 24–47.

2. Звіт в межах Проекту міжнародної технічної допомоги «Розбудова спроможності до економічно обґрунтованого планування розвитку областей і міст України» - Проект РЕОП, Дрогобич, 2015 – 34 с.