Географія і геологія. №3 Гідрологія і водні ресурси

Паланичко О.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Вплив катастрофічних паводків на русло-заплавні комплекси річок (в межах Передкарпаття)

Відомо, що важливим чинником процесів руслоформування річок виступає водний режим, який характеризується частими паводками в межах території нашого дослідження. Адже, на протязі періоду від початку ХХ до початку ХХІ століть на річках Передкарпаття пройшло по 5-6 видатних паводків, наслідки дії яких значною мірою зберігались у руслах, характеризували важливі закономірності руслоформування. Паводкові витрати води практично скрізь (за даними опитування населення, підняттям рівнів води за даними гідрологічних спостережень) можна вважати близькими до максимальних за 100 років.

Основним є вплив збільшення швидкостей течії та змін у внутрішній структурі потоку, тобто у його гідравліці, гідравлічних характеристиках. Саме їх вивчення важливе для пізнання процесів функціонування системи потік-русло. Вони різні на різних ділянках течії, хоча водний режим при цьому може залишатися одним і тим самим. Тому важливо підкреслювати, що чинником є водно-гідравлічний режим на ділянці, який залежить як від водного режиму загалом, так і від місцевих умов.

Варто зауважити, що обрана нами територія дослідження дуже слабко охоплена постійними гідрологічними спостереженнями. Тому під час досліджень у нас виникла необхідність використовувати власні, отримані в експедиційних умовах, матеріали. Відповідно, нами був запропонований метод ув’язки витрат через модулі паводкового стоку, що дозволяє аналізувати максимальні витрати води та проводити оцінку гідравлічних та інших характеристик. Даний метод допоміг виявити пункти гідрологічних спостережень, по яких опубліковані раніше багаторічні дані давали занижені максимальні витрати води, а дані за паводок 2008 року докорінно змінили ситуацію.

Метою нашого дослідження було виявлення особливостей дії катастрофічного паводку на різні аспекти функціонування системи потік-русло в межах передгірних ділянок річок Передкарпаття. Основні завдання роботи полягали у тому щоб: дати оцінку основних характеристик системи потік-русло під час паводку; зафіксувати та описати характерні особливості транспорту наносів; проаналізувати морфологію системи потік-русло після паводку і виявити різні види деформації русел.

Територією наших досліджень обрано Передкарпаття (в межах України) та прилеглі частини Українських Карпат і Поділля, що у першу чергу пов’язано із розширеними ділянками дна річкових долин заповнених алювієм (алювіальними рівнинами). Виділену територію дослідження умовно названо гідролого-руслознавчим Передкарпаттям, в зв’язку із тим, що вона виходить за межі геоморфологічного Передкарпаття.

В результаті наших досліджень, було відмічено особливості функціонування систем потік – русло під час паводку. Зокрема, зустрічалися не тільки перекошені грядові форми, але і витягнуті вздовж течії. Їх гребені часто паралельні підмивному берегу та відділені від нього пониженнями, деколи зайнятими затонами. Це вказує на значну інтенсивність структурного транспорту наносів. Іноді русло настільки переповнене наносами, що утворюються «язики» виносу гальково–валунного матеріалу на поверхню заплавних масивів. Інтенсивність транспортування наносів може відрізнятися у різних частинах русла (поперечного перерізу). На багатьох ділянках після проходження паводку спостерігалось різновисотне положення окремих частин (проток). Причому основна течія може бути розташована значно вище, ніж успадкована, осушена бічна протока. У місцях їх сходження утворюються інтенсивні поперечні перекати. Це відповідає процесам утворення та успадкування витягнутих вздовж течії гряд. Важливим видом переформувань русел (руслових деформацій) є стрибкоподібне «перекидання» основної течії з колишньої основної протоки у другорядну. Так, як наприклад на ділянці русла Бистриці Надвірнянської вище мосту у с. Цуцилів. Тут відмічено, що до паводку основна течія була під правим берегом (аналіз космознімків), а після паводку - під лівим. «Перекидання» основної течії нами було зафіксовано й на інших ділянках річок. Іншим прикладом інтенсивних переформувань є спрямлення звивин (так як наприклад на р Свіча у нижній частині с. Княжелука). Тут правобічна звивина русла стала другорядною протокою, а під лівим берегом утворилася нова, спрямлена основна течія. Нові, або значно оновлені (збільшені) протоки можуть утворюватися просто на заплавних масивах. Так, зокрема, сталося в межах заплави на р. Стрий вище села Дуліби. Вони можуть бути довгі або короткі. Деколи інтенсивність струменя поступово падає (гаситься) і протока, завалена валунами, поступово звужується, зменшується крупність руслоформуючого алювію. Також протоки можуть розгалужуватись або сходитись. На них можуть формуватись плеса. В окремих випадках протока лише намічається і завершується «сліпим кінцем», наштовхуючись на деревну рослинність. На деяких ділянках отримують розвиток невеликі бічні звивини, які можуть інтенсивно розмивати береги. Так невелика правобічна звивина нижче мосту через Бистрицю Надвірнянську у с. Цуцилів спричинила розмив берега та берегоукріплень. На інших ділянках розвиваються крупні звивини. Яскравим прикладом є крупна лівобічна звивина на основній частині русла р Лімниці біля с. Слобода-Рівнянська. Звичайно, вони розвиваються не за один паводок. Проте, під час паводку розвиток інтенсифікувався.

Розглянувши характерні види деформацій, слід зауважити, що середня інтенсивність бічних (планових) зміщень русел більшості річок Передкарпаття становить приблизно 5-7 м/рік. Внаслідок же проходження катастрофічних паводків місцеві бічні розмиви можуть досягати 10 -20 метрів. У певних умовах це створює небезпеку для інженерних та житлових споруд. Інтенсивність розмиву така, що руйнуються значні за потужністю і складені валунним матеріалом із заповнювачем береги. Відповідно – можуть бути зруйновані і берегоукріплення. Варто зазначити, що інтенсивні переформування русел впливають і на шляхи сполучення. Дорогам можуть загрожувати ще й крупні звивини, що розвиваються поступово, але більш інтенсивно під час паводку (наприклад: розмив високого терасового лівого берега р Стрий за рахунок розвитку крупної звивини біля шосе Львів – Чоп (с. Гірне). Вплив на окремі ділянки доріг може полягати також у їх затопленні.

Узагальнюючи результати наших досліджень, варто зауважити, що необхідно вдосконалювати, розвивати комплексні дослідження паводкових потоків, їх впливу на руслоформування, господарські об’єкти, життя людей в регіоні Українських Карпат.

Під час проходження паводку відбулися інтенсивні руслові деформації, що відповідають особливостям русел на однорідних ділянках і можуть розглядатись ієрархічно. Частина з них спровокована антропогенною діяльністю. Їх вивчення має велике практичне значення. Воно повинно базуватися на знаннях про закономірності функціонування системи потік-русло.

Отримані результати наших досліджень можуть бути використані при проектуванні та експлуатації інженерних споруд, зокрема берегозахисту, а також при плануванні раціонального використання та охорони русел та заплав річок в межах Передкарпаття.