Филологические науки / 9. Этно-, социо- и психолингвистика

Василенко В.А.

Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ, Україна

Дещо про ефективні технології лінгвістичного НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ПРАВНИКІВ

Згідно з дослідженнями науковців основним завданням лінгвістичного курсу у вищому навчальному юридичному закладі є розвиток у студентів комунікативних умінь і навичок на основі психолінгвістичних і лінгводидактичних принципів навчання. Враховуючи фундаментальність та актуальність сучасних принципів вищої юридичної освіти, основним напрямком у роботі слід обрати шлях формування у студентів гуманістичних комунікативних умінь під час практичних занять, що є однією з форм зв'язку теорії з практикою, надійним підґрунтям у виробленні навичок культури професійного мовлення та становленні іміджу майбутнього правознавця як активного співучасника важливих комунікативних процесів.

Гуманістичні комунікативні вміння - це здатність особи до самостійного вибору оптимальних форм і засобів комунікативних дій.

Тому зазвичай виграють ті викладачі вищої ланки освіти, які уміють змоделювати навчання, близьке до умов комунікативної діяльності у різних сферах суспільного життя.

Досліджено, що 60% студентів вважають обговорення конкретних ситуацій, вирішення проблемних завдань більш прийнятними у процесі навчання свого фаху, тому пропонуємо у роботі зі студентами використовувати на кожному практичному занятті тренінги-ситуативні задачі, в яких можна запрограмувати будь-яке мовне явище чи комунікативну проблему і тим самим розвивати важливі уміння: слухати, говорити, запитувати, відповідати, аргументувати, переконувати, висловлювати думку; тобто розвивати мовленнєву (комунікативну) компетенцію, що є основою професійної юридичної підготовки.

Слід зазначити, що цікавими формами навчання, які формують гуманістичні комунікативні уміння, є проведення диспутів, дискусій, міні-конференцій. Усі вони, якщо правильно організовані і проведені, мають неабияку впливову розвиваючу силу для активізації роботи студентів-правників. Однак і диспути, і конференції вимагають довготривалої серйозної підготовки, тому, як підказує нам досвід, більш ефективними у роботі зі студентами є тренінгові завдання.

Тренінг як соціально-психологічний різновид ділової гри розкриває великі можливості для формування на основі одержаних знань з усіх дисциплін умінь шляхетної поведінки і використання мовного етикету як основи мовленнєвої культури, вміння вести діалог чи вступати в дискусію, правильно поводити себе в конкретній ситуації. Тренінги, проведені з належними установками, що орієнтують студентів на успішне спілкування з готовністю орієнтуватися як на себе, так і на іншу людину, дають можливість реалізувати свої мовленнєві знання, а також побачити себе з того чи іншого боку і зорієнтуватися у власному досвіді спілкування.

Аналіз деяких наукових розробок щодо ефективних технологій лінгвістичного навчання дає змогу осмислити роль і завдання удосконалення мовнокомунікативних умінь студентів, основною ідеєю яких є підготовка спеціаліста на основі розуміння того, що мова не лише засіб спілкування, а й інструмент для отримання освіти.

Зокрема слід зауважити, що досить ефективною є тренінгова модель, яка складається з наступних блоків: теоретичного, перцептивного, поведінкового, контрольно-корекційного.

Теоретичний блок базується на оволодінні знаннями про теорію і практику комунікації, про сучасні лінгвістичні науки. Студент повинен знати власне мову (мовні норми, спеціальну термінологію, особливості побудови речень, тексту) та вміти використовувати ці знання на практиці.

До експресивного блоку входить підготовка студентів до моделювання ситуацій, які мають репродуктивний характер, з використанням моделей-орієнтирів, розроблених самим викладачем. Керуючись принципом практичної спрямованості, викладач будує так практичні заняття, щоб студенти мали можливість у майбутній професійній діяльності відтворити необхідний мовленнєвий матеріал та застосувати його в конкретній ситуації. Завдання повинні містити елементи творчості, оскільки навчальне пізнання й точність уявлення формуються саме на власному досвіді.

Основою перцептивного блоку є моделювання нетипових ситуацій, які мають прогностичний та конструктивний характер і відзначаються більшою самостійністю студентів. Комунікативні завдання повинні мати проблемний характер, що сприяє розвиткові розумових здібностей студентів, репродуктивного мислення.

До поведінкового блоку входить моделювання реальних ситуацій професійної діяльності. Необхідно навчити студента - майбутнього фахівця - поєднувати різні засоби спілкування відповідно до ситуації та мети мовлення. Професійна майстерність фахівця передбачає глибокі спеціальні знання, вміння спілкуватися в колективі з додержанням норм професійного мовлення. Адже мова потрібна спеціалісту не як сукупність правил, а як засіб самовираження й самоформування особистості.

Контрольно-корекційний блок включає аналіз чи самоаналіз створеної ситуації, тобто студент повинен оцінити поведінку, ефективність, результативність своєї (чи іншого студента) мовленнєвої поведінки.

Саме такий підхід стимулюватиме студентів активно брати участь у процесі навчання.

Насамкінець вважаємо доцільним наголосити, що під час проведення мовленнєвого тренінгу слід дотримуватися ряду принципів: принципу партнерського спілкування (визнавати цінності інших моделей поведінки); принципу об'єктивації поведінки; принципу дослідницької позиції; принципу активності і колегіальності учасників.

На нашу думку, лінгвістичні тренінги озброюють і викладача, і студента методикою творчого пошуку, формують готовність комунікатора до нестандартного вирішення професійних завдань. У ситуаціях, адекватних професійним, студенти вчаться мислити, знаходять шляхи вирішення життєвих проблем і тим самим доходять висновку, усвідомлюють, що висока культура спілкування є важливим складником особистості.

Таким чином, удосконалення й модернізація системи мовної підготовки у вищих юридичних навчальних закладах системи МВС України є актуальною науково-освітньою проблемою, яка має вирішуватися спільними зусиллями з урахуванням суспільних потреб, найкращого вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Література

1.Василенко В.А., Батраченко Л.Ф. Мовленнєвий тренінг як інноваційний метод навчання української мови на медичному факультеті / В.А.Василенко, Л.Ф.Батраченко // Вісник Сум ДУ. Філологічні науки. - №1 (60)’. – 2004. – С.31-37.

2. Василенко В.А Удосконалення лінгвокомунікативних умінь студентів – основа професійної компетенції / В.А. Василенко // Науковий часопис НПУ ім.. М.П. Драгоманова. Серія №5. Пед. науки: реалії та перспективи: Зб. наукових праць / За ред. Т.В. Ладиченко. – Вип. 4. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006. – С. 42-47.