Економічні науки/11. Логістика

Растєгаєва В.М.

Національній технічний університет Україні «КПІ»

Формування логістичної системи підприємств машинобудування

Підприємства машинобудування, здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність в умовах швидкозмінного зовнішнього середовища, конкуренції, що постійно підсилюється, постають перед проблемою швидкого реагування на зміни та пошуку шляхів підвищення своєї конкурентоздатності й отримання прибутку. Очевидним є те, що розмір прибутку може залежати або від збільшення доходів, або від зниження витрат. Здійснюючи свою діяльність від контракту до контракту впливати на доходи стає дедалі складніше – ціна, якість та кількість продукції визначаються ринковими потребами. А отже, на передній план виходить зниження витрат. Останнім часом все більшого розвитку набувають нові напрямки в управлінні підприємством, що дозволяють суттєво знизити рівень витрат на виробництво продукції. Одним із них є логістична концепція. Зміст її полягає в тому, що постачання, виробництво, маркетинг та збут, які пронизані фінансовими та інформаційними потоками складають логістичну систему.

Запровадження логістичної системи є запорукою покращення економічних показників діяльності підприємств та відчутного зниження рівня загальних витрат. На сучасних підприємствах машинобудування дедалі частіше зустрічається нове ринкове поняття «логістика», однак це більше схоже на підміну категорій, та перейменування служб з матеріально-технічного забезпечення у відділи логістики.

Метою статті є визначення змісту формування логістичної системи підприємств машинобудування. Найбільш в теперішній час уваги приділяється загальним питанням логістики, аніж процесу формування логістичної системи підприємства в цілому. Як свідчить аналіз досліджень у сфері логістики зарубіжних та вітчизняних авторів питання організації логістичної системи здебільшого розглядаються поверхнево з теоретичної точки зору, та недостатньо висвітлені методичні засади формування її в практичному контексті.

Вагомий внесок в розвиток теорії та практики логістики зроблено як зарубіжними так і вітчизняними вченими, серед них: Бауєрсокс Д., Гаджинський А.М., Клосс Д., Неруш Ю.М., Сергеев В.И. та інші.

В умовах географічного розширення ринку та перетворення ринку продавців у ринок споживачів наука логістика стає основою для розробки нового теоретично-прикладного підходу до логістизації як підприємств машинобудування, так і всієї економіки в цілому. Логістичне управління включає в себе сукупність потокових процесів на основі їх оптимізації з метою мінімізації сукупних витрат та максимізації прибутку. В теоретичному змісті логістика представляє собою науку про матеріальні, фінансові та інформаційні потоки, а в розрізі механізму господарювання – це інтегрована система форм, методів та інструментів узгодження цих потоків (оптимізація процесів закупівлі, ефективного управління запасами, виробництва, маркетингу та збуту продукції).

Логістична система науковцями трактується по-різному. Сергеев В.И. [6] вважає логістичною системою сукупність функціональних елементів, які є взаємозалежними та визначають призначення системи. Гаджинский А.М. [2] визначає логістику як науку та практичну діяльність, мета якої як науки – вивчення закономірностей створення та функціонування у потоках товарів ефективних логістичних систем (спрацьованих та результативних команд), а мета як практичної діяльності – створення вказаних систем та забезпечення їх функціонування. Неруш Ю.М. [4] обґрунтовує взаємозв’язок всіх видів діяльності в логістичній системі та врахування всіх негативних і позитивних сторін функціональних областей в процесі прийняття рішень. Тобто, окрім взаємозв’язку всіх складових систем, незаперечного значення має взаємоузгодженність дій функціональних областей. Так в дослідженні Камінської І.М. та Ватової Р.Р. [3] обґрунтовується необхідність ідентифікації конфлікту цілей складових логістичної системи, таких, наприклад, як: ціль «зниження рівня запасів» та ціль «зниження транспортних витрат доставки»; ціль «зниження витрат на пакування» та ціль «уникнення пошкоджень при транспортуванні»; ціль «зниження запасів у постачанні» та ціль «організації виробництва великими партіями».

Ефективне управління потоковими процесами, на думку Селезньової Н.О. [5] стає можливим при включенні до логістичної системи функцій управління, які представлені нею як інструменти управління та включають планування, організацію, облік та контроль. Автором вважається за доцільне розширити перелік інструментів мотивацією персоналу, без якого неможливими стають будь-які процеси логістичної системи. Крім цього, названі функції управління мають пронизувати всі функціональні області – виробництво, маркетинг, фінанси, кадри, збут, транспортне та складське господарство.

Формування логістичної системи втрачає зміст, якщо керівництво не враховує важливого значення сучасних інформаційних систем. Перешкодою до визнання їх значущості стає досить велика їх вартість. Однак, на думку Д. Бауерсокса та Д. Клосса [1], незважаючи на вартість інформаційних систем, термін їх окупності невеликий, а також вони забезпечують ряд переваг: зростання продуктивності праці; розвиток зв’язків із постачальниками та споживачами; підвищення ефективності роботи підприємства; підвищення міжнародної конкурентоздатності; скорочення виробничого циклу на 35-65% за рахунок застосування засобів моделювання; зростання рівня прибутковості на 5-25%; зниження рівня оборотних коштів у запасах на 25-55%; підвищення ефективності використання ресурсів на 15-40%; підвищення рівня обслуговування клієнтів на 25-60%; зниження рівня транспортно-заготівельних та виробничих витрат на 5-20%; зниження рівня браку на 35-65%; підвищення швидкості оборотності коштів.

І, на завершення, варто відмітити, що на відміну від успішного досвіду використання логістичної концепції закордонними компаніями, вітчизняні підприємства ще не повною мірою використовують логістичні системи в господарсько-виробничій діяльності. Таким чином, подальшого доопрацювання вимагають методичні основи розробки процедури формування дієвої логістичної системи підприємств машинобудування із врахуванням як внутрішнього так і зовнішнього середовища функціонування. Так само потребує ретельної уваги аналіз існуючих систем логістики з подальшими рекомендаціями щодо використання їх у практиці із врахуванням особливостей потоків матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів.

Література:

1. Бауэрсокс Д. Дж. Логистика : Интегрированная цепь поставок [Пер. с англ. Н. Н. Барышниковой, Б. С. Пинскера] / Дональд Дж. Бауэрсокс, Дэйвид Дж. Клосс. – 2-е изд. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2008. – 640 с.

2. Гаджинский А. М. Логистика: Учебник / А. М. Гаджинский. — 20-е изд. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2012. — 484 с.

3. Камінська І.М., Ватова Р.Р., Конфлікт цілей логістики у прийнятті оптимізаційних рішень // Науковий журнал «Логістика: Теорія та практика»– Луцьк. - 2012. – №2(3). – С. 17-23.

4. Неруш Ю.М. Логистика: учеб. – 4-е изд., перереб. И доп. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 520 с.

5. Селезньова Н. О. Використання логістичної концепції при управлінні рухом матеріального потоку підприємства // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2012. –№ 2. - С. 157-165.

6. Сергеев В.И. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / Под общ. и научн. редакцией проф. В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 976 с.