К.е.н. Якимчук Т.П., Тюлькіна О.О.

КЕІ ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна

Ринок корпоративних облігацій: сучасний стан та тенденції в Україні та світі

 

Аналіз міжнародного досвіду ринків корпоративних облігацій свідчить, що ринок США був найбільш розвинутим ринком як за обсягом, так і за співвідношенням до ВВП. За показником капіталізації ринку облігацій підприємств Україна суттєво поступається країнам з розвиненими економіками (табл. 1).

Таблиця 1

Капіталізація ринків корпоративних облігацій розвинутих країн світу та України в 2005-2008 рр.*, %

Країна

Рік

2005

2006

2007

2008

Великобританія

2,2

10,6

12,4

12,2

Канада

8,5

9,2

9,2

9,7

Німеччина

4,8

5,1

4,1

4,2

Сполучені Штати Америки

21,7

19,7

20,4

16,3

Франція

12,6

12,8

15,1

14,4

Україна

2,9

4,1

6,4

3,3

Японія

18,2

15,7

16,7

10,5

*Джерело: Розраховано за даними Bank for International Settlements, Central Intelligence Agency

 

Деяке погіршення показника капіталізації ринку корпоративних облігацій спостерігається в 2008 р. у США та Японії. В Україні отримано найнижчий рівень цього показника в зв’язку із скороченням обсягів емісії облігацій. Це пов’язано із зменшенням обсягу запозичень банківським сектором.

Хоча до 2007 року вітчизняний ринок облігацій характеризувався щорічним зростанням обсягів емісій. Найбільш динамічнішим періодом щодо випуску облігацій є  2005-2007 рр., адже приріст обсягів емісії облігацій складав 73% та 105% відповідно. Згідно офіційних даних ДКЦПФР у першому півріччі 2009 р. обсяги випуску склали лише 3,5 млрд. грн. на противагу 20,02 млрд. грн. у першому півріччі 2008 р., при цьому відбувся повний вихід банків та страхових компаній з даного сегменту ринку. Порівнюючи обсяги торгів та обсяги випусків облігацій можна зробити висновок про нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів через те, що більша частина угод здійснюється за межами бірж (рис. 1).

Рис. 1. Обсяги емісії та торгів за облігаціями на первинному та вторинному ринках  за 2005-2008 рр., млрд. грн.

 

Починаючи з кінця 2007 року однією з негативних рис українського ринку облігацій є значна кількість дефолтів. До причин їх виникнення можна віднести: насиченість ринку неринковими облігаціями, зокрема за рахунок емісій будівельних компаній; підвищення попиту на боргові цінні папери з боку банківського сектору, що призводило до розміщення не досить якісних цінних паперів; наявність оферти, яка за умов кризи спричинила те, що більшість інвесторів пред’явили бонди до оферти, що призвело до неможливості емітентів погасити свої зобов’язання. Щодо структури дефолтів емітентів за галузями економіки, то більша частина приходиться на емітентів будівельної галузі (48%), торгівлі (21%) та банківський сектор (10 %).  За умов об’яви дефолту цивільне право передбачає або компроміс між кредитором і боржником або банкрутство останнього. Компроміс щодо заборгованості за облігаціями можна досягти за допомогою здійснення реструктуризації боргу самостійно підприємством або за посередництвом банків-андеррайтерів, інвестиційних компаній. На сьогодні механізм реструктуризації використовується поодиноко вітчизняними компаніями, більш активно реструктуризують борги банки (КБ “Надра”, ПАТ ”ПУМБ”, ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”).

Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження проблем розвитку ринку корпоративних облігацій України можна запропонувати такі заходи з удосконалення активізації емісійної діяльності з випуску облігацій підприємств: забезпечення виконання принципу справедливості при оподаткуванні різних фінансових інструментів; зменшення плати за державну реєстрацію випусків облігацій; підвищення вимог до повноти відображення інформації в проспекті емісії облігацій; вдосконалення законодавчих положень щодо реалізації довгострокових програм запозичень шляхом утворення фонду державної підтримки стратегічних підприємств, які залучають кошти за рахунок емісії облігацій для впровадження інвестиційних проектів; підвищення відповідальності за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації про цінні папери та фінансовий стан емітентів; удосконалення інфраструктури ринку корпоративних облігацій; підвищення захисту інвесторів за рахунок використання ковенант, що передбачені за єврооблігаціями, які є зобов’язаннями емітента вчиняти дії лише в певних межах щодо змін в бізнесі, підтримки страхового захисту в силі, злиття та поглинання, розпорядження активами, пріоритету вимог тощо.

 

Література:

1.                 Аналітика [Електронний ресурс]: за даними річних звітів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. - Режим доступу : http://www.ssmsc.gov.ua/ShowPage. aspx?PageID=12. - Заголовок з екрану.