Экономические науки/15.Государственное регулирование экономики

К.е.н., доц. Колмакова О.М., к.е.н., доц. Смачило В.В.

Харківський національний університет будівництва та архітектури, Україна

Демографічна безпека в складі національної безпеки держави

Питання забезпечення безпечного образу життя, ведення бізнесу, існування постає актуально як перед кожним окремим жителем планети, так і перед будь-якими угрупуваннями як формального, так і неформального характеру. Дане питання відображено й в українському законодавстві в Законі України «Про основи національної безпеки» [1], де надано визначення національної безпеки держави, під якою розуміють захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах «…міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, … соціальної політики та пенсійного забезпечення, ..…та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам».

При цьому виділяють такі основні загрози: неефективність державної політики щодо підвищення трудових доходів громадян, подолання бідності та збалансування продуктивної зайнятості працездатного населення; криза системи охорони здоров'я і соціального захисту населення і, як наслідок, небезпечне погіршення стану здоров'я населення; поширення наркоманії, алкоголізму, соціальних хвороб; загострення демографічної кризи.

Конституцією України [2] визначено, що Президент України забезпечує національну безпеку і здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави. “Концепцію національної безпеки України”, було ухвалено Верховною Радою України ще у 1997 р., далі, Указом Президента України № 105/2007 від 12 лютого 2007 р. було вперше затверджено Стратегію національної безпеки України, оновлений варіант якої затверджено Указом Президента України № 389/2012 від 08.06.2012 [3].

В новій редакції стратегії національної безпеки «Україна у світі, що змінюється» серед актуальних загроз національним інтересам і національній безпеці України визначено й соціально-демографічну кризу, яка проявляється в скороченні чисельності населення через погіршення його здоров'я, низьку якість життя, недостатній рівень народжуваності, високу смертність, а також відтік громадян України за кордон; поширенні соціальних хвороб, зокрема наркоманії, алкоголізму, туберкульозу, ВІЛ-СНІДу, епідемій, небезпечних інфекційних захворювань; зростанні дефіциту трудових ресурсів, старінні населення, низькій економічна активність і недооцінці реальної вартості робочої сили [3].

Питання, які стосуються соціально-демографічних загроз національній безпеці, висвітлено також в: стратегії «Україна – 2015: Національна стратегія розвитку», яка розроблена Громадсько-політичне об’єднанням «Український форум» [4]; стратегії економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції»[5].

Очевидна важливість соціально-демографічної сфери в забезпеченні національної безпеки держави дозволяє говорити про демографічну безпеку держави, під якою науковці [6,7] пропонують розуміти стан захищеності особи, суспільства та держави від реальних і потенційних демографічних загроз, при якому забезпечується розвиток України відповідно до її демографічних інтересів. В «Методиці розрахунку рівня економічної безпеки» [8] вказано, що економічна безпека України є головною складовою національної безпеки держави. Складовими ж економічної безпеки є: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека [8].

Згідно [8], під демографічною безпекою розуміється такий стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, при якому забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України, а соціальна безпека – це такий стан розвитку держави, при якому держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз.

Можемо зробити висновок, що велику роль в забезпеченні національної безпеки держави відіграє стан соціально-трудових відносин та праці в цілому, що вимагає розробки заходів, спрямованих на подолання негативних явищ у цій сфері, які повинні здійснюватися на комплексній та систематичній основі.

Література

1 Закон України «Про основи національної безпеки» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua;

2 Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80;

3 Стратегія національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» затверджена Указом Президента України № 389/2012 від 08.06.2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/project-Litvinenko-dcd38.pdf;

4 Україна – 2015: Національна стратегія розвитку. – К. : Громадсько-політичне об’єднання «Український форум», 2008. – 74 с.;

5 Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції». – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.;

6. Хомин О.Й. Методика розрахунку демографічної безпеки // «Вісник економіки транспорту і промисловості» №29 – 2010. – с. 188-191;

7 Качан О., Турчин Я. Вплив демографічних процесів на національну безпеку держави // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, вип.. 21. – 2009. – с. 85-91;

8 Методика розрахунку рівня економічної безпеки України затверджена Наказом Міністерства економіки України № 60 від 02.03.2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/publish/article?art_id=97980.