Гайда Оксана Володимирівна

Науковий керівник: Боричевська Олена Євгенівна

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Адаптація фінансової звітності українських підприємств до міжнародних стандартів

Вказаний процес переходу України на Міжнародні стандарти фінансової звітності є дуже складним і суперечливим, тому привертає увагу багатьох вчених спеціалістів, науковців і практиків цієї галузі. Зокрема можна відзначити одного з провідних спеціалістів з міжнародних стандартів фінансової звітності – це завідувач кафедри еккаунтингу Міжнародного інституту менеджменту, голова ради Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України Сергій Голов. Також цим питанням цікавляться такі науковці, як Ф.Бутинець, О.М.Петрук, В.Костюченко, Л.Лук'яненко, В.Моссаковська та інші.

Ідея гармонізації полягає в тому, що в кожній країні може існувати своя модель організації обліку і система стандартів. Головне, щоб ці стандарти не суперечили аналогічним стандартам в інших країнах-членах співтовариства, тобто знаходилися в “гармонії” один з одним. Суть підходу стандартизації полягає в тому, що повинен існувати уніфікований набір стандартів, які є прикладними до будь-якої ситуації, до будь-якої країни. Тому стає безглуздим розробляти національні стандарти.

Вивчаючи досвід реформування обліку в Україні, можна зробити висновок, що застосовувався перший підхід. І, за словами В.М. Пархоменка, Міністерство фінансів України повинно регламентувати лише найзагальніші принципи обчислення фінансових результатів підприємства, собівартості продукції тощо, опираючись при цьому на рекомендації Федерації професійних бухгалтерів України, а через неї – на принципи гармонізації обліку в нашій країні стосовно міжнародного досвіду, закріпленого в стандартах бухгалтерського обліку.

Якщо розглядати національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) України та міжнародні стандарти фінансової звітності, то головною структурною відмінністю можна відзначити недостатність концептуальної основи П(С)БО, що шкодить цілісності національних положень та потенційно загрожує їх успішному розвитку. Інша відмінність стосується форми стандартів. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку здебільшого є регламентуючими, що може призвести до неповного розкриття і втрати їх відповідності меті. Крім того, в Україні відсутні окремі стандарти, адекватні міжнародним стандартам фінансової звітності, а також пояснення до національних положень (стандартів) [1].

Наступним кроком трансформації є зміни, які пропонується внести до балансу та звіту про фінансові результати згідно з МСФЗ [5].

Звіт про фінансові результати рекомендується трансформувати згідно з форматом, поданим у додатку до МСФЗ 1[3], який ілюструє класифікацію витрат за функцією. Під час такої трансформації необхідно переконатися, що сума доходу, відображеного у звіті про фінансові результати, визнана згідно з МСФЗ 18 "Дохід". Також рекомендується вилучити зі складу інших операційних витрат та включити до собівартості продажу витрати від знецінення запасів. Зі складу адміністративних витрат потрібно вилучити амортизацію гудвілу, яка підлягає відображенню у складі інших операційних витрат.

Міжнародні стандарти також пропонують трансформувати й інші форми фінансової звітності. Що стосується "Звіту про рух грошових коштів", то згідно з МСФЗ 7 "Звіт про рух грошових коштів" проценти, отримані і сплачені, можна відображати як в операційній, так і в фінансовій діяльності. Також МСФЗ пропонують в окремому рядку відображати загальну суму доходів, витрат, прибутку чи збитку, які визнані у складі власного капіталу у формі № 4 "Звіту про власний капітал".

При реалізації концепції стратегії застосування МСФЗ в Україні слід чітко розуміти, що міжнародні стандарти, це лише певне зведення правил, трактування яких може відрізнятися в різних країнах з перехідною економікою, тому механічне перенесення МСФЗ в ту або іншу економіку може представляти певну небезпеку. Впровадженню певної облікової норми повинне передувати глибоке розуміння економічної суті цього процесу. Тому необхідний зворотний зв'язок з розробниками міжнародних стандартів і паралельні зв'язки з країнами з перехідною економікою для формування єдиної політики з окремих питань[4].

Отже, необхідність застосування міжнародних стандартів фінансової звітності підприємствами України є очевидною. Гармонізація фінансової звітності дуже важлива і її необхідно проводити на усіх рівнях системи управління: законодавчому, нормативному і локальному.

Для застосування МСФЗ в Україні перш за все потрібно:

– адаптувати нормативну-правову базу бухгалтерського обліку в Україні до законодавства ЄС та МСФЗ;

– вдосконалити методологічні принципи облікової політики суб’єктів господарювання;

– більш наблизити національні стандарти бухгалтерського обліку до МСФЗ.

Список використаних джерел:

1. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: вдосконалення та застосування // Бухгалтерських облік і аудит. – 2007. - № 11.

2. Єгорова І. Фінансова звітність // Баланс. – 2008. – №3-4. – С.6-27.

3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 "Представлення фінансової звітності" (International Accounting Standards 1 "Presentation of Financial Statements").

4. Регламентування облікової політики фінансової звітності / Т.Кучеренко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №5. – С.24-34

5. Сопко В. Економіко-правові основи і напрями уніфікації і адаптації термінології бухгалтерського обліку та контролю до потреб міжнародної стандартизації // Фінанси України. – 2006. - № 8.