Філологічні науки / 1. Методика викладання мови та літератури

К. філол. н. Сизоненко Н. М., студентка III курсу напряму підготовки „Менеджмент” Забєліна О. С.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

 

Формування професійної мовнокомунікативної компетенції майбутнього менеджера на заняттях української мови (за професійним спрямуванням) за допомогою методу ситуаційного аналізу

         Одним із завдань чинної програми курсу „Українська мова (за професійним спрямуванням)” (далі – УМПС) є формування професійної мовнокомунікативної компетенції (далі – ПМКК) [2, с. 4], під якою ми розуміємо наявність у спеціаліста таких знань, умінь і навичок, які дають йому змогу бути ефективним комунікантом у різних сферах професійного спілкування й діяльності. Професійна мовнокомунікативна компетенція є інтегральною щодо мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій. Розділяючи погляди дослідниці В. Борисенко [1] на поетапне досягнення результативної складової мовної освіти – набуття студентами названих вище компетентностей (мотиваційно-пізнавальний етап спрямований на формування мовної компетенції, оперативно-конструктивний – мовленнєвої, продуктивний – комунікативної та професійної), – домінантними у формуванні ПМКК уважаємо комунікативно-ситуативні завдання, які реалізують дидактичні принципи методу ситуаційного аналізу (кейс-методу) [3, с. 173 –199]. Нині цей метод активно застосовують на заняттях УМПС викладачі-практики (В. Борисенко, З. Дзюбата, І. Харченко та ін.). У науковій літературі ґрунтовно розроблені теоретичні основи формування МПКК студентів-філологів (Т. Симоненко) та студентів-нефілологів (К. Климова). Належну роль у цьому процесі сучасні дослідники відводять інноваційним технологіям навчання, проте педагогічні умови формування ПМКК студентів нефілологічних факультетів шляхом застосування кейс-методу є ще маловивченими. Цим і зумовлена мета статті – виокремити педагогічні умови формування ПМКК студентів нефілологічних факультетів на заняттях з УМПС за допомогою методу ситуаційного аналізу; запропонувати варіанти ситуаційних завдань, необхідних для формування відповідної компетенції майбутнього менеджера.

            Як відомо, кейс-метод передбачає груповий аналіз конкретної життєвої (професійної, виробничої) ситуації, обговорення й вироблення стратегії, тактики і шляхів її вирішення. Методична цінність цього методу полягає в тому, що суб’єкти навчання, вирішуючи практичну проблему, по-перше, актуалізують уже набуті теоретичні знання; по-друге, здобувають й удосконалюють практичні навички – мовленнєві, комунікативні та професійні; по-третє, оперативна діяльність студента реалізує комплекс психолого-педагогічних цілей – навчальну, мотиваційну, пізнавальну та виховну.   

         Загальноприйнято під педагогічними умовами розуміти сукупність педагогічних заходів, що забезпечують ефективне вирішення конкретної педагогічної мети. У нашому випадку метою є формування ПМКК майбутнього спеціаліста на заняттях УМПС за допомогою кейс-методу. Успішна реалізація цього завдання передбачає врахування таких педагогічних умов:

1.     Ознайомлення студентів із професіограмою майбутнього фаху. Оскільки викладання курсу УМПС, згідно з чинною програмою, передбачено протягом 3, 4, 5 семестрів [2, с. 3], на практиці ж – протягом 1, 2, 3 семестрів, коли студенти мають ще нечітке уявлення про свій майбутній фах і професійні навички, доцільним уявляється ознайомити їх із професіограмою обраного фаху.

2.     Елементарний рівень володіння фаховою термінологією, понятійно-категоріальним апаратом певної професійної сфери. Ця педагогічна умова тісно пов’язана з попередньою. Так, протягом 1, 2, 3 семестрів майбутні менеджери вивчають дисципліни циклу фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки („Вища та прикладна математика”, „Економічна теорія: основи економічної теорії”, „Економічна теорія: мікроекономіка”, „Вступ до фаху”), які дають їм змогу оволодіти базовою фаховою термінологією; конкретизувати сутність необхідних у професійній діяльності знань, умінь і навичок; здійснити загальнотеоретичну підготовку майбутніх фахівців.

3.     Володіння основами мовних, мовленнєвих та комунікативних знань і вмінь. Успішне виконання студентами ситуаційних завдань професійної проблематики передбачає, що вони обізнані з нормами сучасної літературної мови і вміють ними послуговуватися для продукування різних за стилями, жанрами, типами, видами усних та писемних діалогічних і монологічних висловлювань; володіють знаннями про основні параметри спілкування (місце і час ви­никнення ситуації; обставини, за яких виникла ситуація; соціальні й професійні ролі учасників комунікації; дії, які вико­нують комуніканти; канал комунікації (телефон, електронна пошта, спілкування віч-на-віч тощо), що дає їм змогу в ситуації професійного спілкування здійснити вибір комунікативно виправданих мовних засобів і набути комунікативно-професійного досвіду. Доречним, на наш погляд, є чітке окреслення в тексті ситуації усіх параметрів професійного спілкування.

4.     Ситуаційні завдання мають бути спрямовані на формування ключових умінь і навичок майбутнього спеціаліста конкретної сфери діяльності й вирізнятися високим рівнем складності пізнавальної проблеми. Оскільки педагогічна категорія „формування” є процесом, то професійні уміння студенти набувають не лише шляхом залучення їх до вирішення ситуаційних завдань і не лише в межах курсу УМПС; це один з можливих способів, який „працює” на результат – оволодіння навичками професійного спілкування на належному мовному рівні. Окрім того, пропоновані для розгляду ситуації мають бути справді неоднозначними, містити проблему, яка вимагає нестандартних підходів до її вирішення.  

5.     Створення комфортних умов спілкування в малих групах, залучення до оперативно-аналітичної роботи всіх студентів. Ця педагогічна умова не завжди може бути дотримана, адже будь-який метод має як сильні, так і слабкі сторони. Серед останніх – виникнення конфліктної ситуації під час обговорення кейсу; не всі учасники спілкування висловлюють власну думку через страх, невпевненість, „синдром відмінника” тощо.

6.     Відведення достатньої кількості часу для обговорення й вирішення ситуаційного завдання. Задля того, щоб заощадити час на генерування, аналіз, сортування ідей і, нарешті, пошук шляхів вирішення проблеми (нерідко доводиться відводити до 20 і більше хвилин), бажано організувати напередодні самостійну роботу студентів з кейсами (дібрати необхідний фактаж, приклади, опрацювати додаткову літературу).

         Тож, орієнтуючись на професіограму менеджера, зокрема на його ключові уміння – уміння визначати, коригувати й координувати напрям руху організації, вирішувати питання розподілу ресурсів; уміння збирати інформацію про внутрішнє та зовнішнє середовище, розповсюджувати інформацію у вигляді фактів, нормативних настанов, а також роз’яснювати основну політику організації та її цілі, тобто виступати її представником; уміння мотивувати членів організації на досягнення цілей, координувати їхні зусилля, виступати в якості з’єднуючої ланки перед вищим керівництвом, споживачами та постачальниками [4, с. 18 – 19], – можна запропонувати студентам на заняттях УМПС наступні ситуаційні завдання:

    Ситуаційне завдання № 1. Уявімо собі, що в компанії А є філії майже у всіх містах України. У місті № 1 функціонують дві такі філії. Керівники філій міста № 1 у відрядженні, телефонний зв’язок з ними відсутній. Відразу у двох філіях виникла проблема: замовлений товар вчасно не надійшов, через що клієнти залишилися невдоволеними рівнем наданих послуг. Запропонуйте шляхи вирішення проблеми менеджером, який має подбати  як про збереження  іміджу компанії, так і про врегулювання взаємин між компанією, постачальником та клієнтами.

Ситуаційне завдання № 2. Фірма А є посередником-постачальником на ринку солодощів. Напередодні надійшло оптове замовлення на товар, який був відсутній в необхідній кількості на складі фірми. Ця пропозиція є надзвичайно привабливою для фірми, оскільки йдеться про додатковий прибуток і подальшу довготривалу співпрацю із замовником. Запропонуйте шляхи вирішення цієї ситуації менеджером, обґрунтуйте свою позицію. Чи доцільним було б ігнорування подібного замовлення?

Ситуаційне завдання № 3. У місті функціонує кілька спортивних клубів, але найпопулярнішими серед них є троє. Їхнє технічне оснащення, професійність персоналу, спектр послуг і місце розташування рівноцінні. Розробіть стратегію конкурентоспроможності спортивного клубу, шляхи залучення нових клієнтів за умови зниження рівня доходів населення у зв’язку з економічною кризою в країні.

         Ситуаційне завдання № 4. Результати роботи співробітника над проектом не знайшли сподіваної відзнаки у вигляді премії чи публічної позитивної оцінки з боку менеджера середньої ланки. Навпаки, менеджер прискіпливо поставився до роботи працівника, на його адресу висловлював безпідставні докори. Поскаржившись керівництву на менеджера, співробітник згодом був звільнений. Запропонуйте варіанти ефективного вирішення цієї конфліктної ситуації; з’ясуйте, яких помилок припустилися всі учасники професійного спілкування.

         Ситуаційне завдання № 5. Молодий спеціаліст протягом навчання у ВНЗ настійно здобував досвід роботи, обіймаючи різні посади в компанії А, і, нарешті, після закінчення ВНЗ, „доріс” спочатку до посади помічника менеджера, а згодом – і посади менеджера. Проте відносини з колективом не складалися через його гіперактивність, нестандартні підходи до вирішення професійних проблем – прийняття неординарних, часом ризикованих рішень; практикування маніпулятивних технологій тощо, – які, зрештою, як засоби досягнення мети, виправдали себе. З появою такого менеджера справи компанії значно поліпшилися, але й почастішали міжособистісні конфлікти. Знайдіть шляхи вирішення цієї ситуації. Що важливіше: прибуткове майбутнє з неординарним менеджером, конфліктна команда чи стабільність, не виключаючи й ситуації зниження рівня конкурентоспроможності компанії?

         Отже, розглянуті нами педагогічні умови формування ПМКК на заняттях УМПС шляхом вирішення майбутніми менеджерами ситуаційних завдань професійного спрямування, переконливо засвідчують методичну доцільність й обґрунтованість упровадження кейс-методу, незважаючи на те, що теоретичні знання та професійна компетенція суб’єктів навчання ще не сформовані.

 

Література

1.     Борисенко В. В. Етапи формування професійно-мовленнєвих компетенцій студентів-економістів [Електронний ресурс] / В. В. Борисенко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. – 2013. – Вип. 108.2. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VchdpuP_2013_2_108_23.pdf.

2.     Програма курсу „Українська мова (за професійним спрямуванням)” для вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) / уклад. С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К., 2009. – 20 с.

3.     Сурмін Ю. П. Метод аналізу ситуацій (case study) та його навчальні можливості / Юрій Петрович Сурмін  // Глобалізація й Болонський процес : проблеми  і технології : монографія. – К. : МАУП, 2005. – С. 173–199. 

4.     Ходаківський Є. І., Богоявленська Ю. В., Грабар Т. П. Психологія управління : підруч. / Є. І. Ходаківський, Ю. В. Богоявленська, Т. П. Грабар. –  3-тє вид. перероб. та доп. – К. : Центр учб. літер., 2011. – 664 с.