Аспірант Поповіченко Ю.А.

Міжрегіональна академія управління персоналом

Системно-функціональний аналіз ефективності державної політики забезпечення економічної безпеки малого підприємництва

За результатами системно-функціонального аналізу ефективності державної політики забезпечення економічної безпеки малого підприємництва в Україні виявлено такі результати (які корисні, зокрема, для удосконалення існуючої системи державного регулювання підприємництва): в Україні не викорінено практику прямого втручання представників адміністративних органів влади у діяльність підприємців; механізм державних закупівель як інструмент збільшення ринку збуту продукції (послуг) вітчизняних підприємств функціонує із значними недоліками; найбільшими перешкодами на шляху розвитку підприємництва залишається корупція в органах державної влади і місцевого самоврядування та надмірне податкове навантаження; державна регуляторна політика у більшості регіонів та на субрегіональному рівні є недостатньо ефективною; законодавча база (нормативно-правове регулювання підприємництва) країни не є достатньою правовою основою як для розвитку підприємництва, так і для зміцнення його економічної безпеки; фінансові ресурси, які виділяються на реалізацією заходів, передбачених програмами підтримки підприємництва, є вкрай мізерними, не створено систему реалізації розрізнених проектів за кошти міжнародної технічної допомоги; діяльність органів державного управління усіх рівнів, особливо регіонального та місцевого щодо забезпечення економічної безпеки підприємництва є неналежною.

За результатами експертного опитування визначено, що незначною є різниця у вагомості окремих функціональних складників інтегральної оцінки рівня економічної безпеки малого підприємництва. Проте найбільше визначає останню фінансовий складник, найменше – зовнішньоекономічний. Решту функціональних складників безпеки підприємництва характеризуються середніми значеннями вагового коефіцієнта. Крім того, за результатами експертного опитування у дисертації обґрунтовано модель оцінки економічної безпеки підприємництва як функцію з функціональних складників безпеки та коефіцієнтів рівня вагомості їх впливу на узагальнюючу оцінку рівня безпеки підприємництва:

, (1)

де LS – узагальнююче значення рівня економічної безпеки малого підприємництва, коефіцієнт від 0 до 1; f₁ – узагальнююче значення макроекономічного функціонального складника безпеки, коефіцієнт від 0 до 1; f₂ - узагальнююче значення фінансового функціонального складника безпеки, коефіцієнт від 0 до 1; f₃ - узагальнююче значення зовнішньоекономічного функціонального складника безпеки, коефіцієнт від 0 до 1; f₄ - узагальнююче значення інвестиційного функціонального складника безпеки, коефіцієнт від 0 до 1; f₅ - узагальнююче значення науково-технологічного функціонального складника безпеки, коефіцієнт від 0 до 1; f₆ - узагальнююче значення виробничого функціонального складника безпеки, коефіцієнт від 0 до 1.

Незважаючи на покращення окремих характеристик, значення інтегрального показника рівня економічної безпеки малого підприємництва в Україні є критично низьким (0,38 за шкалою, максимальне значення якої дорівнює одиниці). Загалом позитивно на оцінку досліджуваного показника в Україні впливає: підвищення рівня макроекономічного, фінансового, інвестиційного, науково-технологічного та виробничого функціональних складників; негативно – зменшення зовнішньоекономічної компоненти.

Внаслідок недостатньо високої ефективності стратегічного програмування розвитку малого підприємництва в Україні його показники ще не досягли рівня розвинених держав (йдеться насамперед про показники кількості діючих, новостворюваних підприємств, їх життєздатність протягом тривалого періоду часу), а рівень економічної безпеки підприємництва є низьким.

Відповідно, більш дієва та ефективна система державного стратегічного планування розвитку і зміцнення економічної безпеки малого підприємництва має бути спрямованою на усунення таких недоліків: програми підтримки підприємництва не передбачають заходів у територіально-секторальному аспекті, у реальному секторі економіки, у галузях із значною доданою вартістю; відсутня належна спадковість програм, які не є навіть елементом середньострокового прогнозування, низькою є якість роботи з визначення стратегічних завдань, спостерігається нечіткість їх формулювання, що перешкоджає поставити їм у відповідність систему адекватних кількісних показників-вимірників рівня їх досягнення; пріоритетні завдання не підпорядковуються основній меті підтримки підприємництва, що пояснюється відсутністю строгої ієрархії в системі цілей; усталений перелік кількісних індикаторів для оцінки результативності програмних заходів є неповноцінним, оскільки практично за кожним з напрямів підтримки не забезпечені належними статистичними даними для розрахунку цільових індикаторів, відображає лише кількісні показники, не містить аналізу показників-дестимуляторів розвитку підприємництва.

Література

1. Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення: монографія / Т. Г. Васильців. – Львів: Арал. – 386 с.

2. Пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва: Монографія / Т. Г. Васильців, В. І. Волошин, А. М. Гуменюк. – Львів: видавництво ЛКА, 2009. – 224 с.

3. Бізнес-середовище в Україні : Проект розвитку підприємництва в Україні, 2007. – К. : Міжн. фін. корпорація, Група Світ. банку, 2007. – 108 с.

4. Варналій З. С. Державна регуляторна політика у сфері малого підприємництва / З. С. Варналій, І. С. Кузнєцова ; Ін-т екон. прогнозування НАН України. – К. : [б. в.], 2002. – 104 с.