Економічні науки / Економіка підприємства

Безручко О. О.

Кременчуцький державний університет ім.. М. Остроградського

ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВГО СТАНУ ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Ефективне функціонування економіки в умовах ринку вимагає системного підходу до розвитку відносин між суб’єктами господарювання і передбачення майбутніх подій. Одним з дійових методів досягнення відносної гармонійної взаємодії об'єктивних і суб'єктивних процесів у ринковій економіці можна вважати економічне прогнозування, складовою частиною якого є фінансове прогнозування. Саме за допомогою нього керівництво підприємства має змогу оцінити не лише поточний фінансово-економічний стан певного господарюючого суб’єкта, а й спрогнозувати майбутній, що є запорукою прийняття раціональних рішень та ефективної діяльності підприємства.

Під прогнозом розуміється науково обґрунтоване судження про можливі зміни об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи розвитку і терміни їх реалізації [2].

Під прогнозуванням фінансового стану розуміється передбачення обсягу та розміщення фінансових ресурсів підприємства на певний термін у майбутньому шляхом вивчення динаміки розвитку підприємства як суб’єкта господарської діяльності [3].

Процес прогнозування має дві різні площини конкретизації: власне передбачувальну та вказівну. Передбачування має на увазі опис можливих чи бажаних перспектив, станів, рішень проблем майбутнього. Вказування є власне рішення цих проблем, використання інформації про майбутнє в цілеспрямованій діяльності. Таким чином, у проблемі прогнозування розрізняють два аспекти: теоретико-пізнавальний і управлінський, пов'язаний з можливістю прийняття на основі отриманого знання управлінських рішень.

Тобто прогноз фінансового стану підприємства повинен передбачити не лише можливі перспективи або ризики у майбутньому для господарюючого суб’єкта, а й заходи, які повинні бути вжиті керівництвом для максимального ефективного використання цих можливостей або для мінімізації ризиків чи їх уникнення.

Варто зазначити, що фінансові прогнози не можуть бути абсолютно точними. Це пов’язано з тим, що багато факторів впливу на діяльність підприємства не можуть бути передбачені стовідсотково, існує значна ймовірність зміни їхньої значимості або рівня реалізації для суб’єкта господарювання, це може спричинити невідповідність між дійсністю і прогнозом. Однак можливість помилки не є приводом для того, щоб не проводити прогнозування. Адже за допомогою детальних фінансових прогнозів можна представити потенційні можливості підприємства, оцінити рівень ймовірності реалізації ризиків для суб’єкта господарювання та передбачити напрямки його розвитку.

Щоб прогнозування було максимально надійним, слід забезпечити достатньо повну за обсягом, змістом і структурою інформацію, високий рівень достовірності цієї інформації і можливість її зіставлення в часі за кількісними та якісними характеристиками.

Важливість прогнозування фінансового стану пов’язана з тим, що без передбачення основних його показників підприємство не має змоги планувати розвиток своєї матеріально-технічної бази, розумно будувати свої господарські відносини з покупцями й постачальниками, банками та іншими партнерами. Так, жоден комерційний банк не надасть позичку підприємству, яке не може дати чіткого прогнозу свого фінансового стану на період до повернення заборгованості.

Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Прогнозування фінансового стану підприємства доцільно здійснювати шляхом моделювання, оскільки останнє дозволяє відображати перспективний фінансовий стан в залежності від необмеженої кількості факторів. Таким чином, адекватність прогнозування фінансового стану залежить від процедури та логіки побудови прогнозної моделі. Це обумовлює необхідність визначення послідовності процедур та основних етапів прогнозування.

Найбільш поширеною є наступна методика проведення фінансового прогнозу, яка складається з трьох етапів:

1) підготовчій етап, на якому здійснюється збір та первинна обробка інформації про фінансовий стан підприємства;

2) аналіз фінансового стану підприємства, який дозволяє виявити основні фактори, що впливають на зміну фінансового стану;

3) прогнозування фінансового стану та його моделювання в залежності від цілей прогнозування [4].

На основі прогнозів майбутньої діяльності підприємства складають фінансові плани, варто відмітити, що план має директивний, а прогноз — ймовірнісний характер. План — це однозначне рішення, у тому числі і тоді, коли він розробляється на варіантній основі. Прогноз же по самій своїй суті має альтернативний, варіантний зміст. Отже, прогнозування є основною базою для розробки фінансових планів [1].

Таким чином, актуальність і важливість прогнозування фінансового стану підприємства полягає в тому, що на його основі визначаються альтернативні шляхи розвитку підприємства, обирається найкращий з них і передбачаються головні дії керівництва, спрямовані на максимально раціональне і ефективне використання потенційних можливостей підприємства та реалізацію всіх необхідних заходів, спрямованих на мінімізацію або уникнення можливих ризиків у майбутній діяльності суб’єкта господарювання. Прогноз є своєрідною базою для планування фінансового стану підприємства, розробки майбутньої стратегії господарюючого суб’єкта. Отже, не дивлячись на ймовірнісний характер, фінансове прогнозування є запорукою і важливою складовою ефективної діяльності підприємства.

Література:

1. Бандурка О. М., М.Я. Коробов, Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства – К.: Либідь, 2002. – с.384.

2. Геєць В., Клебанова Т.С., Іванов В.В. та ін.. Моделі й методи соціально-економічного прогнозування: Підручник. – Харків: ХДЕУ, 2003. – 344 с.

3. Фінанси підприємств / За ред. Поддєрьогіна А.М. – К.: КНЕУ, 2002. – с.571.

4. Клементьева А.Ю. Системный аспект прогнозирования финансового состояния предприятия // Труды 4-ой международной конференции студентов и молодых ученных «Управление развитием социально-экономических систем: глобализация, предпринимательство, устойчивый экономический рост». Часть 1. – Донецк: ДонНУ, 2003. - 107-110 с.