К.е.н., доц. Урбан О.А.
Луцький національний технічний університет
Стрельник О.В.
Сумський державний університет
Міжнародне
співробітництво – об’єктивний процес розвитку різноманітних економічних,
політичних, соціально-культурних, правових, ідеологічних, дипломатичних,
військових, науково-технічних та інших зв’язків і взаємин між суб’єктами, які
діють на світовій арені.
Внаслідок
європейської інтеграції країн Центральної Європи, зокрема й Угорщини,
геополітичні наслідки східного розширення ЄС мають безпосередній вплив також і
на систему міжнародних відносин України. Насамперед, геополітична ситуація на
європейському континенті вимагає радикальних, структурних змін з боку ЄС
стосовно розвитку міжнародних відносин нового формату у площині ЄС та сусідніх
країн-не-членів ЄС.
Характерною
особливістю двостороннього співробітництва є комплекс спільних проблем, для
вирішення яких об’єднуються зусилля України і Угорщини. Серед них:
- двостороння
співпраця з гармонізації міжнаціональних відносин з урахуванням того, що в
Україні на Закарпатті компактно проживає більше 150 тисяч угорців, а це понад
12% від загальної кількості населення області;
- вдосконалення
транзитно-логістичної схеми доставки вантажів;
- послаблення візового
режиму;
- збереження
багатої спадщини етнографічних, історичних традицій, культурних пам’яток та
інше;
-
об’єднання зусиль у боротьбі з паводками в басейні ріки
Тиса, а також співпраця в області екологічної безпеки.
Як відомо,
одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України є співробітництво з
ЄС. Однією з умов договору про асоціативне членство України в ЄС є приєднання
до Зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Європою. Створення цієї зони - це другий етап
на шляху до членства в ЄС. Першим кроком став вступ України у травні 2010 року
до Світової організації торгівлі (СОТ). Договір про ЗВТ з Європою - це
регіональна торгова угода, яка розширює можливості збуту продукції
європейського виробництва [1, с. 45].
Угорщина є
важливим партнером України в сфері економічного співробітництва. Протягом
останніх 10 років зростання середньорічного обороту становить 35 - 40%; в 2010
році, згідно зі статистичними даними [2], угорсько-український
товарообіг перевищив 3,7 млрд. дол. США. Серед країн-зовнішньоторговельних
партнерів Україна знаходиться на 14-му місці. Структура угорсько-українського
товарообігу відповідає інтересам і можливостям національних економік обох
країн. Лише в 2011 році, внаслідок світової фінансової кризи обсяг торгівлі
значно скоротився (експорт українських товарів в Угорщину склав 698 млн.
дол. США, або 47,7% від рівня 2010 р., а імпорт – 1255 млн. дол. США, або 61,2%
від 2010 р.) [3].
Зростає частка споживання українським ринком продукції угорського машинобудування. Зокрема - обладнання для переробки сільгосппродукції, виробництва упаковки з паперу й пластмаси, для виробництва і ремонту транспортних засобів. У структурі угорського експорту автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби склали у 2011 р. 4,09%. В Угорщині зосереджено близько 40% від загального обсягу випуску електронного устаткування в країнах Східної Європи, а частка компаній цього сектора в загальному обсязі промислового виробництва країни становить близько 25%. Зростають обсяги експорту в Україну угорської побутової техніки, комплектуючих для комп'ютерів [4].
Серед галузей
угорської економіки і угорських підприємств на українського ринку формально
можна виділити декілька груп. Однією з найзначніших є фармацевтична
промисловість. Серед них необхідно відзначити такі компанії, як фармацевтичний
завод «Егіс» і незалежна угорська фармацевтична компанія «Гедеон Ріхтер». Перед
угорськими підприємствами в галузі медицини відкриваються великі можливості, де
поряд із вагомим обсягом експорту угорських ліків, відкривається новий напрям –
експорт медичного устаткування і приладів, в першу чергу це відноситься до
угорського діагностичного устаткування. Другу групу угорських підприємств,
продукція яких має попит на українському ринку, представляють фірми переробної
промисловості та машинобудування. Також важливим напрямком, по якому
здійснюється співпраця між Угорщиною і Україною, є туризм. Туристична галузь
орієнтується на всі вікові категорії, а також на людей з різними матеріальними
доходами.
У структурі
ВВП Угорщини послуги складали 66,4% (2009р.), в тому числі експорт туристичних
послуг до України – 13,6% від загальної частки послуг у структурі ВВП країни,
транспортні – 8,2%, в т.ч. послуги залізничного та повітряного транспорту [3].
Експорт послуг України (14,9%) зростає
і перевищує імпорт, тобто присутнє позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, яке
разом з тим не перекриває негативне сальдо товарів. У здійснює
зовнішньоторговельні операції послугами з 200 країнами світу. Найбільшу питому
вагу в загальному обсязі експорту складають транспортні (65,04% загального
експорту послуг), серед яких трубопровідний транспорт займає 21,81%, тому що
Україна залежить від поставок енергоносіїв з-за кордону і їх транзиту в країни
ЄС, різні ділові, технічні послуги: юридичні, науково-дослідні та
конструкторські розробки. Основними торговельними партнерами України з експорту
послуг є Росія, Великобританія, Швейцарія, США, Кіпр, Німеччина, Бельгія,
Угорщина (113,8 млн. дол. США у 2010 р., 67,6 млн.
дол. США у 2011 р.) [5].
Найбільшу питому вагу в загальному
обсязі імпорту послуг також складають транспортні (25,6% від загального
обсягу), з яких на залізничний приходиться 39,57%, на повітряний - 32,72%.
Другими є фінансові послуги (22,6%), що пов’язано з наданням Україні фінансової
допомоги країнами МВФ. Різні ділові, професійні та технічні послуги складають
19,8%. Основними торговельними партнерами України з імпорту послуг є країни ЄС
(Кіпр, Німеччина, Великобританія, Угорщина – 96,2 млн. дол. США у 2010 р., 43,8
млн. дол. США у 2011 р.) – близько 60%, країни СНД - 16,66% [5].
Структура українського експорту в Угорщину у
2011 р.:
- частини, призначені виключно або головним чином для
апаратури товарних позицій (магнітофони, приймачі телевізійна, радіоприймальна
апаратура, відеокамери): (код товару 8529), ця товарна позиція відповідає 13,71% від загального експорту товарів з України
до Угорщини;
- напівфабрикати з вуглецевої сталі (код товару 7207)
– 11,07%;
- проводи ізольовані, кабелі (код товару 8544) – 10,48%;
- електроенергія (код товару 2716) – 7,93%;
- електричні водонагрівачі (код товару 8516) – 4,86%;
- прилади і апаратура для вимірювання (код товару 9030) – 4,18%;
- електронні інтегровані схеми та мікромодулі (код
товару 8542) – 4,09%;
- добрива мінеральні або хімічні, азотні (код товару 3102) – 3,97%;
- лісоматеріали оброблені (код товару 4407) – 2,6%;
- костюми, комплекти, піджаки, штани (код 6203) – 1,91%.
У 2011 р. на вище перераховані 10 товарних
груп припадало 65,73% від загального обсягу експорту товарів із України до
Угорщини [3].
До найбільших
угорських інвесторів належать ВАТ «Банк ОТП», фармацевтичний завод «Гедеон
Ріхтер», хімічне підприємство «Паннонпласт», сільськогосподарське підприємство
«Баболна», таропакувальне підприємство «Дунапак-Україна» та аграрна
виробничо-торговельна компанія «Сабольч Габора».
Таким чином, ефективне просування переговорів залежить
передусім від реальних перспектив доступу на європейські ринки та конкретних
пропозицій щодо відповідних поступок у рамках торговельної лібералізації.
Теоретично зона вільної торгівлі передбачає скасування мит і кількісних
обмежень на всі товари у взаємній торгівлі, а також лібералізацію торгівлі послугами.
Однак на практиці, як правило, сторони, що створюють зону вільної торгівлі, на
початковому етапі все ж таки запроваджують певні обмеження.
Основний потенційний наслідок вільної торгівлі між ЄС та Україною -
інвестиційний, який, у поєднанні з поглибленням економічних та політичних
реформ в Україні, може привести до значних структурних зрушень у вітчизняній
економіці. У свою чергу, зростання потоків інвестицій вигідне для обох сторін.
Інвестори з ЄС зможуть отримати більші прибутки, оскільки економіка України
зростає швидше, ніж у більшості розвинених країн ЄС. Україна має великий
внутрішній ринок та утримуватиме високі темпи розвитку за умов ефективної
економічної політики. Приплив іноземного капіталу допоміг би підтримати
вітчизняне виробництво і провести реструктуризацію економіки. Прямі іноземні
інвестори можуть сприяти передачі досвіду і технологій, стимулюванню
конкуренції, підвищенню продуктивності українського промислового та
сільськогосподарського секторів, як це було в усіх нових країнах-членах ЄС,
зокрема в Угорщині.
Література:
1.
Шляхова
Я.В. Торгово-экономическое сотрудничество Украины и Венгерской Республики:
состояние и перспективы развития // Актуальні проблеми МЕВ
та туристичного бізнесу: Матеріали V науково-практичної конференції
молодих вчених 11 грудня 2009 року – Харків: ХНУ ім. Каразіна, 2009 – 172с.
2.
http://www.gkm.hu сайт Міністерства економіки і транспорту
Угорщини
3.
www.g-richter.ru/ офіційний сайт групи Gedeon Richter
(Україна)
4.
Кілієвич
О. Вступ України до СОТ як чинник підвищення конкурентоспроможності країни. –
Київ, 2010, с. 38
5.
офіційний
сайт Укррудпрома. - www.ukrrudprom.com