Зосимова Ж. С.
викладач
Харківський
національний економічний університет
МЕТОДИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
У
кризових умовах господарювання у період трансформації вітчизня-
ної економіки важливим
для підприємства є розроблення та впровадження
інструментарію
антикризового управління. При цьому антикризове управлін-
ня можна визначити як
управління, в якому поставлено певним чином перед-
бачення небезпеки кризи
у діяльності підприємства, аналіз її симптомів, роз-
роблення заходів для
зниження негативних наслідків кризи і використання її
чинників для наступного
розвитку [1].
У
системі антикризового управління важливе значення має
розроблення комплексу заходів щодо аналізу фінансового стану та попередження
фінансової кризи на підприємстві.
Причини
кризи досить тісно взаємозв'язані й створюють складний комплекс причинно-наслідкових
зв'язків. Звичайно, досліджуючи те чи інше підприємство, той чи інший випадок
фінансової кризи, можна виділити певні специфічні причини фінансової
неспроможності, але всі вони, як правило, зводяться до вже перелічених нами.
Типовими наслідками впливу вищенаве-
дених причин та чинників
на фінансово-господарський стан підприємства є:
-
втрата клієнтів та покупців готової продукції;
-зменшення кількості
замовлень та контрактів з продажу продукції;
-
підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;
-
збільшення розміру неліквідних оборотних засобів та наявність понад нормових запасів;
-
підвищення тиску на ціни;
-
істотне зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації
продукції.
Виділяють
такі види кризи:
-
стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал
та бракує
довготермінових чинників успіху);
- криза
прибутковості (перманентні збитки "з'їдають" власний капітал, і це
призводить до
незадовільної структури балансу);
- криза
ліквідності (коли підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза
втрати платоспроможності).
Між
цими видами кризи існують тісні причинно-наслідкові зв'язки:
стратегічна криза
спричинює кризу прибутковості, яка, своєю чергою, призводить до неліквідності
підприємства. Важливою передумовою застосування правильних антикризових
заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи.
Розрізняють
три фази кризи:
а) фаза кризи, яка
безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства
(за умови переведення його
на режим антикризового управління);
б) фаза, яка загрожує
дальшому існуванню підприємства і потребує не-
гайного проведення
фінансової санації;
в) кризовий стан, який
не сумісний з дальшим існуванням підприємства і
призводить до його
ліквідації.
Ідентифікація
фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної реакції на неї.
Для
попередження виникнення фінансової кризи потрібно проводити
комплексний аналіз
фінансового стану підприємства. Питання оцінки фінансового стану розглядають
такі вчені як Дж.Кеннон, Р. Сміт, фахівці фірми Дюпон, В.В. Ковольова,
С.Ф. Покропивний та А.М. Поддєрьогіна [1-3].
Уміння
здійснювати ефективне управління фінансовим станом підприємства залежить від
доцільності використання того чи іншого методу оцінки фінансового стану. Так,
для оцінки фінансового стану підприємства використовують такі методи:
коефіцієнтний, комплексний, інтегральний, беззбитковий та рівноважний. Найбільш
поширений – коефіцієнтний метод, який базується на розрахунку системи
коефіцієнтів, що відображають різні аспекти діяльності підприємства і
враховують чинники внутрішнього та зовнішнього впливу на фінансовий
стан підприємства. Істотним недоліком цього методу є відсутність нормативних
значень більшості використовуваних коефіцієнтів.
Комплексний
метод дає змогу виявити проблемні напрямки у діяльності підприємства і
досліджувати причини, що їх зумовили. Але на його основі складно зробити
обґрунтовані висновки про фінансовий стан підприємства в цілому.
Література
1. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством:
Навч. пос. – К.: ЦУЛ, 2003.
– 351 с.
2. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств// Фінанси України. – 2005,
№ 3. – С. 117-128.
3. Федоренко В.І. Оцінка та діагностика фінансового стану
підприємства// Економіка та держава. – 2004, № 1. – С. 26-29.