Нечепоренко В. М., група ФУДвнм – 51

Вінницький інститут економіки

ОБОРОТНІ АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА: ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Актуальність дослідження. В результаті розвитку ринкових відносин в Україні виникла необхідність ефективного формування і використання оборотних активів підприємства.

На сучасному етапі наука характеризується відсутністю єдиних підходів у трактуванні поняття оборотних активів, закономірностей їх руху та класифікації. Сутність та класифікація оборотних активів - важливий елемент підвищення ефективності функціонування підприємств, і як наслідок всієї економіки України, набуває особливої актуальності.

Постановка проблеми. В останній час промислові підприємства втратили значну частину власного оборотного капіталу, а в структурі оборотних активів найбільшу долю займає дебіторська заборгованість, яка постійно зростає. Одночасно, в структурі джерел формування оборотних активів найбільшу долю займає кредиторська заборгованість. Відбувається постійне зменшення оборотних активів у сфері виробництва і накопичення їх у розрахунках, а в результаті цього підприємствам в обіг потрібно залучати додаткові фінансові ресурси.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні засади формування та використання оборотного капіталу викладені у працях Ф. Кене, А. Маршала, Дж. Ст. Мілля, А. Сміта, С. Фішера, Й. Шумпетера. Вагомий внесок у сучасну економічну теорію і практику формування та ефективного використання оборотного капіталу зробили вітчизняні й зарубіжні економісти І. Бланк, Н. Ізмайлова, Л. Берехтіна, П. Носов та ін.

Незважаючи на наявність численних теоретичних розробок, проблеми дослідження теоретичних засад оборотних активів залишаються фрагментарно дослідженими та потребують подальшого наукового обґрунтування.

Метою статті є розглянути різні підходи сучасних науковців до визначення економічної сутності оборотних активів підприємства та провести класифікацію, що дасть змогу визначити оптимальні джерела фінансування оборотних коштів залежно від стратегічного напряму розвитку підприємства і, як наслідок, – підвищити ефективність використання оборотних коштів підприємства.

Викладення основного матеріалу дослідження. Під оборотними (поточними) активами Бланк І.О. розуміє сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують його поточну виробничо-комерційну діяльність і повністю споживаються протягом одного операційного циклу [2, с. 62].

Процеси формування та використання оборотних активів знаходиться під впливом політичних, економічних, технічних, соціальних, маркетингових і інших факторів. В межах таких факторів вчені-економісти виділяють ті, від яких залежить потреба підприємства в оборотних активах; фактори, що обумовлюють ”притік” і ”відтік” оборотних активів; фактори, що впливають на організацію матеріальних потоків; фактори, під впливом яких здійснюється формування структури оборотних активів, зовнішні і внутрішні фактори впливу на оборотні активи.

Ізмайлова Н.В. групує активи в залежності від впливу на окремі складові оборотних активів. Згідно такого групування виділяється вплив на окремі складові факторів зовнішнього середовища (законодавчої бази регулювання; стану життєвого циклу галузі; пропозиції сировини та матеріалів галузей економіки; попиту на продукцію галузей економіки) та внутрішнього середовища (інтереси власників; професійна здатність персоналу; стадія життєвого циклу підприємства; технологія виробництва; конкурентоспроможність підприємства; облікова політика; збутова політика; організаційна культура) [4].

Проаналізувавши поняття “оборотні активи” у різних літературних джерелах, можна виділити декілька підходів економістів до трактування сутності даного поняття:

1) сукупність оборотних фондів та фондів обігу;

2) грошові кошти та їх еквіваленти, а також інші активи, що використовують в одному операційному циклі;

3) сукупність майнових цінностей, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і повністю споживаються протягом одного операційного циклу.

Серед вчених найбільше прихильників визначення оборотних активів як сукупності оборотних фондів та фондів обігу; грошових коштів та їх еквівалентів, а також інших активів, що використовують в одному операційному циклі.

Ф.Ф. Бутинець [3], та інші під оборотними активами розуміють грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу, або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Як зазначає проф. Бутинець Ф. Ф., класифікація елементів відбувається на основі зв'язку між ними, що виражається в їх розміщенні та у певній послідовності визначеної системи щодо окремих загальних принципів. У науковій практиці передбачена певна систематизація знань про той чи інший предмет [3, c. 28].

Проаналізувавши вищенаведені визначення оборотних активів, запропонуємо власне визначення даного поняття. Оборотні активи – це грошові кошти, які мають в своєму розпорядженні підприємства, або ті види активів, які в результаті необхідності будуть переведені в грошові кошти, що будуть продані або використані протягом року: товарно – матеріальні цінності, цінні папери тощо.

Необхідність класифікації оборотних активів зумовлена наступними проблемами:

· науковою розробкою питань аналізу оборотних активів;

· подальшим удосконаленням методики аналізу оборотних активів;

· покращенням підготовки та підвищенням кваліфікації аналітичних кадрів.

Існують різні підходи до класифікації оборотних активів. Розглянемо, які види оборотних активів виділяють сучасні науковці.

Класифікаційні ознаки та види оборотних активів:

1. Залежно від участі в кругообігу:

ü оборотні активи у сфері виробництва;

ü оборотні активи у сфері обігу;

2. За характером фінансових джерел формування:

ü валові оборотні активи;

ü чисті оборотні активи;

ü власні оборотні активи;

3. За періодом функціонування:

ü постійна частина оборотних активів;

ü змінна частина оборотних активів;

4. Залежно від методів планування та регулювання:

ü нормовані;

ü ненормовані;

5. За видами розрізняють:

ü запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів;

ü запаси готової продукції;

ü дебіторська заборгованість;

ü грошові кошти;

ü інші види оборотних активів.

Висновки. Узагальнення наведенного дає можливість стверджувати, що всебічне теоретичне дослідження категорії оборотних активів, правильне розуміння його сутності мають велике практичне значення.

Оборотні активи – це ті активи, без яких неможливе ведення господарської діяльності підприємства.

З метою забезпечення ефективного, цілеспрямованого управління оборотними активами вони потребують певної класифікації. Економічно обґрунтована класифікація оборотних активів є важливою передумовою успішної організації бухгалтерського обліку, оскільки від цього залежить здатність своєчасно і чітко управляти оборотними активами, можливість оперативного аналізу і прогнозування, що в кінцевому підсумку впливає на обґрунтованість управлінських рішень.

Класифікацію оборотних активів здійснюють за різними ознаками, проте в умовах антикризового управління, обґрунтовано застосування класифікації оборотних активів за ступенем захищеності від інфляції, за ризиком вкладених оборотних активів, за ступенем ліквідності, за періодом та за формою функціонування.

Література

1. Берехтіна, Л. О. Економічна сутність оборотного капіталу підприємства // Держава і регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2011. - № 6. – С. 378-381

2. Бланк И.А. Управление активами / И.А. Бланк. – К.: Ника–Центр, Эльга, 2002. – 702 с.

3. Бутинець Ф. Ф. Аудит [Текст] : підр. для студ. / Ф. Ф. Бутинець. - 2-е вид. перер. і доп. – Жит. : РУТА, 2004

4. Ізмайлова Н.В. Управління оборотними активами підприємств. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.: Київ. – 2009

5. Носов, П. Л. Сучасна класифікація оборотних активів // Економіка і держава. – 2010. - № 7. – С.43-46.