Географія і геологія/1. Регіонознавство і регіональна організація суспільства.

К.г.н. Кирилюк Л. М., Кравець Ю. П.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

Особливості створення кластерів сільського зеленого туризму в приміських зонах великих міст (на прикладі с. Корделівка)

Постановка проблеми. У сучасному світі спостерігається зміщення масового туристичного інтересу від звичайних відпочинкових поїздок до змістовніших, пізнавальних подорожей. Відтак, туристична мода піднімає на пік масової популярності подорожі у сільську місцевість, де міського туриста очікують затишні сільські оселі, домашня автентична кухня, спокійні сільські пейзажі, чисте повітря і можливість повного та повноцінного відпочинку від міської суєти. Туристів цікавлять екологічно чисті території та регіони із значними збереженими місцевими народними традиціями.

Одним із таких регіонів є Поділля – один із найбільш розвинутих та освоєних сільськогосподарських регіонів нашої країни. Разом з тим, перехід на ринкові основи виробництва у сільському господарстві вивільнив значну кількість працездатного населення. І зразу ж виникла проблема зайнятості. Частина подалась на заробітки у міста, інші регіони і навіть і закордон. Інша частина зайнялась приватним бізнесом або так і залишилась в статусі безробітних, що значно ускладнює ситуацію на селі. Зараз територіальні громади активно шукають шляхи виходу із цієї складної ситуації. Не є виключенням із цього правила і ситуація в селах Калинівського району, зокрема Корделівки. На нашу думку, одним із шляхів часткового вирішення цієї проблеми є створення у сільській місцевості кластерів зеленого туризму. Тому ми і вирішили допомогти односельчанам створити такий кластер.

Аналіз попередніх досліджень та публікацій. Проблеми управління туристичною галуззю та зокрема сільський туризм в Україні досліджували науковці М. Й. Рутинський, І. Гортенко, Ю. Зінько, В.  Гуляєв, В. Худо, В. Євдокименко, Ю. Лебединський, В. Цибух, В. Кифяк, В. Мацала, Н. Ю. Недашківська, О. О. Бейдик, В. Л. Петранівський та Л. М. Кирилюк [2].

Зокрема, М. Рутинський детально розглядає теорію і практику організації сільського зеленого туризму в Україні [5], Ю. Лебединський досліджує механізми управління зеленим туризмом у сільській місцевості, М. Мальська висвітлює питання ведення туристичного бізнесу в Україні в умовах становлення ринку, В. Кияк розглядає питання особливостей управління рекреаційно-туристичною сферою в Україні [3].

Постановка завдання. Розроблення теоретичних основ, практичних рекомендацій та надання посильної допомоги по створенню на основі територіальної громади села Корделівка першого у Вінницькій області кластеру сільського зеленого туризму «Корделівка».

Виклад основного матеріалу. Слово «кластер» походить від англійського слова «cluster», що означає рій, скупчення. Туристичний кластер – це ключова організаційна основа, яка поєднує підприємства туристичної та інших суміжних галузей у єдину систему, що дає змогу реалізувати пріоритетні задачі, які стоять перед підприємствами, установами, організаціями та сприятиме посиленню конкурентних переваг цього регіону [1].

Кластер сільського зеленого туризму можна визначити, як сконцентровану на певній території групу взаємопов’язаних підприємств, установ та організацій сфери туризму та гостинності (туроператори, турагенти, засоби розміщення, харчування) та інших, пов’язаних з нею галузей (транспорту і зв’язку, освіти, культури, торгівлі, охорони здоров’я та ін.), місцевих органів влади та громадських об’єднань, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного при створенні комплексного зеленого турпродукту території [4].

Загальні правила та закономірності організації та ефективного функціонування кластерів сільського зеленого туризму відомі та детально описані в науковій літературі. Створення ж такого кластеру у так званій приміській зоні великих міст (100 000-500 000 жителів), на нашу думку має певні особливості. Зупинимось на них більш детально.

Перш за все необхідно зазначити, що в сучасних умовах розвитку суспільства поняття «приміська зона» зазнало певної трансформації. На початку нашої незалежності, в спадок від радянської системи управління залишилось таке загальноприйняте розуміння цього терміну – це територія навколо великого міста на відстані не більше 20-25 км. Тепер ця зона для різних міст встановлюється індивідуально, хоча більшість практиків обмежують її 40-50 км. Ми також підтримуємо цю думку, адже витрати часу на досягнення будь-якого населеного пункту на цю відстань в сучасних умовах такі самі як раніше на 20-25 км.

Головною особливістю функціонування приміського кластеру сільського туризму є те, що він з самого початку своєї роботи має певні переваги над аналогічним кластером який створений на значних (100 і більше кілометрів) – потужний потенціал відпочивальників. При правильно проведеній рекламній акції стабільне прибуття туристів практично забезпечено.

Другою перевагою приміського кластеру є його зручна транспортна доступність від великого міста і відповідно значного транспортного вузла. До будь-якої, найбільш віддаленої точки цієї зони можна добратись не більше як за 1 годину, а до переважної більшості 20-40 хв. Та й для потенційних туристів з інших регіонів України, показник зручного транспортного сполучення з місцем відпочинку знаходиться на чільному місці.

Також організатори приміського кластеру можуть привабити відпочивальників з інших регіонів можливістю легко відвідати головні культурні заклади великого міста – театри, музеї, фортеці, замки, а також різноманітні фестивалі та спортивні змагання, що проводяться у ньому.

Ще однією особливістю роботи такого кластеру є значно кращий вибір продуктів харчування, адже практично у всіх селах навколо великого міста, місцеві селяни займаються вирощуванням та продажем сільськогосподарської продукції для міських жителів. А тому господарі садиб сільського зеленого туризму мають змогу вибрати більш якісніші та дешевші продукти. Це також в значній мірі впливає на розвиток та конкурентоспроможність кластеру.

Наявність поряд великого міста також дає можливість приміському кластеру сільського туризму більш інтенсивніше співпрацювати з науковими установами, туристичними фірмами, виробниками туристичної сувенірної продукції та легше знайти потенційних інвесторів.

Природні умови села та навколишньої території, а також наявність значної кількості населення у селі , сприяють створенню на його території різних за комфортністю садиб сільського зеленого туризму як основи аналогічного кластеру. В першу чергу це екологічно чиста територія з унікальними ландшафтами (подільського та поліського типу) та сприятливим кліматом.

Потужними є також соціально-економічні та культурно-історичні ресурси які можуть бути використані для «розкрути» кластеру та в подальшому будуть використані для надання різноманітних екскурсійних послуг туристам.

Село Корделівка має досить цікаву історію. Перша назва була Постолова. Існує декілька версій назви села Але всім бажаючим про них розкажуть місцеві екскурсоводи Сучасна ж назва села розпочинається з 1760 року, коли новий власник села, польський магнат Калиновський назвав його в честь своєї дочки – Корделіїї.

Значний поштовх для розвитку села дало будівництво неподалік у 1871 році залізниці Київ-Одеса. Найближча станція Гулівці знаходиться лише за 4 км від села. Завдяки цьому, а також за кошти пана у селі будують цукровий завод. Він зберігся до наших днів і є найстарішим цукровим завод усього Поділля. Але на жаль останні 5 років він не працює. З дозволу адміністрації на його території можна організувати екскурсії по індустріальній спадщині регіону.

Після жовтневого перевороту та громадянської війни село отримало сучасну назву – Корделівка.

За радянської доби в селі будують міжколгоспний комбікормовий завод, до якого було прокладено залізничну колію. Завод зберігся до цього часу та досить активно працює на ринку комбікормів не лише регіону.

Крім вище названих підприємств у селі працюють ще ряд невеликих підприємств: підприємство для виготовлення кормових добавок, автосервіс, радгосп, ВАТ «Корделівське АТП 10561», м’ясокомбінат.

Транспортне положення. Село має вигідне транспортне положення. Західну частину села пересікає магістральна автомобільна дорога М 21 Житомир-Могилів-Подільський. До районного центру – м. Калинівка – 7 км, до обласного центру – м. Вінниця – 36 км, до м. Житомир – 90 км, до Києва – 232 км. Крім того поряд знаходиться залізнична станція Гулівці та залізнична платформа Варшиця. Майже на околиці села в 1,5 км розташований військовий аеродром «Калинівка» на якому є вертолітна площадка, яка при надзвичайних ситуаціях використовується для посадки вертольотів МНС та медицини.

Автомобільні перевезення у селі здійснюються ВАТ «Корделівське АТП 10561», ДП «Віннтранс», ВАТ «Калинівське АТП 10509» та іншими перевізниками.

Найближчі сусідами села на півдні за 7,1 км є м. Калинівка, на сході – с. Гулівці (3 км.), на заході – с. Комунарівка (2,2 км.), на північному заході – с. Радівка (4,1 км.), на південному заході – с. Писарівка (6,1 км), на північному сході – с. Черепашинці (3,2 км.).

Важливою складовою частиною функціонування кластеру Корделівка в майбутньому є вплив історико-культурної спадщини. Правда всі вони знаходяться не безпосередньо в селі а навколо нього. До найдальшого з них лише 9 км. Дамо їм коротку характеристику.

Для тих хто цікавиться релігійною архітектурою цікаво буде відвідати храм у селі Черепашинці, який знаходиться на відстані 3,5 км від центру села Корделівка. Його було збудовано у 1888 році. Але після встановлення радянської влади від був закритий для богослужіння а знявши куполи, приміщення пристосували під склад. І лише наприкінці ХХ ст. поспіхом розпочалось його відновлення, яке не завершено, ще і сьогодні. Також храм в деяких місцях ще зберігає сліди тоталітарного режиму.

Також неподалік Корделівки (9 км) , на виїзді з міста Калинівки на Вінницю знаходиться добре відомий в регіоні «Калинівський хрест», з яким пов’язані значні події краю початку ХХ ст.

На початку липня 1923 року (за переказами людей, саме 7 липня о 5 годині ранку) зі станції Калинівка до села Сальника їхали возом два солдати, які повертались з громадянської війни. Біля повороту стояв дерев’яний хрест висотою 6 метрів, орієнтований на схід. На західному боці хреста була закріплена ікона «Розп’яття з предстоящими», писана олійними фарбами по металу на східному – ікона Пресвятої Трійці.

Хрест той був встановлений на могилі трьох купців, яких убили розбійники у 1918 році. Саме в цей хрест і вистрілив один з п’яних солдатів, потрапивши при цьому в ікону Розп’яття і пробивши кулею праве плече Спасителя, звідки потекла кров. Про це розповів селянам візник, який віз солдатів. Чутка миттєво підняла на ноги усе село, прийшло духовенство, почались цілодобові відправи. Кров сочилась з дерева хреста і з самої ікони, залишаючи смугу до самої землі.

Вже наступного дня з навколишніх сіл до хреста прийшли хресні ходи, очолені духовенством. Йшли люди з Київщини, Волині, Галичини. Йшли хресні ходи з Києво-Печерської лаври на чолі з монахами, приїхали монахи з Почаєва.

Біля хреста зцілилося багато хворих. Одна жінка привела свою сліпу дитину, і після материної слізної молитви біля хреста дитина стала бачити. Але радянська влада не могла миритись з цим і наказала зрізати хрест.

В 50 та 80 роки місцевими жителями робились спроби відновити хрест, але за наказом влади він знищувався. І лише в 1993 році, на честь 70 річчя цього чуда, за допомогою військових було встановлено 9 метровий хрест, а незабаром над ним споруджено каплицю.

І зразу ж до хреста розпочали здійснювати щорічні паломницькі ходи які часто очолює митрополит Вінницький та Могилівський. Сьогодні це місце постійного паломництва вірян .

Для тих кого цікавить історія краю цікавими будуть наступні об’єкти.

Музей С. В. Руданського знаходиться в с. Хомутинці Калинівського району за 8 км від Корделівки. Музей-кімнату Степана Васильовича Руданського в с. Хомутинцях Калинівського району було створено в 1959 році. У 1965р. розпочалося будівництво музею і вже в 1967 р. його було відкрито на місці хати батьків поета, де і народився великий сміхотворець.

Музей складається з двох невеличких кімнат, що розповідають про життя та творчість С.В. Руданського. Поряд з музеєм – могили батьків Василя Івановича та Федори Порфирівни.

Ставка Герінга знаходиться в лісі поблизу с. Гулівці за 2 км від села Корделівки. Вона була побудована неподалік від ставки Гітлера «Вервольф» та мала з нею безпосередній звʼязок. На відміну від останнього, Герінг бував тут часто і тривалий час керував звідси авіацією фашистів на Східному фронті. Під час відступу вона була підірвана німцями.

У наш час, стан залишок ставки вельми плачевний. Після війни на території лісу проводилися навчання Радянської армії які використовували залишки ставки в якості навчальних об’єктів для стрільби. В наслідок цього, територія зазнала значних змін.

Для любителів відпочити на березі водойми та прийняти сонячні ванни, цікавими будуть не лише ставки в межах села, але і «Блакитний кар’єр», що розташований в Черепашинському лісі всього лише за 1,7 км від нашого села.

Чесно кажучи, краєвиди карʼєру вражають Такий собі Світязь або Байкал в мініатюрі і з кришталево чистою водою. Та й глибина озера ледь не тектонічна (36-40 м). Природа довкола теж надзвичайно мальовнича. Навіть важко повірити, що колись ця блакитна лагуна була звичайнісіньким індустріальним обʼєктом.

І не віриться, що такі пейзажі можуть бути в Подільській провінції. Близько до краю краще не підходити, тому що він тримається на самій лише траві. Рівень води у карʼєрі прибуває із кожним роком. Від деяких берізок над водою лишились самі лише верхівки. Над самісіньким краєм кар'єру в затяжному стрибку зависла квітка-самогубця.

Зараз «Блакитний карʼєр» досить популярне місце відпочинку. Сюди приїжджають відпочивальники з наметами з найближчих сіл та з Калинівки і Вінниці.

Після розробки теоретичних основ по організації роботи кластеру ми приступили до практичних кроків по реалізації цього проекту.

Станом на 01. 01. 2015 року здійснено ряд практичних кроків для створення та функціонування кластеру.

На сьогодні суб’єктами проекту дали згоду стати такі учасники:

– територіальна громада села Корделівка на чолі з сільським головою Дудар Людмилою Сергіївною. З місцевих жителів після проведення певних ремонтних робіт у будинках, прийняти перших відпочивальників готові сімʼї Кравців, Федунів, Соколовських, Федорчуків, Тріпаків;

– туристична агенція «Турклуб «Меркурій» місто Вінниця, вул. Пушкіна 42;

– дирекція кафе «Вікторія» в особі Причти Л.С;

– перевізник в особі Веклич В.І.;

– кафедри географії та історії України Вінницького педуніверситету імені Михайла Коцюбинського (доценти Кирилюк Л.М., Корінний В.І., Дєдов О.В.).

На початковому етапі реалізації проекту було проведено перемови із сільським головою Дудар Л.С, яка посприяла проведенню ряду організаційних заходів, зокрема проведенню анкетування жителів села. Анкетування проводилось вибірково. Як наслідок більшість опитуваних позитивно віднеслись до розвитку сільського зеленого туризму, а частина з них готові прийняти туристів уже весною 2015 року.

Також сільський голова також виступив гарантом надання такої послуги як можливість порибалити на ставках, що знаходяться на території села. Справа в тому, що на відмінну від більшості сіл регіону, ставки у Корделівці не віддані в приватну оренду, а знаходяться у спільній власності жителів села і дозвіл на рибну ловлю дає сільський голова. В результаті анкетування видно, що з опитаних респондентів (21 особа) – 85 % готові надати житло для проживання туристів, з яких 76 % згодні надати послугу «харчування».

Викладачі кафедр Вінницького педуніверситету надали посильну допомогу в дослідженні різноманіття природи та історії Калинівського району та розробці екскурсійних маршрутів. Ця допомога буде продовжена в майбутньому, адже в планах передбачається подальша розробка крім пішохідних та автомобільних маршрутів також велосипедних та кінних (в приватників є декілька пар коней). Крім того частина викладачів мають можливість та офіційні дозволи проводити екскурсії не лише по місту Вінниця але і по всій Вінницькій області. Також у планах співпраця з Вінницьким Національним політехнічним університетом. Мета – допомога у створенні офіційного сайту кластеру.

З туристичною агенцією «Турклуб Меркурій», яку на зустрічі представляв член правління Самелюк В. С. домовлено, що фірма буде проводити на своєму сайті рекламу кластеру та сприяти пошукові потенційних

відвідувачів сільських садиб зеленого туризму кластеру «Корделівка»

Активну участь у роботі кластеру планують взяти і працівники сфери обслуговування, підприємства яких знаходяться на території села. Це господарі автотранспортних засобів та кафе . З ними також є домовленість про безпосередню участь у роботі кластеру.

Крім того, майже три десятки сімей села займаються вирощуванням та виробництвом сільськогосподарської продукції та її реалізацією її на ринка міст Калинівка та Вінниця. Вони також гарантували, в міру необхідності постачати свою продукцію для потреб туристів. Також в майбутньому, як об’єкт індустріальної спадщини плануємо використовувати законсервований Корделівський цукровий завод, який було споруджено в 1845 році. Перемовини із власником уже ведуться.

Таким чином можна стверджувати, що туристичний кластер сільського туризму «Корделівка» найближчим часом стане першим таким утворенням на території Вінницької області і почне надавати свої послуги туристам.

Запланований початок роботи кластеру сільського зеленого туризму – травень-червень 2015 року, коли перших відвідувачів зможуть прийняти відремонтовані садиби сільського зеленого туризму.

Перспективи подальших досліджень. Особливості створення кластерів сільського зеленого туризму в приміських зонах великих міст дають нам можливість використовувати ці дані для створення подібних кластерів, які нададуть в селі нові робочі місця.

Висновки. Враховуючи екологічно чисту природу, зручне транспортне положення, наявність цікавих екскурсійних об’єктів, відносну близькість великого міста і що головне, значну зацікавленість місцевої влади та жителів села можна стверджувати, що кластер матиме можливість у найближчому майбутньому перетворитись на конкурентоздатну виробничу структуру не лише районного масштабу, але і усього регіону.

Література:

1. Допоміжні матеріали по створенню нових виробничих систем (кластерів) / Регіональний Фонд підтримки підприємництва по Полтавській області. – Полтава, 2007. – 18 с.

2. Кирилюк Л. М. Перспективи створення туристичних кластерів на території Поділля / Л. М. Кирилюк // Геополитика и экогеодинамика регионов: Наук. зб. / Симферополь, Кримський науковий центр НАН України і МОН України., 2014. – Том 10 Випуск 2.

3. Мальська М. П. Туристичний бізнес: теорія та практика. Навч. пос. / М. П. Мальська, В. В. Худо // – К.: Центр учбової літератури, 2007.

4. Можливості працевлаштування молоді у сфері зеленого туризму: методичні рекомендації щодо започаткування власної справи / [за заг. ред. О. В. Кулініча]. – Х. : Інститут соціальної політики регіону, 2011. – 124 с.

5. Рутинський М.Й. Сільський туризм: Навчальний посібник. / М.Й. Рутинський, Ю.В. Зінько // – Київ: Знання, 2006. – 271 с.