Мітяшкіна Т.Ю.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка

Питання формування професійно-змістовного компонента компетентності студента інженерних спеціальностей

Технічні, економічні та соціальні зміни, які відбуваються сьогодні в Україні, зумовили необхідність пошуку нових підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців-інженерів. Компетентність майбутніх інженерів передбачає визначення певних вимог до освітньої підготовки студентів і забезпечує змістовні й технологічні сторони організації навчально-пізнавальної діяльності у навчально-виховному процесі.

Компетентність розглядають як складну систему, ступінь зрілості особистості, що дозволяє найбільш ефективно, кваліфіковано й адекватно здійснювати діяльність, виконувати певне завдання або роботу, успішно діяти в суспільстві [1]. При цьому йдеться про відповідний набір знань (професійно-змістовний та когнітивний компоненти), умінь, навичок, відношень, ціннісних орієнтації, ставлення, які сприяють досягненню певних стандартів у професійній галузі або виді діяльності [1].

Графічна грамотність майбутніх інженерів, вміння правильно виконати і “прочитати” креслення або схему виробляються в результаті вивчення курсу “Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка”. Цей курс сприяє розвитку просторової уяви і навиків правильного логічного мислення. Вдосконалюючи нашу здатність за плоским зображенням подумки відтворити форму предмета, нарисна геометрія готує майбутнього інженера до успішного вивчення спеціальних предметів і до технічної творчості проектувальника.

Знання і вміння, набуті при вивченні цієї дисципліни є однією з основ, які формують компетентність інженера і підготовляють його до рішення задач інженерної практики, спеціального проектування та інших дисциплін.

Результатом сформованості професійно-змістовного та когнітивного компонентів компетентності студента інженерних спеціальностей є знання.

Знання - це узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей і теорій тощо. На основі знань формуються вміння й навички. С. Гончаренко звертає увагу на те, що знання, „виступаючи складовою світогляду людини, значною мірою визначають її ставлення до дійсності, моральні погляди й переконання, характер. Вони є одним з джерел уподобань та інтересів людини, необхідною умовою розвитку здібностей та обдарувань” [2, с. 217].

Майбутній інженер повинен мати такі знання:

а) теоретичні знання:

· факти, основні закони науки, що розкривають зв’язки й відношення між різними об’єктами, явищами дійсності (правила виконання креслень, специфікацій; структуру та можливості однієї з поширених систем комп’ютерної графіки – AutoCAD, тощо);

· теорії та ідеї, терміни і поняття стосовно інженерії (наприклад, геометричному моделюванню об'єктів і процесів) тощо;

б) знання, які сприяють формуванню певного рівня культури майбутнього інженера (знання як цінність для особистості):

· знання фактів інженерної науки, без яких неможливо зрозуміти історію її розвитку;

· знання становлення інженерної науки та її винаходів;

в) знання, які сприяють формуванню вмінь та навичок під час виконання певних дій та операції:

· знання основ наук, поняття, уявлення, закони, що відбивають закономірності інженерного процесу та забезпечують професійну діяльність;

· знання можливостей та способів діяльності у відповідних видах інженерії та їх втілення в творчу діяльність;

· знання про шляхи, форми використання засобів інженерії у подальшій професійній діяльності. Наприклад, виконання зображень деталей і предметів з натури на основі методу ортогонального проектування, побудованих як з допомогою креслярських інструментів, так і від руки у вигляді ескізів, технічних рисунків та інших наочних зображень; виконання креслень з допомогою комп’ютерної графіки; виконання робочих креслень деталей, вузів, будівельних конструкцій, креслень загального виду, в тому числі креслень різних з’єднань (роз’ємних і нероз’ємних) у відповідності із стандартами ЕСКД і СПДС; користування додатковими матеріалами; читання креслень загального виду тощо; розвитку просторової уяви, необхідної для виробничої і проектно-конструкторської діяльності; розв'язуванню за кресленнями та моделями інженерно-геометричних задач на основі: розвитку просторової уяви ; оволодіння знаннями та навичками, необхідними для виконання та читання креслень деталей і складальних одиниць, виконання ескізів, складання конструкторської документації; вивчення основи роботи з програмними засобами комп'ютерної графіки тощо.

Знання, вміння і навики, придбані при вивченні інженерної графіки, необхідні як при вивченні загально-інженерних, так і спеціальних дисциплін, а також в подальшій професійній діяльності. Отже, у процесі навчання студенти технічних ВУЗів повинні засвоїти систему знань, яка забезпечить професійну діяльність та їх компетентність. Знання майбутнього інженера складаються з теоретичних, необхідних для реалізації діяльності; знань, що сприяють формуванню вмінь, виконанню певних дій, операцій; знання, котрі визначають ставлення студента до оточуючої дійсності, формують різнобічну особистість [2].

Література:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.