Впровадження аудиту ефективності у вітчизняну систему державного фінансового контролю та аудиту

Петрачкова М.

Коваленко В.

Науковий керівник Білоусова И.М.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Сучасні світові тенденції розвитку фінансового контролю і аудиту спрямовані на своєчасне виявлення негативних відхилень від поставлених завдань та обґрунтування методів їх усунення. Аудит фінансової звіності – традиційна форма фінансового контролю, що передбачає перевірку законності та правильності розподілу фінансових ресурсів, ведення бухгалтерського обліку, достовірності складання фінансової звітності, активно доповнюється аудитом ефективності, основним призначенням якого є встановлення рівня продуктивності, результативності та економічності фінансово-господарської діяльності як державних органів та організацій, так і приватних компаній, корпорацій і фірм. Як правило, такий аудит спрямований не тільки на оцінку специфічних аспектів управління, а й на всю управлінську діяльність, у тому числі на її організаційну та адміністративну системи.

Але за межами нашої країни все більшої популярності набуває аудит ефективності як у суспільному так і у приватному секторах, оскільки зростає обізнаність про вигоди, які він може принести. Аудит ефективності використовують у вирішенні проблем підвищенню ефективності й результативності бюджетних витрат, які є актуальними практично для всіх країн.

Метою дослідження є визначення головних відмінностей між аудитом ефективності та аудитом фінансової звітності, а також окреслити проблеми в його запровадженні та функціонуванні в умовах економіки, що розвивається.

Питанням впровадження аудиту ефективності займалися такі вчені як Петрик О., Сухарева Л.О., Рябухин С.

У країнах світу, що мають найбільш тривалі традиції щодо застосування аудиту ефективності, він реалізується як вид діяльності державних аудиторів із здійснення контролю урядових структур, державних підприємств і неприбуткових організацій, а також як аудит, що проводиться за контрактами незалежними аудиторами в приватних компаніях, корпораціях і фірмах.

Аудит фінансової звітності відповідно до класифікації INTOSAI охоплює такі операції:

· засвідчення фінансової відповідальності державних структур, які зобов’язані звітувати про свою діяльність, що передбачає перевірку та оцінку бухгалтерської документації і підготовку висновку стосовно фінансових звітів;

· засвідчення фінансової відповідальності державного апарату в цілому;

· аудит фінансових операцій і систем, у тому числі оцінку дотримання відповідних законів, норм і правил;

· перевірку системи внутрішнього управління і контролю та виконання функцій внутрішнього аудиту;

· аудит правомірності та обгрунтованності адміністративних рішень, які приймаються в організації, що є об’єктом аудиту.

Аудит ефективності передбачає визначення обсягів економічності, результативності й ефективності. Він включає:

· аудит економічності діяльності адміністрації, досягнутої завдяки застосуванню ефективних адміністративних принципів, практики та політики управління;

· аудит продуктивності використання трудових, фінансових та інших ресурсів, включаючи дослідження систем інформації, результатів виробничої діяльності, стану внутрішнього контролю та їх моніторинг, а також оцінку заходів, вжитих об’єктом аудиту для усунення виявлених недоліків;

· аудит результативності діяльності щодо встановлення ступеня досягнення об’єктом аудиту накреслених цілей, а також перевірку фактичних наслідків і результатів діяльності порівняно із запланованими.

У табл.1 відображено відмінності між аудитом ефективності ті фінансовим аудитом.

Таблиця 1

Ознака порівняння	Аудит ефективності	Аудит фінансової звітності
Мета	Встановити, чи є програма або діяльність організації, що перевіряється, результативною, економічною чи продуктивною.	Встановити, чи є фінансова звітність достовірною та правильно складеною, чи відповідають бухгалтерські рахунки чинним нормативним актам.
Об’єкти	Організація та управлінська діяльність/програма/політика, результати/вихідні дані	Система обліку та звітності, система управління
Науково-методична база	Економіка,фінанси, менеджмент, політологія, соціологія, право тощо.	Бухгалтерський облік, нормативно-законодавча база
Методи	Нестандартизовані, різні залежно від мети і об’єктів аудиту	Майже стандартизовані, визначені законодавством та в стандартах всього аудиту
Критерії аудиторської оцінки	Більш суб’єктивні, для кожного окремого аудиту розробляються свої унікальні критерії	Менш суб’єктивні стандартні критерії, що підходять для будь-якого фінансового аудиту
Звіти	Звіт різноманітної структури та змісту залежно від цілей аудиту; висновки на основі сукупності різноманітних аргументів і доказів; публікується за потреби	Стандартизована форма звіту, зміст якого має відповідати встановленим вимогам стандартів; висновки на основі бухгалтерських і фінансових документів; публікується регулярно

При проведенні аудиту ефективності, як правило, розглядають такі важливі питання: склад показників ефективності та надійність систем отримання інформації для їх формування; рівень та якість бюджетних послуг, а також їх оцінка на основі опитувань користувачів цих послуг; вплив на навколишнє середовище результатів реалізації програм та діяльність, організацій, органів, підрозділів.

В Україні аудит ефективності поки що не набув належного поширення у системі контролю державних фінансів. Якщо аудит фінансової звітності вже має свою історію і розвинену методологію, що враховує міжнародні стандарти та певний досвід і багаторічні традиції проведення перевірок та ревізій, то аудит ефективності виник порівняно недавно і тому його проведення у вітчизняному законодавстві належним чином не врегульоване.

Разом з тим запровадження аудиту ефективності супроводжується складнощами і проблемами, що зумовлені сучасною вітчизняною практикою управління державними фінансами. Однією з проблем є незавершеність реформи бюджетного процесу. Потребує також удосконалення відповідна система показників для виконання кожного з завдань тієї чи іншої програми з урахуванням специфіки та сфери її реалізації. Як наслідок, для проведення аудиту ефективності немає належної інформаційної бази, відсутня звітність про результати діяльності розпорядників бюджетних коштів та досягнення поставлених у програмі цілей і завдань, а також відомості про якість наданих в ході її виконання державних послуг.

Для тог, щоб аудит ефективності зайняв належне місце в системі державного фінансового контролю в Україні, сприяв би модернізації бюджетного процесу і підвищенню якості державного управління, необхідно дотримання принципових умов для його подальшого розвитку, вирішення існуючих проблем та наближення до найкращої міжнародної практики.

Література:

1. INTOSAI:Стандарти з аудиту/Новий переклад, підготовлений для Рахункової палати України.-К.,2003.-48с.

2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р.

3. Рябухин С., Климантов С. Аудит эффективности государственного сектора экономики:курс лекций.-изд.2-е,доп.-М,2006.-304с.

4. Сухарева Л.О, Федченко Т.В Аудит ефективності використання бюджетних коштів: протиріччя формування понятійного апарату//Фінанси України. – 2006. - №8. – с. 125-31

5. Петрик О., Зотов В. Аудиторська діяльність в Україні: законодавчо-нормативне регулювання, сучасний стан//Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - №11. – с. 59-65.