К. пед. н. Прошкін В. В., Прошкіна І. О.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Проблема співвідношення понять “науково-дослідна” і “навчально-дослідна” робота студентів

Традиційно вважається, що науково-дослідна робота студентів – це система методів, засобів і заходів для засвоєння студентами в процесі навчання різних етапів науково-інноваційного циклу, що включає фундаментальні й прикладні дослідження. Науково-дослідна робота студентів (далі – НДРС) є одним з найважливіших засобів ефективної підготовки фахівців. Різні аспекти науково-дослідної роботи студентів у процесі професійної підготовки розглядалися в роботах багатьох науковців (О. Микитюк, Г. Кловак, О. Дубасенюк, З. Сазонова, І. Глікман, Н. Гавриш, М. Князян, П. Горкуненко та ін.). Аналіз монографій, дисертаційних досліджень з проблем організації НДРС, визначення її ролі й місця в університетській підготовці, дозволяє нам стверджувати, що сучасні дослідники по різному розуміють поняття “науково-дослідна робота студентів”. Тому мета нашої статті – розглянути основні підходи до визначення вищеназваного поняття, зокрема, в контексті інтеграції науково-дослідної і навчальної діяльності в університеті.

У ряді досліджень справедливо наголошується, що НДРС забезпечує стійкий взаємозв'язок між навчальними дисциплінами й науковою діяльністю, що проводиться кафедрами й науковими структурними підрозділами університету. НДРС надає творчий характер навчальним заняттям, сприяє розкриттю студентами дослідницьких здібностей з урахуванням їх наукових інтересів.

Традиційно вища школа розглядала НДРС для підвищення рівня професійної підготовки. Студентський творчий потенціал порівняно широко застосовувався при вирішенні актуальних проблем науки й виробництва. Ця тенденція багато в чому зумовила можливість розвитку вітчизняних наукових шкіл на основі наступності поколінь, виявлення найбільш обдарованих і підготовлених студентів, які мають здібності до науково-дослідної діяльності [1, с. 3].

Разом з тим, за останні роки в багатьох викладачів і студентів університетів з’явився негативний стереотип мислення, відповідно до якого НДРС асоціюється з діяльністю, що проводиться виключно у позанавчальний час. При цьому до науково-дослідної роботи переважно залучаються студенти старших курсів, а молодші курси фактично є усуненими від неї. Хоча НДРС є впорядкованою сукупністю позааудиторних занять, тісно пов'язаних з навчальним процесом, має якісну специфіку й власну логіку, вона ґрунтується, перш за все, на принципах самостійності, добровільності й зацікавленості студентів, а, отже, в процесі університетської підготовки не носить масовий характер.

Ми маємо чітке переконання, що таке розуміння НДРС є “ущербленим” у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців, інтеграції науково-дослідної й навчальної роботи в університеті. Аналіз наукової діяльності провідних ВНЗ України й власний досвід організації університетської наукової роботи показують, що при такому трактуванні науковою роботою в університеті може займатися лише 10-20% студентів. Це – молоді вчені, які у позанавчальних заняттях залучаються до роботи в наукових лабораторіях, проблемних групах, готують публікації, виступають на конференціях, конкурсах наукових робіт, олімпіадах та ін.

Проблема полягає в тому, що при такому підході до розуміння НДРС переважна більшість студентів, які не мають чітко виражених здібностей до науково-дослідної діяльності, виявляються поза нею. Тобто НДРС не виступає в якості ефективного засобу масового залучення студентів до наукової творчості в процесі професійної підготовки.

Крім НДРС, у ряді дисертаційних досліджень (Ю. Солянников, Ф. Галіулліна, О. Нечаєва, О. Глущенко, О. Казанцева, Т.  Калашникова та ін.) застосовується схожий термін – навчально-дослідна робота студентів, що розглядається як невід'ємна складова частина навчального процесу. Навчально-дослідна робота охоплює всі види навчальної діяльності студентів і здійснюється через гармонійне впровадження елементів наукових досліджень у навчальний процес на лекційних, практичних заняттях, при підготовці курсових, дипломних, магістерських проектів та ін.

Дослідники відзначають, що саме навчально-дослідна робота є первинним етапом наукової діяльності, з якою студенти зустрічаються вже на молодших курсах за допомогою оволодіння технологією творчості, знайомства з методикою проведення експерименту, роботи з науковою літературою та ін.

А. Козлов під науково-дослідною роботою розуміє роботу студента, що виявляє самостійне творче дослідження теми, під навчально-дослідною роботою – оволодіння технологією творчості, знайомство з технікою експерименту, з науковою літературою [2, с. 77].

В. Андрєєв відзначає, що навчально-дослідна діяльність студентів спрямована на пошук пояснення й доказу закономірних зв'язків і відносин, експериментально спостережуваних чи теоретично аналізованих фактів, явищ, процесів, у якої домінує самостійне застосування прийомів наукових методів пізнання і в результаті якої студенти активно опановують знаннями, розвивають свої дослідницькі уміння й здібності [3, с. 36-37].

Узагальнюючи ідеї К. Казанцевої [4], відзначимо, що залучення студентів до навчально-дослідної роботи припускає виховання прагнення до самоосвіти, творчої активності, розвиток творчого підходу при вирішенні проблемних завдань, оволодіння загальними і частковими методами дослідження. Ми розділяємо думку автора, що придбання навичок дослідження як універсального засобу оволодіння дійсності через підвищення мотивації до навчальної діяльності, активізації особистісної позиції в освітньому процесі є новим і особистісно значущим для кожного студента.

На відміну від дослідницької діяльності вченого, дослідницька діяльність учнів – форма освітнього процесу. Тому для характеристики такого роду діяльності застосовується поняття “навчально-дослідна діяльність” [2, с. 48].

Ф. Галіулліна поділяє студентську наукову роботу на два види: діяльність, що пов’язана з навчальним процесом і доповнює його. На думку автора, у межах навчально-дослідної роботи, що пов’язана з навчальним процесом, відбувається посилення творчої спрямованості в змісті навчальних дисциплін, технологій навчання й комплексі індивідуальних завдань дослідницького характеру. Основними засобами другого напряму є орієнтація на індивідуальний підхід до наукових інтересів і здібностей студентів, різний спектр позанавчальних форм дослідницької діяльності, формування студентських наукових об'єднань (кружків, лабораторій, проблемних груп та ін.) [5, с. 34].

У роботі В. Андрєєва [3] по аналогії з навчально-дослідною й науково-дослідною роботою студентів зустрічаються терміни “навчально-творча діяльність” і “наукова творчість студентів”. На думку автора, навчально-творча робота є одним з видів навчальної діяльності, що спрямована на вирішення навчально-творчих завдань. Результат цієї діяльності має суб'єктивну новизну й значущість для розвитку особистості, її творчих здібностей.

Відзначимо також, що в роботах О. Ібрянової, К. Казанцевої, Т. Крамарової, Г. Ліцман та ін. зустрічається поняття навчально-науково-дослідна робота студентів (далі – ННДРС). ННДРС розглядається як комплексна система інтенсифікації навчального процесу за допомогою впровадження елементів наукової роботи в усі види навчальної роботи студентів упродовж усього навчання. ННДРС спрямована на підвищення якості підготовки фахівців і забезпечує здобуття навичок дослідницької діяльності, самостійного вирішення творчих завдань, поглиблення отриманих фундаментальних знань, розвиток творчої активності, самостійності та ін.

Також навчально-науково-дослідна діяльність виступає як засіб отримання знань і формування умінь творчої дослідницької діяльності, що припускає впровадження елементів наукових досліджень у навчальний процес, а надалі – в самостійну дослідницьку роботу [4, с. 64].

У ряді досліджень указується на основні відмінності між науково-дослідною, навчально-дослідною та науково-навчально-дослідною роботою – ступінь самостійності виконання дослідницького завдання й новизна наукового результату. Наголошується також, що залучення студентів до НДРС, ННДРС проходить переважно з третього курсу навчання, тоді як для навчально-наукової роботи залучаються студенти молодших курсів. При цьому практично всі автори сходяться на думці, що для різних видів наукової роботи студентів можна виділити загальні вагомі риси – ця робота припускає оволодіння технологією творчості, знайомство з методикою експерименту, науковою літературою та ін. Серед відмінностей між науково-дослідною й навчально-дослідною роботою зазначається ступінь самостійності виконання дослідницького завдання студентом, а також новизна отриманого результату.

Ми розділяємо думку дослідників (А. Козлів, К. Казанцева, Т. Калашникова, Т. Крамарова, О. Нечаєва, Ч. Худжамбердієв та ін.), що сам факт розподілу студентської науки на види є умовним. Ці види взаємно доповнюють один одного, виступають ефективною формою міждисциплінарної організації професійної освіти. У контексті інтеграції науки й освіти при підготовці майбутніх фахівців ми пропонуємо використовувати єдиний термін – “науково-дослідна робота студентів”. При цьому розглядаємо НДРС як систему методів, засобів і заходів підготовки творчої особистості, формування ціннісного відношення до творчої діяльності, розвитку дослідницької компетентності й наукової творчості. Нам імпонує думка А. Козлова, що НДРС пов'язується з отриманням знань і формуванням умінь творчої дослідницької діяльності, що припускає з цією метою на початковому етапі впровадження елементів наукових досліджень у навчальний процес, а надалі – самостійну дослідницьку роботу студента з проблеми, коли використовуються аудиторні й позааудиторні форми організації педагогічного процесу [2, с. 81].

Безумовно, сам факт залучення студентів до науки як професійній діяльності є значущим лише для певної частини студентів, що мають особливі здібності до наукової роботи, бажання реалізувати себе в майбутньому як учений. На наш погляд, більш значущим є розуміння НДРС як ефективного засобу пізнання дійсності, формування висококваліфікованого й конкурентноздатного фахівця.

Це завдання може успішно вирішуватися шляхом системного спонукання кожного студента до наукової діяльності в різних формах організації НДРС, що дозволяють здійснювати творчу спрямованість підготовки впродовж усього навчання. Як приклад, студенти, починаючи з першого курсу, залучаються до наукової діяльності при роботі над дослідницькими завданнями зростаючого рівня складності в межах навчальних дисциплін. Поступово дослідження стають більш значущими й змістовними. Здійснюється системна робота з єдиної проблеми впродовж усього навчання, що виражається в підготовці курсових, дипломних, магістерських проектів, участі в роботі наукових лабораторій і проблемних груп та ін.

Таким чином, науково-дослідна робота студентів є невід'ємною складовою частиною підготовки кваліфікованих фахівців, здатних індивідуально й колективно творчо вирішувати завдання, що поставлені в процесі професійної підготовки. Навчально-дослідна робота дає можливість студентам залучатися до наукових досліджень, а науково-дослідна робота дозволяє сформувати всі необхідні здібності сучасного фахівця-дослідника. Перспективним для вивчення залишається питання виявлення теоретико-методичних основ інтеграції науково-дослідної й навчальної роботи студентів в університетській підготовці.

Література:

1. Матушкин Н., Столбова И., Ульріх Т. НИРС как составляющая системы формирования компетенции специалиста // Альма-матер. – 2007. – № 5. – С. 3–7.

2. Козлов А. В. Проектирование и реализация системы научно-исследовательской деятельности студентов технического колледжа на основе учебно-научно-производственной интеграции: дис. … доктора пед. наук : 13.00.08 / Козлов Анатолий Васильевич. – Тольятти, 2004. – 267 с.

3. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности. – М. : Высшая школа, 1980. – 316 с.

4. Казанцева Е. С. Личностно-ориентированный подход к организации учебно-исследовательской деятельности студентов: дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Казанцева Екатерина Сергеевна. – Нижний Новгород, 2006. – 172 с.

5. Галиуллина Ф. Ш. Формирование навыков научно-исследовательской деятельности у студентов педагогического вуза: дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Галиуллина Фарида Шамилевна. – Казань, 2003. – 171 с.