Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Погорєлова Л.В.

Українська інженерно-педагогічна академія

Застосування евристичного прийому «підведення під поняття» в процесі навчання Технології виробництва продукції громадського харчування

Проблемі формування понять, присвячено багато досліджень психологів та методистів. Однак у контексті поставленої проблеми формування евристичної діяльності студентів в процесі навчання Технології виробництва продукції громадського харчування розглядання цього питання важливо й тому, що розвиток розумової діяльності - це здатність переосмислювати старі та генерувати нові поняття. Шлях формування понять у свідомості достатньо складний та виглядає так: відчуття – сприйняття - уявлення – поняття – слово (термін).

В процесі формування поняття доводиться користуватися багатьма прийомами розумової діяльності з класу загальних евристик. Спочатку за допомогою аналізу виділяються окремі властивості (ознаки) предметів, а за допомогою синтезу предмети поєднуються за суттєвими загальними ознаками. При цьому використовують форми порівняння – зіставлення й протиставлення ознак. Потім загальні суттєві ознаки предметів абстрагують й закріплюють у термінах. Процес завершується узагальненням – введенням поняття, яке застосовують до всіх предметів, які мають виділенні властивості. Задача викладача в цих умовах організувати процес формування технологічних понять так, щоб майбутній інженер-педагог не просто отримував готові знання, а й всебічно творчо розвивався. Суттєву допомогу у розв´язанні цієї задачі виявляють евристики.

За дидактикою Хуторського А.В. [2] такі специфічні евристичні прийоми, як «підведення під поняття» та «виведення наслідків» являються основною ланкою у розвитку мисленнєвих процесів студентів, як під час розв´язання технологічних завдань, так і в процесі формування понять, пошуку розв´язання різноманітних виробничих ситуацій.

Для роботи евристичного прийому «підведення під поняття» пропонується система завдань (для колективного обмірковування або організації групової роботи студентів в процесі формування понять):

· проаналізувати визначення та виділити в ньому всі ознаки поняття;

· установити логічні зв´язки між цими ознаками;

· якщо всі зв´язки типу «та», то перевірити послідовне виконання для даного об´єкту всіх ознак, (якщо хоча б одна ознака не виконується, то об´єкт не належить до даного поняття; якщо ж всі ознаки виконуються, то він належить до даного поняття);

· якщо між деякими ознаками установлений зв´язок типу «або», то для належності об´єкту до даного поняття достатньо хоча б одного виконання з цих ознак.

Формування прийому «підведення під поняття» сприяє вдалому підбору викладачем питань (завдань) як для колективного, так й для самостійного вирішення. Перевагу слід надавати питанням (завданням) на дослідження, установлення закономірностей, а також завдань, які потребують не стільки знань теорії, скільки нешаблонного, оригінального, евристичного мислення. Корисні евристичні завдання такого змісту:

1. Яка причина виникнення об´єкту (бульйону з рибних відходів), який розглядається?

2. Пояснити походження об´єкту, який розглядається?

3. Які фізико-хімічні процеси відбуваються під час виготовлення даного об´єкту?

4. Який склад сухого залишку об´єкту (бульйону з рибних відходів)?

5. Надати порівняльну характеристику об´єктам (рибним бульйонам та бульйонам з рибних відходів).

В якості прикладу розглянемо застосування евристичного прийому під час формування поняття «бульйони з рибної сировини».

Під час варіння як риби, так і рибних відходів, в результаті переходу з рибної сировини до води екстрактивних, мінеральних речовин та білків утворюється бульйон. Перехід розчинних речовин з риби до бульйону відбувається: 1) в результаті відокремлення денатурованими м´язовими білками води разом з розчиненими у ній екстрактивними й мінеральними речовинами, 2) а також внаслідок дифузії [1].

Але якщо порівнювати склад рибного бульйону зі складом бульйону з рибних відходів (див. табл.1), то видно, що велика частина сухого залишку рибного бульйону доводиться на мінеральні й екстрактивні речовини, які додають йому специфічний рибний смак та запах.

Таблиця 1- Склад сухого залишку (в % від загальної кількості СР)

Харчові речовини	Бульйони
	З риби	З рибних відходів
1	4	5
Мінеральні речовини	24	11,5
Емульгований жир	-	11,2
Білки	48	73,65
Екстрактивні речовини	28	3,65

У бульйонах із рибних відходів основним компонентом є желатин, який говорить про їх «наваристість». За рахунок значної кількості емульгованого жиру ці бульйони більш мутні, сірувато-білого кольору.

Аналіз та порівняння рибного бульйону та бульйону з рибних відходів надає можливість майбутнім інженерам-педагогам провести підведення під поняття та відшукати наслідки з факту належності даного об´єкту до даного поняття.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Артёмова Е.И. Основы технологии продукции общественного питания: учебное пособие / Е.Н. Артёмова. – М.: КНОРУС, 2008. – 336с.

2. Хуторской А.В. Развитие одаренности школьников: Методика продуктивного обучения: Пособие для учителя.- М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 320с.