Микитась М.В.
Київський національний університет будівництва і архітектури
Особливості законодавчого регулювання процесів злиття та поглинання в Україні
 
Одним із перспективних напрямків розвитку підприємства, нарощування його стратегічного потенціалу в міжнародній практиці вважається реалізація угоди злиття та поглинання. 
Експерти зазначають, що український ринок злиттів і поглинань є доволі перспективним тому, що значна кількість сфер бізнесу ще не вступила в активну стадію консолідаційних процесів. Передусім це стосується виробничої сфери, особливо підприємств середнього рівня. На думку фахівців цікавою, насамперед для іноземних компаній, залишається будівельна галузь.
Згідно з даними Антимонопольного Комітету України, галузева структура українського ринку M&A в останні роки суттєво не змінилася. Так, у 2010 р. найбільш активно угоди зі злиттів та поглинань здійснювалися у важкій і хімічній промисловості та в будівництві (на частку яких припало 30-35% від загальної кількості угод), в агропромисловому комплексі та харчовій промисловості (20-25%), фінансовому секторі (10%) і секторах телекомунікацій (5%). 
У свою чергу, в 2011 р. найбільшу кількість угод було здійснено в агропромисловому секторі та харчовій промисловості (30-35%), у важкій і хімічній промисловості та в будівництві (20%), енергетичному секторі (5%), фінансовому секторі (5%) і телекомунікаційному секторі (5%). 
Слід зазначити, що 45-50% угод стосуються злиття та поглинання крупних компаній загальнодержавного значення, 30% угод здійснюються за участі транснаціональних корпорацій, а 15-20% – це регіональні транзакції. 
За оцінками експертів ринок злиттів та поглинань в Україні у 2011 році оцінювався у близько 6 млрд. грн., у 2012 році очікувалось падіння ринку на 10-15%. Серед основних причин відзначають такі як незадовільна робота банківської системи,зокрема відсутність доступу до дешевих кредитних коштів, світова криза, політична криза в країні. Також експерти зазначають, що український ринок M&A протягом декількох років залишається одним із найконфліктніших внаслідок численних рейдерських захоплень, а також змін законодавчих норм у цій сфері. Серед проблем виділяють також те, що процес укладання угод M&A в Україні доволі розтягнутий у часі, потребує забагато витрат коштів та праці, узгодження з Антимонопольним комітетом, законодавство потребує від ініціаторів велику кількість документів.
В Україні відповідно до статті 104 Цивільного Кодексу злиття, поряд із приєднанням, поділом та перетворенням, є одним із способів припинення юридичної особи - в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам.
Відповідно до статті 106 Цивільного Кодексу  злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Також законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання. Статтею 107 визначений порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення.
У статті 59 Господарського Кодексу злиття також наводиться як один із способів припинення діяльності суб’єкта господарювання шляхом його реорганізації. В статті зазначається, що у разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
Аналіз приведених положень кодексів, свідчить про те, що і у разі злиття суб’єктів господарювання обов’язковим є створення нового суб’єкта господарювання, до якого перейдуть усі майнові права та обов’язки компаній, що зливаються. 
Термін „поглинання” взагалі не використовується, натомність виділяється термін „приєднання”.
Статтею 3 Закону України „Про акціонерні товариства” визначено, що акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.
Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Законом визначено, що злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення акціонерного товариства та про реєстрацію підприємницького товариства-правонаступника (товариств-правонаступників). 
Баланси підприємств, що зливаються, консолідуються: тобто всі майнові права та обов’язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного новоствореного підприємства, а у випадку приєднання – на балансі вже діючого на момент прийняття рішення про приєднання підприємства. Порядок врегулювання грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податку передбачено статтею 98 Податкового Кодексу України.
Аналіз українського законодавства показує, що ним не передбачена можливість фактичного злиття підприємств без проведення юридичної процедури реорганізації, не визначеним є термін „поглинання”. Зважаючи на значний потенціал ринку M&A в Україні, високу ефективність використання цього інструменту для підвищення конкурентоздатності окремих організацій, а отже і економіки в цілому, вважаємо за доцільне продовжити роботу із вдосконалення законодавчої бази України з цього питання, зокрема щодо уточнення термінології, приведення її у відповідність до європейської практики, спрощення процедур.
 
Література:
1. Гальчинский А. Концентрация капитала - место Украины в этом процессе // "Экономические известия", № 212 (517) от 07.12.2006 г. 
2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144. 
3. Бланк И. Инвестиционный менеджмент. - К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - 448 с. 
4. Грудницкая С. Хозяйственное общество и хозяйственное объединение // Юридический вестник. - 1998. - №3. - С. 115-118. 
5. Кизим М.О. Механізми організації, стійкого функціонування і розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем: Автореф. дис… д-ра екон. наук: 08.06.02 / Національна металургійна академія України. - Дніпропетровськ, 2001. - 35 с.