Еономічні науки/ 14Економічна теорія

Боброва М.П., ст.гр. ОА-09-01

Колосов А.С.,ст..гр.ФК-09-02

Леонідов І.Л.,к.е.н., доцент

Національна металургійна академія України

МОДЕРНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ

Основною проблемою, що стримує розвиток інноваційних перетворень в Україні є недостатність фінансових ресурсів для забезпечення наукових досліджень та впровадження інноваційних розробок. Це зумовлено обмеженістю фінансових ресурсів, яка притаманна сучасній економічній ситуації, виключною важливістю інноваційних перетворень в економічних і соціальних сферах країни, а також необхідністю створення ефективних форм фінансового забезпечення для кожного напряму інноваційної діяльності. На жаль, темпи інноваційних перетворень в Україні гальмуються невирішеністю суперечності між рівнем науково-технічних розробок та ступенем їх втілення вітчизняним виробництвом. В останньому є актуальним подолання розриву з економічно розвинутими країнами, що стосується «зелених» технологій, відкритих інновацій, перспективних розробок шостого і сьомого технологічних укладів, які мають соціальну спрямованість.

Актуальним чинником розвитку інноваційних процесів України є залучення прямих інвестицій в інновації перспективних секторів економіки. Підґрунтям такого залучення є великий внутрішній ринок, порівняно кваліфікована робоча сила, суттєвий науково - технологічний потенціал, багаті поклади природних ресурсів, вигідне географічне розміщення. Фінансові ринки доцільно зорієнтувати на інноваційні стратегії, особливо з метою зниження пов’язаних із інноваціями ризиків. Ефективним механізмом стимулювання ринкового розвитку високотехнологічних виробництв, підвищення інвестиційної активності в інноваційній сфері є такі: застосування податкових канікул, передбачення податкових преференцій для підприємств, які інвестують кошти у проведення науково - дослідницьких робіт та створення високотехнологічної продукції.

Важливу роль у фінансуванні інноваційних процесів відіграє держава, проведення нею інноваційної політики. Її завданням є створення сприятливих умов, прозорих і цивілізованих засад інвестування до економіки України суб’єктами господарювання різних форм власності, удосконалення структурних пропорцій технологічних укладів інвестиційних джерел, вирішення суперечності технологічного рівня вітчизняного виробництва, його оновлення. Втілення ідей розвитку інноваційної діяльності відбувається в Програмі економічних реформ на 2012-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".

Метою реформи є активізація інноваційних перетворень в економіці, повноцінне використання потенціалу науки в процесі технологічної модернізації економіки.

Для прискореного вирішення суперечності пропонується врахувати в програмі наступні поступи інноваційних перетворень.

Початковим моментом інноваційних перетворень вбачається підготовка моделей технологічних випереджень на локальному рівні (вільні економічні зони, технополіси, технопарки, соціополіси), в окремих секторах – розробка сучасних біотехнологій, нанотехнологій, агропромисловий, аерокосмічний та енергетичний комплекси, високотехнологічне машинобудування.

Наступний крок потребує розширення локальних осередків в національній економіці, концентрування фінансових, людських ресурсів і інформаційних технологій в напрямі утвердження її конкурентних переваг, інтеграції освіти і науки, створення венчурного бізнесу, зміцнення та розвитку наукових галузей виробництва технологій «живих систем», раціонального природокористування, енергозабезпечення, забезпечення стрімких темпів науково – технічного прогресу,запровадження державно – приватного партнерства в науково – технічній та інноваційній сферах, розробки та впровадження інструментів державної підтримки інноваційної діяльності, удосконалення регулювання трансферу технологій,стимулювання комерціалізації інноваційної діяльності. Для досягнення мети програми доцільним є підвищення наукоємності ВВП за рахунок усіх джерел фінансування з 0,95% до 1,5%.

Останнім кроком є створення інноваційної ринкової й наукової інфраструктури та інноваційно – інституціонального середовища, які сприятимуть динамічним, довгостроковим ринковим, фінансово – економічним, соціальним піднесенням, розвитку інноваційної інфраструктури (бізнес – інкубатори, центри трансферу технологій).

Надходження інвестицій в високотехнологічний сектор спрямовує державну інноваційну політику на: приток іноземного підприємницького капіталу, підтримку виробника інтелектуального продукту, зменшення держвтручання та тиску на приватний сектор, підготовку, навчання персоналу, механізм контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності, розподіл інвестицій між техніко – технологічними, соціальними, економічними видами інновацій, сприяння зростанню інноваційної активності, орієнтація на пріоритетну підтримку інновацій, які складають основу сучасного технологічного прогресу, узгодження державної інноваційної політики з ефективним функціонуванням конкуренції в інноваційній діяльності, захистом інтелектуальної власності; сприяння регіональному розвитку інноваційної діяльності, міжнародному інвестиційному співробітництву, захист інтересів національного інноваційного підприємництва.

Запропонована послідовність напрямів фінансування інноваційної діяльності держави покликана прискорити процес впровадження нових технологій в промисловість, шляхом створення умов фінансування для інвесторів.