Впровадження
аудиту ефективності у вітчизняну систему державного фінансового контролю та аудиту
Петрачкова М.
Коваленко
В.
Науковий
керівник
Білоусова И.М.
Донецький національний університет
економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Сучасні світові
тенденції розвитку фінансового контролю і аудиту спрямовані на своєчасне
виявлення негативних відхилень від поставлених завдань та обґрунтування методів
їх усунення. Аудит фінансової звіності – традиційна форма фінансового контролю,
що передбачає перевірку законності та правильності розподілу фінансових
ресурсів, ведення бухгалтерського обліку, достовірності складання фінансової
звітності, активно доповнюється аудитом ефективності, основним призначенням
якого є встановлення рівня продуктивності, результативності та економічності
фінансово-господарської діяльності як державних органів та організацій, так і
приватних компаній, корпорацій і фірм. Як правило, такий аудит спрямований не
тільки на оцінку специфічних аспектів управління, а й на всю управлінську
діяльність, у тому числі на її організаційну та адміністративну системи.
Але за межами нашої
країни все більшої популярності набуває аудит ефективності як у суспільному так
і у приватному секторах, оскільки зростає обізнаність про вигоди, які він може
принести. Аудит ефективності використовують у вирішенні проблем підвищенню
ефективності й результативності бюджетних витрат, які є актуальними практично
для всіх країн.
Метою дослідження є визначення головних
відмінностей між аудитом ефективності та аудитом фінансової звітності, а також
окреслити проблеми в його запровадженні
та функціонуванні в умовах економіки, що розвивається.
Питанням
впровадження аудиту ефективності займалися такі вчені як Петрик О., Сухарева Л.О., Рябухин С.
У країнах світу, що мають
найбільш тривалі традиції щодо застосування аудиту ефективності, він
реалізується як вид діяльності державних аудиторів із здійснення контролю
урядових структур, державних підприємств і неприбуткових організацій, а також
як аудит, що проводиться за контрактами незалежними аудиторами в приватних
компаніях, корпораціях і фірмах.
Аудит фінансової
звітності відповідно до класифікації INTOSAI охоплює такі операції:
·
засвідчення фінансової відповідальності державних
структур, які зобов’язані звітувати про свою діяльність, що передбачає
перевірку та оцінку бухгалтерської документації і підготовку висновку стосовно
фінансових звітів;
·
засвідчення фінансової відповідальності державного
апарату в цілому;
·
аудит фінансових операцій і систем, у тому числі оцінку
дотримання відповідних законів, норм і правил;
·
перевірку системи внутрішнього управління і контролю та
виконання функцій внутрішнього аудиту;
·
аудит правомірності та обгрунтованності адміністративних
рішень, які приймаються в організації, що є об’єктом аудиту.
Аудит ефективності
передбачає визначення обсягів економічності, результативності й ефективності.
Він включає:
·
аудит економічності діяльності адміністрації,
досягнутої завдяки застосуванню
ефективних адміністративних принципів, практики та політики управління;
·
аудит продуктивності використання трудових, фінансових та
інших ресурсів, включаючи дослідження систем інформації, результатів виробничої
діяльності, стану внутрішнього контролю та їх моніторинг, а також оцінку
заходів, вжитих об’єктом аудиту для усунення виявлених недоліків;
·
аудит результативності діяльності щодо встановлення
ступеня досягнення об’єктом аудиту накреслених цілей, а також перевірку
фактичних наслідків і результатів
діяльності порівняно із запланованими.
У табл.1 відображено відмінності між аудитом ефективності
ті фінансовим аудитом.
Таблиця 1
Ознака порівняння |
Аудит ефективності |
Аудит фінансової звітності |
Мета |
Встановити, чи є програма або діяльність організації,
що перевіряється, результативною, економічною чи продуктивною. |
Встановити, чи є фінансова звітність достовірною та
правильно складеною, чи відповідають бухгалтерські рахунки чинним нормативним
актам. |
Об’єкти |
Організація та управлінська
діяльність/програма/політика, результати/вихідні дані |
Система обліку та звітності, система управління |
Науково-методична база |
Економіка,фінанси, менеджмент, політологія, соціологія,
право тощо. |
Бухгалтерський облік, нормативно-законодавча база |
Методи |
Нестандартизовані, різні залежно від мети і об’єктів
аудиту |
Майже стандартизовані, визначені законодавством та в
стандартах всього аудиту |
Критерії аудиторської оцінки |
Більш суб’єктивні, для кожного окремого аудиту
розробляються свої унікальні критерії |
Менш суб’єктивні стандартні критерії, що підходять для
будь-якого фінансового аудиту |
Звіти |
Звіт різноманітної структури та змісту залежно від
цілей аудиту; висновки на основі сукупності різноманітних аргументів і
доказів; публікується за потреби |
Стандартизована форма звіту, зміст якого має
відповідати встановленим вимогам стандартів; висновки на основі
бухгалтерських і фінансових документів; публікується регулярно |
При проведенні
аудиту ефективності, як правило, розглядають такі важливі питання: склад
показників ефективності та надійність систем отримання інформації для їх
формування; рівень та якість бюджетних послуг, а також їх оцінка на основі
опитувань користувачів цих послуг; вплив на навколишнє середовище результатів реалізації програм та
діяльність, організацій, органів, підрозділів.
В Україні аудит
ефективності поки що не набув належного поширення у системі контролю державних
фінансів. Якщо аудит фінансової звітності вже має свою історію і розвинену
методологію, що враховує міжнародні стандарти та певний досвід і
багаторічні традиції проведення
перевірок та ревізій, то аудит ефективності
виник порівняно недавно і
тому його проведення у вітчизняному законодавстві належним чином
не врегульоване.
Разом з тим запровадження аудиту ефективності
супроводжується складнощами і проблемами, що зумовлені сучасною вітчизняною
практикою управління державними фінансами. Однією з проблем є незавершеність
реформи бюджетного процесу. Потребує також удосконалення відповідна система показників
для виконання кожного з завдань тієї чи іншої програми з урахуванням специфіки
та сфери її реалізації. Як наслідок,
для проведення аудиту ефективності немає належної інформаційної бази, відсутня
звітність про результати діяльності розпорядників бюджетних коштів та
досягнення поставлених у програмі цілей і завдань, а також відомості про якість
наданих в ході її виконання державних послуг.
Для тог, щоб аудит
ефективності зайняв належне місце в системі державного фінансового контролю в
Україні, сприяв би модернізації бюджетного процесу і підвищенню якості
державного управління, необхідно дотримання принципових умов для його
подальшого розвитку, вирішення існуючих проблем та наближення до найкращої
міжнародної практики.
Література:
1. INTOSAI:Стандарти з аудиту/Новий переклад, підготовлений для
Рахункової палати України.-К.,2003.-48с.
2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.
3. Рябухин С., Климантов С.
Аудит эффективности государственного сектора экономики:курс
лекций.-изд.2-е,доп.-М,2006.-304с.
4. Сухарева Л.О, Федченко Т.В Аудит ефективності використання бюджетних
коштів: протиріччя формування понятійного апарату//Фінанси України. – 2006. -
№8. – с. 125-31
5. Петрик О., Зотов В. Аудиторська діяльність в Україні:
законодавчо-нормативне регулювання, сучасний стан//Бухгалтерський облік і
аудит. – 2007. - №11. – с. 59-65.