Экономические науки/3. Финансовые отношения 
Гвасалия
Д.С., Долгая М.В.
Донецкий
национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского
Інфляційні процеси в Україні та їх
наслідки
    
На сучасному етапі розвитку, інфляційні процеси в економіці кожної
країни, в тому числі і України, грають важливу роль. У  наш 
час,  здається,  не 
можна  прожити  і 
дня,  не почувши цього  підступного 
і  інтригуючого  слова. 
Про  неї  кажуть, 
з   нею борются,
її бояться. Що ж таке – інфляція? 
   
Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період,
тобто мала періодичний характер, то зараз –
хронічний. Сучасна інфляція знаходиться під
впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників,
у зв’язку з цим, сучасна інфляція випробовує вплив
багатьох  чинників.
  
Метою роботи є визначення особливостей виникнення інфляції і методів
боротьби з нею. 
   Над цією проблемою працювали такі
автори як: Лукінов І.Н., Савчук М.В., Семелсон П.А., Нордгауз В.Д. та інші. Інфляція
означає зростання загального рівня цін. Темп
інфляції є темпом зміни загального рівня цін. Дефляція є протилежним до
інфляції, яка має місце тоді, коли загальний рівень цін падає. Дефляція траплялася вкрай рідко. Якщо судити
про інфляцію з динаміки роздрібних цін, за якими в Союзі продавалася переважна
частина товарів і послуг, то можна зробити висновок, що  до початку перебудови радянської економіки
її дійсно не було або вона була незначною, чого не можливо сказати зараз [2].
   Споживчі ціни в Україні зросли у
вересні 2009р. до попереднього місяця:
інфляція склала 1,9% у
порівнянні з дефляцією 0,1% у серпні, як повідомив Державний комітет
статистики.
   За данними Держкомстата за девять
місяців с початку року, інфляція склала 23%,що більше ніж прогнози
уряду на весь рік – 20%. На відміну від
попередніх місяців, коли дорожчали продукти харчування, на індекс споживчіх цін
вплинуло збільшення цін на житлово-комунальні послуги – на 3,8%. На початок нового навчального року інфляція у сфері
освіти досягла 21,2%.
   В умовах інфляції, зумовленої
штучним підвищенням цін, існує вже обернена залежність між цінами і зарплатою. Зарплата, яка є грошовим виразом вартості необхідного
продукту, в умовах інфляції різко відстає від затрат  праці, а, отже, й того грошового виразу, який повинен бути при
новому знеціненому стандарті їх  виміру.
Різниця ця перетворюється в чистий дохід. Тому питома вага зарплати в
новоствореній вартості різко зменшується. Отже, підвищення заробітної плати в умовах
інфляції є об`єктивно діючим економічним законом відповідності грошових виразів
вартості необхідного продукту, виміряних різними грошовими стандартами
(офіційно чинним і знеціненим). А
тому вимоги трудящих підвищити зарплату є справедливими [ 1].
   Інфляція веде і до знецінення
заощаджень населення, які по суті є їх нагромадженою заробітною платою. І це знецінення відбувається рівно в стільки разів, на
скільки підвищилися за цей час ціни. Різниця від цього знецінення йде в касу
держави, банків і комерційних структур.
   При цьому дуже часто
урядові особи, маскуючи цей перерозподіл доходів населення, всю вину покладають
на інфляцію. А оскільки інфляція представляється як стихійне лихо,
з яким невтомно бореться держава, то й винних нема. Очевидно, винні самі
вкладники, які довірили державі свої важко зароблені гроші.
   Держава, яка за законом несе відповідальність за збереження
заощаджень населення, в умовах інфляції повинна постійно їх індексувати
відповідно до темпів інфляції.
   Важливим антиінфляційним заходом є регулювання кредиту і
грошової маси, яке здійснюється центральними емісійно-кредитними установами
через операції з цінними паперами на відкритому ринку, регулювання дисконтної ставки,
зміну резервних норм, передбачених для кредитних установ [3].
   Хотілося б відзначити що, до негативних
наслідків інфляційних процесів відносяться зниження реальних прибутків населення, знецінення заощаджень, втрата у виробників зацікавленості у створенні якісних
товарів, обмеження продажу сільськогосподарських продуктів в місті сільськими
виробниками внаслідок падіння зацікавленості, в очікуванні
підвищення цін на продукти харчування, погіршення умов життя переважно у
представників соціальних груп з твердими прибутками (пенсіонерів, що працюють,
студентів, прибутки яких формуються за рахунок держбюджету). 
   Таким чином, у
країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму.
Однак вона не представляє серйозної
загрози, оскільки там відпрацьовані і
досить широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних
процесів. 
 
                                                     
Література:
     1. Лукінов, І.Н. Інфляційна
політика, її руйнівні наслідки і шляхи їх подолання. [Текст] / Економіка
України.- 2006.- №1.- С.3-14.
     2.Савчук, М.В. Інфляція в
Україні: витоки і сучасний стан. [Текст] / Економіка України.- 2008.- № 2.-
С.9-18.
     3.Семелсон П.А., Нордгауз В.Д. Макроекономіка. [Текст]:  [пер з англ.] / –  К.  : “Основи”,
2005.–  386с. – ISBN 5-130-07852-3.