Филологические науки / 1. Методика преподавания языка и литературы

Фещук А.М.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МОЛОДОГО ВИКЛАДАЧА ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Невід’ємним компонентом навчального процесу у ВНЗ є відносини між викладачем і студентом, а саме в процесі викладання іноземних мов. В сучасному ВНЗ зростає роль викладача, діапазон його педагогічного впливу на студентів.

Авторитет викладача – інтегрована характеристика його професійного, педагогічного та особистісного положення, яке проявляється в ході взаємовідносин зі студентами та здійснює вплив на успішність навчального процесу. Підвищення педагогічної майстерності молодого викладача нерозривно пов’язане з удосконаленням його педагогічної діяльності.

Проблема професіоналізму саме молодого викладача іноземної мови багато в чому залежить від особистісної мотивації. Виникнення потреби професійного зростання обумовлено як особистою зацікавленістю викладача в підвищенні якості своєї роботи, так і соціальним середовищем, в якому викладач починає свою професійну діяльність.

Часто молоді викладачі відчувають невпевненість у своїх діях, внаслідок чого виникають проблеми з дисципліною. Звісно, впевненість в собі, вміння організувати студентів поступово приходять до викладача. Але дуже важливими є професійні якості викладача іноземної мови, до яких відносяться:

1) Знання іноземної мови – передбачає вміння виражати думки в усній та письмовій формі, читати автентичну художню і публіцистичну літературу, розуміти мовлення на слух, володіти правильною вимовою, інтонацією, мати достатній словниковий запас, володіти нормами граматики. Всі ці критерії забезпечують комунікативну компетентність викладача.

2) Методичні знання і вміння – викладач повинен бути компетентним у питаннях методики навчання іноземної мови. Від наявності методичних знань залежить вміння викладача спланувати заняття цілісно, враховуючи ступінь вивчення певної теми, зміст матеріалу, підготовка студентів, їх інтереси й нахили. Викладач повинен максимально точно реалізувати завдання заняття – створити цілісну, результативну, стимулюючу діяльність. Йому необхідно створити відповідну атмосферу на занятті іноземної мови, необхідний психологічний клімат для здійснення процесу іншомовного спілкування.

3) Педагогічні знання і вміння – знання і вміння, які проявляються у сформованих відносинах «викладач – студент», до своєї діяльності й самого себе. Ані предметні, ані методичні вміння не забезпечать успіх, якщо не сформовані педагогічні знання і вміння. Сформованість таких відносин проявляється у педагогічних якостях. Вони включають знання вікової психології, вміння диференційовано працювати зі студентами, виявляти «слабкі» і «сильні» сторони кожного студента і надавати йому допомогу в подоланні труднощів при вивченні іноземної мови. Індивідуальний підхід і педагогічний такт особливо важливі в оцінюванні успішності студентів і їхніх зусиль в процесі вивчення іноземної мови.

Важливою складовою навчального процесу є спілкування викладача зі студентами, оскільки невід/ємним компонентом вивчення іноземної мови є формування комунікативної компетентності. Атмосфера в аудиторії має бути невимушеною, що, в свою чергу, викличе бажання у студента здійснювати комунікативний процес. Крім методичних засобів цьому сприяє налагодження контакту викладача зі студентами, його повага до особистості кожного студента, розуміння його труднощів.

Педагогічні якості допомагають викладачу правильно організувати навчальний процес, завоювати авторитет і повагу у студентів. На повазі до викладача будується хороша дисципліна на заняттях. Адже поважають викладача за знання предмету, за вміння навчати і досягати успіху в процесі навчання, за справедливе оцінювання.

Для набуття необхідних якостей дуже важливими є й інші умови. Головним є прагнення викладача до самоосвіти, бажання досконало оволодіти своєю професією. Друга умова – здатність до самоаналізу та самооцінки. Викладач повинен чітко розуміти, що він робить досконало, а над чим необхідно попрацювати. Важливими якостями є самовиховання, наполегливість, вміння відійти від шаблону.

Важливим компонентом навчального процесу є мовлення викладача, що виконує важливу і відповідальну функцію. Мовлення викладача повинно бути грамотним, лаконічним, виразним, переконливим. На занятті іноземної мови мовлення викладача є засобом навчання, оскільки воно є зразком для наслідування, опорою і стимулом для студентів.

Мовлення викладача повинне бути:

- автентичним – таким, як у носія мови;

- нормативним і позбавленим діалектизмів, колоквіалізмів, сленгу;

- виразним – акцентування на інтонаційних засобах, що робить мовлення викладача чітким і зрозумілим з помірним використанням жестів, міміки;

- адаптивним – відповідність можливостям розуміння студентами, з помірним розширенням цих можливостей;

- містким і лаконічним – говорити тоді, коли це необхідно. в іншому випадку виникає дисбаланс на занятті, адже потрібно розвивати мовленнєві навички студентів.

Таким чином, взаємодія викладача та студента є невід’ємним компонентом навчального процесу під час якого відбувається одночасне засвоєння викладацької професії, тобто професійний зріст і навчання студентської молоді.

Література:

1. Пассов Е. И. Учитель иностранного языка. Мастерство и личность / Е. И. Пассов, В. П. Кузовлев, Царькова В.Б. – М. : Просвещение, 1993.

2. Риверс М. Десять принципов изучения и обучения иностранным языкам на основе взаимодействия обучаемого и преподавателя / М. Риверс. – М. : РЕМА, МГЛУ, 1992. – C. 99 –118.

3. Цетлин В. С. Какими профессиональными качествами должен обладать учитель иностранного языка? / В. С. Цетлин // Иностранные языки в школе. – 1996. – № 3.