Шелест О.Л., Філіпова А.І.

Харківський Торговельно-Економічний Інститут КНТЕУ

Інвестиційний потенціал банківської системи України

Економічний розвиток будь-якої країни залежить не лише від рівня розвитку сучасних технологій і техніки, а великою мірою визначається ступенем розвитку банківської системи. Надійна банківська система є однією з важливих умов подальшого розвитку вітчизняної ринкової економіки, оскільки мобілізуючи тимчасово вільні кошти, перетворює їх у капітал, що працює. Тому в системі відтворення української економіки банківським інвестиціям належить важлива роль у відновленні і збільшенні економічного потенціалу, а отже, забезпеченні високих темпів економічного зростання. [2]

Метою дослідження є оцінка інвестиційного потенціалу банківської системи України, визначення рівня впливу світової фінансової кризи на тенденції розвитку вітчизняних банків та окреслення напрямів стабілізації банківської системи у після кризовий період.

Банківські установи повинні бути головними учасниками інвестиційного процесу, розпорядниками інвестиційних ресурсів, інститутами підвищення інвестиційної привабливості країни, регіонів та окремих галузей економіки. Втім слід зазначити, що банківська система України досі не акумулювала капіталу, обсяг та якість якого забезпечувала б їх інвестиційну активність. Про це свідчить той факт, що потреба в інвестиційних ресурсах України до 2015 року становитиме 150 млрд дол. США, а кредитно–інвестиційний портфель банківського сектору країни на 01.01.2009 становив 759 686 млн грн., або 98,6 млрд дол. США. [1]

Саме тому дослідження питання інвестиційної діяльності вітчизняної банківської системи є дуже актуальним. В умовах світової фінансової кризи, коли провідні фінансові установи зазнають кризи ліквідності і впливу фінансових ресурсів, коли відбувається скорочення фінансування фінансових проектів та звуження інвестиційної діяльності, доцільно було б оцінити можливості банківської системи в галузі інвестування.

Складовими, які б дали змогу оцінити інвестиційний потенціал банківської системи, на мою думку, є: власний капітал банків (статутний і балансовий капітал), структура залучених ресурсів (важливе значення мають строкові ресурси населення і підприємств), прибуток і структура кредитно–інвестиційного портфеля банків. Саме аналіз динаміки цих показників дає можливості оцінити інвестиційний потенціал вітчизняної банківської системи та визначити ефективність її діяльності і перспективи розвитку.

Ситуація склалася так, що у 2008 році групі найбільших банків України належали активи на суму близько 630 млрд грн.: на 18 банків першої групи припадає 70% активів банківської системи, а на 120 малих банків четвертої групи – 8%. Лише 10% банківських установ контролюють 65% усіх активів банківської системи країни, і саме ці учасники інвестиційного процесу можуть займатись інвестиційною діяльністю і здійснювати інвестиційне кредитування економіки. Малі банки, яких понад 60%, володіють менше ніж 10% активів. таке розпорошення банківського капіталу спричиняє деконцентрацію кредитних ресурсів і практично унеможливлює реалізацію великих довгострокових інноваційних проектів, які потребують значних інвестицій.

Банківська система в економіці займає особливе становище. Уособлюючи одночасно й позичальника, і кредитора, банки відіграють важливу роль у русі капіталів. З цієї самої причини банківська діяльність криє в собі небезпеку підвищеного соціально–економічного ризику. Саме тому загальний аналіз інвестиційного потенціалу був би неповним без аналізу активів як напряму використання ресурсів. Більшу частину загальних активів банків становлять кредитні операції – 81,5% (станом на 01.01.2009). Вкладення в цінні папери займають 4,4%, основні засоби й нематеріальні активи – 4,1 %.

Завдяки розширенню ресурсної бази банків і зниженню процентних ставок за кредитами зберігалася тенденція до істотного зростання кредитних вкладень банківських установ в економіку країни. Тривало зростання довгострокових кредитів: упродовж 2008 року вони збільшилися на 56,7 %. Показник приросту кредитних вкладень становив 49,9 %. Проте зростання обсягів кредитування на тривалий термін було спрямоване більше на забезпечення особистих потреб населення, ніж на інвестиційні потреби підприємницьких структур. Дуже загрозливим для банківської системи країни є темпи зростання проблемних кредитів: у 2007 році цей показник становив 42,2 %, у 2008–му – 235,9 %. на мою думку, це пояснюється коливанням валютного курсу і впливом світової фінансової кризи на економіку держави. [3]

Обсяг кредитних вкладень банківськими установами в економіку постійно зростає. Втім, аналіз впливу обсягів банківського кредитування на такі макроекономічні показники, як ВВП, інвестиції в основний капітал, обсяги промислового виробництва, показав, що роль банківського кредиту в забезпеченні темпів економічного зростання залишається, як і раніше, низькою.

Аналіз показників інвестиційного потенціалу засвідчив, що банківська система України у 2005–2008 роках була спроможною задовольнити потреби суб’єктів господарювання. Однак глобальна фінансова криза, яка прокотилася світом у 2008 році, негативно вплинула на економіку й інвестиційний потенціал банківського сектору.

Сьогодні для Національного банку України актуальним є питання підтримки стабільності національної банківської системи й економіки загалом. Необхідними кроками держави мають стати запровадження чіткої регуляторної політики, розробка законодавчих ініціатив щодо адекватності капіталу, процентних ставок, валютного регулювання, розширення можливості підтримання ліквідності банків тощо.

Література

1. Другов О.О. Активізація інвестиційної діяльності банківської системи в умовах росту в ній участі іноземних інвесторів / О.О. Другов,

О.С. Орловський // Регіональна економіка. – 2007. - №2 (44). – С.198-204.

2. Матвієнко П.В. Інвестиційна діяльність вітчизняних банків / П.В. Матвієнко// Інвестиції: практика та досвід. – 2007. - №9. – С.3.

3. Попередні підсумки діяльності банків України на 01.01.09: [Електр. ресурс]. – http://www.bank.gov.ua/Bank_supervision/Results/2009/01012009.html.