Король Г.О., Труш Ю.Т., Безгодкова О.В.

Національна металургійна академія України

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ СКЛАДАННЯ РІЧНОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Cкладання річної звітності є завершальним етапом облікового процесу підприємства. Організація облікового процесу передбачає найбільш раціональне співвідношення у просторі й часі праці обліковця з матеріально-технічними елементами облікового процесу [1, 2]. Організація облікового процесу у просторі включає сукупність облікових робіт і операцій, які виконуються обліковим персоналом на різних робочих місцях. В той же час організація облікового процесу у часі визначається кількістю та тривалістю цих робіт і операцій, їх взаємозв’язком, можливістю виконувати роботи прямоточно, послідовно чи паралельно.

Для визначення прямоточності, послідовності або паралельності здійснення робіт зі складання річної звітності підприємства доцільно застосовувати метод сітьового планування та управління, який використовує сітьову модель, що відображає взаємозв’язок усіх операцій конкретного виду робіт. Слід мати на увазі, що використання цього методу доцільно за умови досить великої кількості робіт і операцій, досить тісного їх взаємозв’язку. Ці вимоги безпосередньо стосуються процесу складання річної звітності на підприємствах середнього і великого бізнесу, де застосування такого методу дозволить визначити раціональну організацію процесу, який розглядається, відповідно до принципів спеціалізації, кооперації, пропорційності, прямоточності та паралельності облікового процесу.

При цьому принцип спеціалізаціі передбачає раціональний поділ функцій з обліку між окремими робітниками бухгалтерської служби, а кооперації – координацію участі обіковців в одному або різних, але пов’язаних між собою етапах процесу обліку. Принцип пропорційності вимагає пропорційної продуктивності праці обліковців на роботах і операціях кожного етапу облікового процесу. Принцип прямоточності знаходить своє вираження у такому розміщенню робочих місць обліковців і порядку проходження документів, яке б повністю співпадало з технологічною послідовністю обробки документів, що виключає далекі, зустрічні, повторні та інші нераціональні переміщення документів. Принцип паралельності передбачає повну або часткову одночасніть виконання робіт чи операцій облікового процесу на ряді послідовно або паралельно розміщених робочих місцях обліковців. Базуючись на цих принципах та використовуючи методи сітьового планування та управління, можливо раціоналізувати процес складання річної звітності.

На указаному завершальному етапі облікового процесу виконуються такі роботи (операції): перевірка повноти відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, та правильності проведених облікових записів; взаємозвірка даних синтетичного та аналітичного видів обліку; визначення залишків на рахунках активів і зобов’язань; проведення повної інвентаризації активів, капіталу і зобов’язань та їх коригування; переоцінка вартості основних засобів; уточнення розподілу витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірка стану розрахунків з дебіторами і кредиторами, зокрема розрахунків з податковими та фінансовими органами, у необхідних випадках відрегулювання їх; списання безнадійної дебіторської заборгованості; закриття рахунків доходів і витрат, визначення фінансового результату звітного періоду; нарахування податку на прибуток та визначення чистого фінансового результату звітного періоду; списання фінансового результату звітного періоду на рахунок нерозподіленого прибутку (непокритого збитку); складання оборотно-сальдового балансу; складання балансу підприємства, звітів про фінансові результати, про рух грошових коштів, про власний капітал, а також приміток до фінансової звітності. Після складання фінансових звітів здійснюються перевірка узгодженості показників та подання фінансових звітів.

Деталізація та послідовність виконання указаних облікових операцій, а також контрольовані показники – події, без настання яких неможливо складання звітності, визначаються за допомогою таблиці, в якій указуються: код операції та її назва; подія, що свідчить про закінчення операції; тривалість, трудомісткість, кількість виконавців; операції, які передують виконанню даної операції та які є наступними за даною операцією. На підставі даних такої таблиці за певними правилами, які викладені, наприклад в [3, с. 324], будується сітьовий графік складання річної звітності підприємства. Для цього визначаються порядкові номери подій, ранній та пізній строки здіснення, а також резерви подій. Виходячи з можливості виконувати операції параллельно, розраховуються резерви виконання операцій. Кількість паралельних робіт та виконавців, які братимуть участь в цьому процесі, залежить від ступеня автоматизації обробки інформаційних потоків підприємства. При наявності достатньої величини резервів подій та операцій і необхідної кількості облікового персоналу розглядається можливість оптимізації сітьового графіку з метою зменшення його тривалості, більш раціональної організації праці обліковців. Крім інформації, яка наводиться в такій таблиці, необхідно сформувати перелік документів, котрі містять таку інформацію. Необхідно також визначити структурні підрозділи та фахівців економічної служби підприємства, які виконують роботи, указані у сітьовій моделі.

Таким чином для поліпшення організації процесу складання річної звітності підприємства доцільно використовувати методи сітьового планування та управління, завдяки чому можливо оптимізувати цей процес, одержати економію людських і матеріальних ресурсів.

Література:

1. Організація бухгалтерського обліку: Підручник [Текст] / За редакцією

Ф.Ф. Бутинця. – 3-є вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП ”Рута”, 2002.- 592с.

2.Кузьминский А.Н. Теория бухгалтерского учета [Текст] /

А.Н.Кузьминский. – К.: Выща шк., 1990. – 311с.

3. Медведев И.А. Организация и планирование производства на металлургических предприятиях [Текст] / Медведев И.А., Бельгольский Б.П., Гликман Э.С., Зайцев Х.П. – К: Выща шк., 1975. – 448с.