Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

Вороніна Г.Р.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Новітні підходи до навчання усного мовлення

студентів технічних спеціальностей

Сучасний світ постійно змінюється та вносить свої корективи у всі сфери життя людини. Не залишається осторонь і процес навчання. Прогресивні педагоги та методисти повинні активно залучатися до цих змін. Особливо це стосується викладачів іноземної мови, оскільки саме вони знаходяться у процесі постійного пошуку та вдосконалення методик, щоб бути здатними запропонувати студенту цікаві та продуктивні завдання, які б забезпечили якісну підготовку до реального спілкування у мовному середовищі.

Одним з найбільш складних завдань при вивчення іноземної мови є опанування навичками усного мовлення, оскільки комунікативні компетенція поєднує не лише вміння формулювати граматично правильні речення іноземною мовою та вимовляти їх, але й здатності співпрацювати з оточуючим світом та швидко реагувати на умови реального спілкування, що постійно змінюються [3].

Процес оволодіння навичками усного мовлення потребує особливої уваги з боку викладача іноземної мови в технічному вузі. Серед найбільш складних питань, що виникають під час навчання, необхідно зазначити наступні: адаптація навчальних ресурсів до груп із різним рівнем комунікативної компетенції; організація навчання з активним залученням студентів до спілкування іноземною мовою та зняття психологічного «мовного бар’єру»; урахування відмінності корекції в усному та писемному мовленні; пошук шляхів практичної реалізації принципу міжпредметних зв’язків; інтеграція навичок говоріння та лінгвістичної компетенції студентів.

Одним з ефективних шляхів практичного оволодіння навичками усного мовлення у технічному вузі є рольові ігри. Методисти визначають рольову гру як вид мовленнєвої діяльності, в ході якої студенти уявляють себе у певній ролі у визначених обставинах. Головним її завданням є забезпечення вільного спілкування іноземною мовою. Такий вид діяльності допомагає викладачу вирішити ціле коло питань: відтворювати реальні життєві ситуації та охоплювати велике коло тем; тренувати використання різноманітних граматичних конструкцій та лексичних одиниць; створювати сприятливу атмосферу на заняттях.

Однак існують певні особливості організації та проведення рольової гри. Перш за все викладач визначає тему, готує інформаційні ресурси, розробляє методичне забезпечення та продумує хід заняття. Слід пам’ятати, що цей вид комунікації поєдную природне спілкування та запланований сценарій. Проведення рольової гри складається з наступних етапів:

1. підготовка (робота з контекстом та лексичним наповненням, тренування використання граматичних структур, ознайомлення з самою роллю, читання роздаткових карток);

2. перевірка розуміння ролі та складання банку фраз, що можуть бути використані у ході гри;

3. відтворення самої рольової гри (студенти одночасно задіяні у діалогах, а викладач слідкує за правильністю їх мовлення);

4. обговорення (після закінчення відтворення рольової гри викладач ставить два різновиди запитань: перші стосуються самого змісту розмови, інші корегують лінгвістичні компетенції студентів).

Кожен з розглянутих етапів вимагає з боку викладача особливої уваги до надання чітких та зрозумілих інструкцій. Правильна організація та проведення рольової гри дозволить студентам технічних спеціальностей не лише закріпити усі набуті знання, але й навчитися використовувати іноземну мову в професійному житті.

На сучасному етапі розвитку освіти безумовно змінюється і роль самого викладача. Практичні заняття з іноземної мови у технічному вузі часто перетворюються на круглі столи із цікавими дискусіями, міні-конференції з подальшим обговоренням доповідей, під час яких викладача полягає лише у правильній організації таких видів діяльності та своєчасних корективах, наданні інструкцій та непомітному керуванні комунікативною діяльністю студентів. Для успішного оволодіння усним іноземним мовленням студентам необхідно безпосередньо брати участь в усіх запропонованих видах діяльності, адже викладач не може навчити, а лише може допомогти навчитися. Важливим фактором є також регулярне виконання домашніх завдань, адже зрозуміло, що одна пара та тиждень в технічному вузі дозволяє лише окреслити певні особливості усного мовлення, опанувати їх студент має самостійно. Сучасні інформаційні технології дозволяють досягти цієї мети вдома, маючи лише доступ до Інтернету. Саме технології надають змогу тестувати свій рівень, постійно чути оригінальну вимову та мати доступ до великої кількості різноманітних матеріалів іноземною мовою. Комп’ютерні технології значно полегшують процес вивчення термінів та інших лексичних одиниць, перетворюючи його з рутинної справи на цікаву подорож у світ нових слів та понять, а складні граматичні конструкції можна повторювати стільки, скільки це необхідно у кожному окремому випадку [2].

Отже, в своєму професійному арсеналі сучасний викладач іноземної мови має велику кількість ефективних методик оволодіння усним мовленням. Вивчаючи особливості організації та впровадження кожної з них, викладач обирає саме ті, що здатні урізноманітнити цей процес, забезпечити його продуктивність та підвищити інтерес до навчання.

Література:

1. Гальскова Н.Д. Современная методика обучения иностранным языкам / Н. Д. Гальскова. – М.: Арти-Глосса, 2000. – 186 с.

2. Dudeney Gavin How to Teach English with Technology / G. Dudeney. – E.: Pearson, 2007. – 194 pp.

3. Thornbury Scott How to Teach Speaking / S. Thornbury. – E.: Pearson, 2005. – 163 pp.