Чернова Ю.С.

Запорізький національний університет, Україна

Науковий керівник: к.ю.н., доцент Сидоров Я.О.

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БРЕНДУ ЯК ПЕРЕДУМОВА НОРМАЛЬНОГО ФУНКІОНУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

В умовах розвитку ринкової економіки та підприємництва в України, що відбувається в умовах значної, в тому числі й недобросовісної конкуренції, великого значення набуває забезпечення правового захисту товарних знаків, торговельних марок, тобто брендів та брендінгу.

Актуальність обраної теми обумовлюється необхідністю створення умов для нормального функціонування суб’єктів господарювання шляхом забезпечення захисту добросовісної економічної конкуренції [1], а також прав інтелектуальної власності суб’єктів господарювання та безпосередньо самих споживачів.

Питаннями визначення таких категорій як «торгова марка», «товарний знак», «бренд» займалися переважно іноземні дослідники, зокрема, А. Аакер, Г. Ассэля, Р. Батра, Б. Берман, П. Діксон, П. С. Зав’ялов, Ф. Котлер, Б. Карлоф [2].

В Україні у спеціальному законодавстві всі ці поняття об’єднуються під одним терміном – знак, що розуміється як позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб [3]. Більш широке визначення знаходимо, звертаючись до норм цивільного права. Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів [4].

Як свідчить практика останніх років, значною проблемою для суб’єктів господарювання в Україні є недобросовісна реєстрація товарних знаків і торгівельних марок. Основний чинник такого становища – відсутність чіткої законодавчої регламентації питань правового захисту брендів поряд з відсутністю ефективної відповідальності та такі порушення. Крім того, вітчизняні підприємці займаються виключно реєстрацією фірмової назви і майже ніколи не перевіряють найменування на «юридичну чистоту». Така ситуація зумовлює зростання чисельності конкурентних суперечок між власниками та претендентами на право власності на зареєстровану торгівельну марку.

В ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» знаходимо наступне визначення: «неправомірним є використанням товару іншого виробника є введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи» [5].

Ця норма носить виключно матеріальний характер, тобто встановлює юридичний склад протиправної дії. В той же час відповідальність за таке правопорушення настає у вигляді накладання штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої [6]. Такі санкції в сучасних умовах не є ефективними, оскільки розміри штрафів досить невеликі.

На нашу думку, для забезпечення захисту від недобросовісної конкуренції в сфері використання брендів необхідно:

1) Привести у відповідність до вимог сучасності санкції, зокрема, розмір штрафу за такого роду правопорушення. Окрім того, за злісне чи повторне порушення правил доцільно було б ввести більш жорсткі санкції аж до анулювання ліцензії підприємця-порушника.

2) Підвищити рівень правової свідомості суб’єктів господарської діяльності, зокрема, щодо необхідності комплексного підходу до захисту власного бренду. На даний момент частіше за все спори виникають через те, що як товарний знак реєструється тільки його словесне значення, а також у зв’язку з тим, що умови комплексного захисту товарного знаку не виконуються. Таким чином, реєстрація не виключно словесного значення товарного знаку, а й інших його елементів (наприклад, малюнку, графічного зображення, кольорової схеми тощо) сама по собі стане превентивною мірою, що зменшить кількість правопорушень у сфері недобросовісної конкуренції. Завдяки комплексній реєстрації всіх елементів бренду суб’єкти підприємницької діяльності, що мали недобросовісні наміри чи через незнання мали на меті зареєструвати аналогічний знак, з самого початку не матимуть такої можливості.

Література:

1. Господарський кодекс України від 16 грудня 2003 року – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

2. Как защитить бренд от недобросовестных конкурентов. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.prostopravo.com.ua/prava_biznesa/intellektualnaya_sobstvennost/stati/kak_zaschitit_brend_ot_nedobrosovestnyh_konkurentov.

3. Закон України «Про охорону прав на знаки для товapiв i послуг» від 15 грудня 1993 року – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3689-12.

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

5. Закон Укрaїни «Про захист від недобросовісної конкуренції від 7 червня 2006 року – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/236/96-вр.

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran606#n606.