УДК 330.342 Проф. Башнянин Г.І., докт. екон. наук – Львівська комерційна академія

проф.Кульчицький Б.В., докт. екон. наук – Львівський національний університет імені Івана Франка

Гончарук Л.Я. – Львівська комерційна академія

Тесля А. І. – Львівський національний університет імені Івана Франка

СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Сучасний етап розвитку як перехідних, так і розвинених національних економік характеризується таким суспільно-економічним явищем, як соціалізація. Під нею здебільшого розуміють використання певної частини грошового доходу (чистого грошового доходу) на задоволення соціально-матеріальних і соціально-духовних потреб основного результату будь-якої економічної діяльності – людини. Однак указане вище трактування соціалізації недостатнє і не може повною мірою виконувати функцію загального методологічного орієнтира в подальшому дослідженні соціалізації економічних систем та її економічної ефективності. Теоретичне дослідження соціалізаційних процесів в економіці повинно базуватися на визначенні поняття і змісту цього процесу, як на своїй вихідній методологічній основі.

Поняття «соціалізація» – багатогранне і багатовимірне. Залежно від того, з якого ракурсу ми його розглядаємо, можемо дати його різні визначення і по-різному інтерпретувати. Ми виділяємо три інтерпретації соціалізації – соціально-економічна, функціональна і формаційна.

З суто соціально-економічного боку (тобто з боку відносин власності на основні економічні ресурси та капітал), під соціалізацією слід розуміти процес переходу від приватної до державної форми власності. Таку соціалізацію тому і можна кваліфікувати як соціально-економічну. Процес формування державної форми власності на основні ресурси (капітал) відповідної мікроекономічної системи можна проводити різними методами: шляхом часткового викупу державою пакету акцій певних фірм; шляхом повного викупу державою пакету акцій цих фірм; шляхом націоналізації (повної чи часткової). В останньому випадку формуються, як правило, тотально соціалізовані чи тотально соціалістичні (адміністративні) економічні системи. В перших двох випадках – гіпо- чи квазісоціалізовані (гіпо- чи квазісоціалістичні) системи. Соціально-економічна соціалізація тією чи іншою мірою зберігається і в перехідних економіках, особливо на перших етапах їх становлення та розвитку. З розвитком процесів приватизації вона поступово згортатиметься, а відповідні перехідні економічні системи капіталізуватимуться. У цьому контексті процес капіталізації (шляхом чи на основі приватизації) виступає як прямо протилежний процесу соціалізації. Внаслідок згортання соціально-економічної соціалізації перехідних економік вони будуть еволюціонізувати в напрямі формування спочатку гіпо-, а потім і власне чи квазікапіталістичних економічних систем. У розвинених економіках соціально-економічна соціалізація має дуже обмежений коридор розвитку, вона, як правило, охоплює лише незначну частку несуспільного сектору економіки.

З позицій суто функціональних, під соціалізацією розуміють використання певної частини чистого грошового доходу для задоволення соціально-матеріальних і соціально-духовних (соціально-інтелектуальних) потреб людей. У такому значенні соціалізація виступає як процес прямо протилежний капіталізації, що полягає у використанні певної частини чистого грошового доходу на розвиток виробництва чи якоїсь іншої економічної (господарської) діяльності. Соціалізація в її суто функціональному значенні посилюється в міру історичного розвитку економічних систем, інтенсивність цього розвитку залежить від типу економічних систем. Доіндустріальні системи, як правило, гіпосоціалізовані (слабосоціалізовані), індустріальні – квазісоціалізовані чи власне соціалізовані, а постіндустріальні – гіперсоціалізовані.

Функціональна соціалізація за характером реалізації може бути двоякою: ми виділяємо два її типи (рівні). По-перше, це елементарна функціональна соціалізація, за умов якої певна частина чистого грошового доходу спрямовується на потреби соціально-матеріального розвитку людини. По-друге, це вища чи висока функціональна соціалізація, за якої певна частина чистого грошового доходу спрямовується на соціально-духовний чи соціально-інтелектуальний розвиток людини. Співвідношення між цими рівнями функціональної соціалізації залежить від ступеня історико-економічного розвитку і від техніко-технологічного типу економічних систем. У процесі історичного переходу від доіндустріальних до індустріальних і постіндустріальних (квазіпостіндустріальних) економічних систем інтенсивність розвитку елементарної функціональної соціалізації послаблюється, а вищої чи високої, навпаки, посилюється. Найсоціалізованішими у вищому функціональному значенні є, зазвичай, постіндустріальні чи квазіпостіндустріальні економічні системи. Оскільки в перехідних економіках, в тому числі і в Україні, більшість економічних систем індустріальні чи, в кращому разі, квазіпостіндустріальні (напівпостіндустріальні), то соціалізація економічних систем у її вищому функціональному значенні менш інтенсивна, ніж у розвинених західних ринкових економіках, але інтенсивніша, ніж у слаборозвинених економіках.

З позицій суто формаційних, під соціалізацією розуміють процес неухильного і коливного розширення в національній мікроекономічній системі суспільного і квазісуспільного секторів і, відповідно, звуження приватного сектору (чи сектору, де виробляються та споживаються несуспільні блага). Формаційна соціалізація змінює характер національної економіки, вона поступово соціалізується і стає «соціалістичною» чи «квазісоціалістичною». Розвинені західні економіки внаслідок формаційної соціалізації поступово еволюціонують від суто капіталістичних до квазікапіталістичних чи гіпокапіталістичних, або, з іншого боку, стають гіпосоціалізовані, квазісоціалізовані чи власне соціалізовані. В перехідних економіках формаційна соціалізація значно слабше проявилася в окремий історичний момент часу, однак вона дуже часто виступала разом з соціально-економічною соціалізацією, яка на перших етапах перехідного періоду ще дуже значна, а тому створюється ілюзія про значний «соціалістичний» характер таких економік. З подальшим історичним розвитком перехідних систем соціально-економічна соціалізація згортатиметься, такі системи поступово капіталізуватимуться, перетворюючись в гіпокапіталістичні, а потім в квазі- чи власне капіталістичні системи, а формаційна соціалізація, навпаки, посилюватиметься.

У широкому історичному плані формаційна соціалізація як у розвинених, так і в перехідних економіках посилюватиметься і частка суспільного сектору економіки зростатиме, що посилюватиме соціалістичну орієнтацію в розвитку цих економік. Однак у вужчому коридорі часу формаційна соціалізація може як посилюватися, так і послаблюватися, вона розвивається коливним способом, в такт певного економічного циклу – в одні періоди часу, на одних фазах циклу вона посилюється, а в інші, навпаки, послаблюється. Ця обставина дає підстави виділити наявність соціалізаційного циклу у будь-якій національній економіці, який формується і розвивається синхронно з власне економічним циклом. У зв’язку з цим можна виділити гіперкороткі, короткі і довгі (гіпердовгі) соціалізаційні хвилі, в межах яких формується відповідний соціалізаційний цикл і вид чи тип соціалізації – субцикл, цикл і гіперцикл (відповідно, гіперкоротка, коротка і довга соціалізаційна хвиля чи тип соціалізації).

Література

1. Башнянин Г.І. Формаційні типи дерегуляційної ефективності економічних систем / Г.І. Башнянин, Г.С. Третяк, О.Ф. Дубовой // Вісник Львівіської комерційної академії. Серія економічна. Вип. 33. – Львів: Вид-во ЛКА, 2010. – С.33-38.

2. Башнянин Г.І. Дерегуляційна еластичність суспільних і приватних економічних систем: вплив соціалізації і капіталізації / Г.І. Башнянин, Г.С. Третяк, М.С. Хом’як // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. Збірник науково-технічних праць. Вип. 20.8. – Львів: НЛТУ України, 2010. – С.116-124.

ДАНІ ПРО АВТОРІВ

Прізвище, ім’я, по батькові - Башнянин Григорій Іванович

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою економічної теорії Львівської комерційної академії

Кульчицький Богдан Володимирович,

доктор економічних наук, професор,

Львівський національний університет імені Івана Франка

Гончарук Лілія Яківна,

здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Тесля Алла Ігорівна

аспірантка кафедри економічної теорії та маркетингу

Львівський національний університет імені Івана Франка

Адреса для розсилки – 79008, м. Львів,

вул. Туган-Барановського, 10,

Львівська комерційна академія,

кафедра економічної теорії

Башнянину Григорію Григоровичу

Телефон – 0322-95-81-37