к.п.н. Колодійчук Л.С. ст. викладач Гайдукевич С.В.

ВПНУБіПУ «Бережанський агротехнічний інститут»

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОЕКТУВАННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ ТЕХНІЧНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Глобалізація та швидка зміна технологій привели до поповнення агропромислового комплексу сучасною світлотехнічною продукцією, в тому числі зарубіжних виробників. Це вимагає адекватних змін в аграрній освіті, що веде до підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю. На наш погляд, вирішення поставленої мети лежить у площині дослідження проектування процесуальної складової навчального процесу. Адже вміння застосовувати знання на практиці, за дослідженнями Підласого В.І. [3, с.48], посідає 8 місце у рейтингу найбільш вагомих чинників на результати навчання.

Невипадково, проектування навчального процесу привертає до себе увагу вчених. Ця проблема досліджувалася в наукових працях В.С. Безрукавої, Н.О., Колесникової та ін. На думку Коберника О.М., проектування – це цілеспрямоване й усвідомлене визначення наперед діяльності суб’єктів педагогічного процесу у їх взаємодії, яка спрямована на забезпечення особистісно-розвивального підходу у вихованні підростаючого покоління [1, с.8]. Однак на сьогодні, проектування процесуальної складової навчального процесу в аграрних закладах освіти, висвітлено ще недостатньо. Це пов’язано з недостатнім фінансуванням, неповним укомплектуванням лабораторій електротехнічним обладнанням і відсутністю проектувальних умінь у викладачів.

Нами встановлено, що проектування навчального процесу є багатостадійним і послідовним у часі та являє собою динамічну організаційно-педагогічну систему взаємопов’язаних компонентів: пошуковий – виявлення слабкої ланки у системі підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю; моделювання – розробка моделі професійних компетентностей; організаційно-управлінський – визначення процесуальних елементів навчального заняття; конструювання – розробка проекту навчання [2].

Проектна роль пошукового етапу реалізується у методі слабкого елемента, який усувають заміною чи реконструкцією. При цьому задіяно функціональний підхід, тобто попередній етап із його продуктом стає продовженням наступного, і так проектується весь майбутній процес навчання.

У зв’язку з цим нами проведено анкетування студентів аграрних закладу освіти. Матеріалами анкетування свідчать наступне: 56,5% респондентів задоволені викладанням теорії і практики; 20,5% ставлять на перше місце – теорію і лише 14% – практику. І як наслідок 41,5% опитаних не задоволені якістю навчального процесу. За результатами первинної діагностики проведено дослідження на прикладі лабораторного заняття на тему: «Дослідження дугових ртутних ламп високого тиску з люмінофором» навчальної дисципліни «Електротехнології та електроосвітлення».

Наступний компонент організаційно-педагогічної системи передбачав – моделювання. Тобто, складання моделі професійних компетентностей, яка включала систему знань та вмінь сформованих унаслідок виконання лабораторної роботи. Зокрема, що студент здатен репродукувати будову та принцип роботи джерел світла типу ДРЛ, пояснити суть явищ, що виникають в момент виникнення дугового розряду в лампі і процесів при однопівперіодному випрямленні. Компонент умінь передбачав здатність студентів застосовувати отримані знання на практиці: складати схеми запалювання газорозрядних ламп із люмінофором, визначати світлотехнічні та енергетичні показники джерел світла видимого спектру. І як наслідок формування знаково-розумових умінь – особливостей газорозрядних ламп високого тиску із люмінофором.

Організаційно-управлінська стадія проектування передбачала розробку порядку виконання роботи. Дослідження показали, що ефективною виявилася така методика: ознайомитися з теоретичними відомостями та обладнанням робочого місця; провести інструктаж із техніки безпеки; скласти електричну схему дослідження газорозрядної лампи з люмінофором; зафіксувати напругу електромережі, напругу на лампі ДРЛ і струм лампи в момент виникнення розряду; через кожні пів хвилини записувати покази електровимірювальних приладів і обчислити значення світлового потоку; короткочасно розірвати електричне коло і зафіксувати час розпалювання лампи; побудувати вольт-амперну характеристику; дослідити роботу джерела світла в однопівперіодному режимі випрямлення; дати відповіді на контрольні запитання.

Нарешті, конструкторський етап передбачав подвійну розробку проекту навчання. Так, як навчання вважається двохстороннім процесом, то для викладача це – навчально-методична картка, а для студента – проект у вигляді майбутнього звіту з виконаної роботи. Зокрема, назва лабораторної роботи та її номер, перелік світлотехнічного устаткування, їх коротка характеристика, схеми дослідних установок, експериментальні таблиці і графіки з дослідними даними, що корелюють з валідністю прогнозу. При цьому важливо, щоб така форма організації педагогічної взаємодії була комплексною моделлю дослідження даної світлотехнічної установки, максимально відображала елементи майбутньої практичної діяльності та зв'язок із виробництвом.

Вважаємо, що дотримання послідовності проектування процесуальної складової навчального процесу забезпечує створення відповідних дидактичних проектів. З’являється можливість дослідження взаємозв’язків технічних знань на кожному етапі виконання лабораторної роботи з метою оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Коберник О.М. Проективна педагогіка і національна школа // Шлях освіти – 2000. – № 1. – С.7-11.

2. Колодійчук Л. С. Етапи педагогічного проектування навчального процесу / Л. С. Колодійчук // Молодь і ринок: Науково-педагогічний журнал. – Дрогобич, 2009. – Вип.6 (53). – С.48-50.

3. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. – К.: Рад. шк., 1989. – 204с.