СТРОИТЕЛЬСТВО И АРХИТЕКТУРА/ 1. Архитектурные решения объектов
строительства и реконструкции
к.т.н., доц. Саньков П.М., ас. Ткач Н.О., студ. Близнюк
А.М.,
студ. Горб А.В., студ. Міхєєнко Ю.Ю.
ДВНЗ «Придніпровська
державна академія будівництва та архітектури»
Збереження
пам’яток архітектури міста Дніпропетровська
шляхом розробки методики якісної та кількісної оцінки з метою побудови
організаційно-економічного плану їх відновлення, або реконструкції виявлення найбільш
важливих з них
Актуальність теми: Проблема збереження пам’ятників архітектури міста Дніпропетровська, як і
для міст всієї Україні, нині є дуже актуальною. У зв'язку зі збільшенням
кількості знищених та занедбаних пам’ятників архітектурі, кількість яких
зростає з великою швидкістю, стає необхідною розробка методик, що дозволяють
оцінити стан архітектурних пам’ятників та виявити ті, які необхідно
відновлювати у першу чергу.
Мета. Збереження пам’яток архітектури міста Дніпропетровська шляхом розробки методики якісної та
кількісної оцінки з метою побудови організаційно-економічного плану їх
відновлення, або реконструкції виявлення найбільш важливих з них.
Завдання роботи:
-
розробка методики оцінки пам’яток архітектури;
-
пошук та виявлення пам’яток архітектури, що знаходяться в занедбаному стані;
-
виконання оцінки стану цих пам’ятників за розробленою методикою;
-
визначення ієрархічної послідовності реставрації пам’яток архітектури;
Об’єкт дослідження: відновлення
фізичного стану та функціонального призначення пам’ятників архітектури XIX ст.
м. Дніпропетровська, які мають велике значення у архітектурно-культурній
спадщини.
Предмет дослідження: розробка
оцінки пам’яток архітектури
Методи дослідження:
-
кількісний
-
перехідний від кількісних показників до якісних;
-
якісний;
-статистичний.
Наукова новизна отриманих результатів:
Вперше
запропоновано методику якісної оцінки
пам’яток архітектури, яка доповнює існуючу методику областю благополуччя 70-00.
В цю область увійшли 4 класи, в яких для оцінки запропоновано 15 факторів.
Визначена
ієрархія збереження та відновлення
пам’яток архітектури.
Практичне значення отриманих результатів:
-
створення методики оцінки стану, збереження та реставрації пам’ятників
архітектури;
-
зменшення об'ємів знищення пам’ятників архітектури та ступеню їхньої занедбаності;
-
можливість моніторингу
пам’ятників архітектури на будь якій
території України за допомогою запропонованої авторами методики;
-
збільшення кількості об'єктів
архітектурно-культурної спадщини Дніпропетровської області (а надалі і всієї
України) загальнодержавного і місцевого значення;
-
можливість раціонального розподілення цільових коштів на відновлення найбільш
важливих пам’яток архітектури.
Основна частина.
В ДВНЗ «ПДАБА»
розроблено методику оцінки якості та безпеки життєдіяльності населення (ЯБЖД
населення).
Області системи
мають шифр ХХ-УУ (див. рис. 1), перша цифра якого показує область благополуччя,
друга залишається за факторами оцінки.

Рис. 1 Існуюча
структура системи якості безпеки життєдіяльності
Нами запропоновано доповнення області благополуччя 70-00 «Історичний
центр». Схема області наведена на рис..2. До цієї області входять наступні
класи: 1) 71-00 «Історико-архітектурна цінність пам’ятника», 2) 72-00
«Містобудівна група», 3) 73-00 «Конструктивна група», 74-00 «Соціальна група».
Авторами
запропоновані наступні 4 (чотири) оціночні групи факторів для збереження та
відновлення історико-архітектурної спадщини.
Для подальшого використання методики
треба оцінити важливість кожної групи факторів. (табл..2)

Рис. 2.2.Доповнена
системи якості безпеки життєдіяльності
Висновки та перспективи
подальших досліджень. В даній роботі було розроблено методику якісної та кількісної оцінки з
метою побудови організаційно-економічного плану їх відновлення, або
реконструкції найбільш важливих з них.
Вперше
запропоновано методику якісної оцінки
пам’яток архітектури, яка доповнює існуючу методику областю благополуччя 70-00.
В цю область увійшли 4 класи, в яких для оцінки запропоновано 15 факторів.
За
запропонованою методикою було виконано оцінку трьох вибраних пам’яток
архітектури. Всі три пам’ятки знаходяться в занедбаному стані. Кожна з цих
пам’яток представляє собою або окремо стоячу фасадну стінку, або стіни по
периметру, з відсутністю внутрішніх конструкцій.
Також
була розроблена анкета для опитування людей з метою виявлення відношення людей
до запропонованих пам’яток.
Таблиця
1
|
Фактор |
Вага фактора в групі |
Фактор |
Вага фактора в групі |
|
Група
1. Історично-архітектурна цінність пам’ятника |
Група
2. Містобудівний група |
||
|
1.1 Унікальність, характерні
особливості, автентичні межі будівлі |
2 |
2.1 Розташування об’єкта в структурі
міста |
1,5 |
|
1.2 Збереження первинної функції
будівлі |
1 |
2.2 Значення об’єкта для міста(Вплив
пам’ятника на розвиток архітектури в даному регіоні) |
2 |
|
1.3 Стан декоративного оздоблення
фасаду, що збереглось |
1 |
2.3 Оцінка території, навколо
пам’ятника (на взаємозв’язок) |
1 |
|
1.4 Рік зведення та термін
експлуатації |
2 |
2.4 Наявність охоронної зони
пам’ятника |
1,5 |
|
Група
3. Конструктивна група * |
Група
4. Соціальна група |
||
|
3.1 Стан конструкцій будівлі, (оцінка
ушкоджень будівлі) |
1 |
4.1 Візуальна оцінка інтер’єру |
1 |
|
3.2 Оцінка конструктивних
особливостей |
1 |
4.2 Здібність пам’ятника до «діалогу»
з сучасною архітектурою міста |
2 |
|
3.3 Стан після реконструкції, якщо
вона проводилась |
1 |
4.3 Перспективи експлуатації
пам’ятника архітектури за умови його реставрації |
2 |
|
|
|
4.4 Вплив на стан людини (емоційний) |
1 |
Примітка до
табл..1- Оцінку проводити для пам’ятників, для яких проводилась реконструкція,
і окремо тих, для яких вона не проводилась
Таблиця
2
|
Назва
групи |
Вага групи |
|
Історично-архітектурна
цінність пам’ятника |
3 |
|
Містобудівний
фактор |
1,5 |
|
Конструктивний фактор |
1 |
|
Соціальний фактор |
0,5 |
Примітка до табл..2- 4 - найважливіша група, 1 –
найменш важлива група
Література
1. Методика оценки качества
и безопасности жизнедеятельности населения /Самойлюк Е.П., Саньков П.Н., Гилёв
В.В. и др. //В сб. Безопасность жизнедеятельности в XXI веке, г. Днепропетровск 29-31
января 2001 года.
1. Михайловский Е.В. Реставрация памятников архитектуры. Развитие
теоретических концепций. - М.: Стройиздат, 1971.-192 с.
2.
Соколов В. К. Основные методы и принципы реконструкции жилых зданий. М.,
1969.-232 с.
3.
Миловидов Н. Н., Осин В. А., Шумилов М. С.
Реконструкция жилой застройки. Учеб. пособие для
вузов.-М.: Высшая школа, 1980. - 240 с.
4.
Шепелев Н.П., Шумилов М.С. Реконструкция городской застройки. 2000 г.
5. Реконструкция и реставрация
историко-архитектурного наследия Автор: Попова Н.А. Издательство:
"Аквариус" Год: 2003.-99 с.
6.Ревский С.Б. Зодчие, инженеры, художники, участвовавшие в формировании
Екатеринослава (конец XIX - начало XX в.в.).- Днепропетровск, 1981. - 51 с.
7. Л. Н. Кузикова, С. Н. Антонов. Екатеринослав-Днепропетровск. Архитектура
и архитекторы : учебное пособие, Запорожье : ПРИВОЗ ПРИНТ, 2009. - 40 с.