Економічні науки/ 3.Фінансові відносини

К.е.н. Яришко О.В., магістрант Романюк Ю.Л.

Запорізька державна інженерна академія, Україна

Система управління оборотними активами підприємств

Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні вимагає нових підходів до управління економікою на різних рівнях, зокрема на рівні окремих підприємств. Ефективна діяльність суб’єктів господарювання залежить від вмілого формування і використання оборотних активів. Якість управляння оборотними активами впливає на безперервність процесу виробництва та реалізації продукції, ліквідність підприємства та його платоспроможність. Тому одним з основних завдань забезпечення фінансової стійкості підприємств є суттєве вдосконалення управління оборотними активами. Система управляння оборотними активами, як важливим елементом підвищення ефективності функціонування окремих підприємств, і як наслідок всієї економіки України, набуває особливої актуальності.

Дослідженням питання управління оборотними активами у своїх працях займались такі вітчизняні вчені - економісти, як М.Білик, І. Бланк, О.Терещенко, І. Сікора та інші. Проте система управління оборотними активами підприємства все ще потребує подальших досліджень, спрямованих на удосконалення та визначення її функцій з позиції адаптації до сучасного етапу розвитку економіки України.

Система управління оборотними засобами - це система цілеспрямовано організованих взаємодій між об’єктом (елементами оборотних активів і джерелами їх фінансування та економічними відносинами в процесі їх формування та використання в межах даної економічної системи та у взаємозв’язку із зовнішнім середовищем) та суб’єктом управління (органами управління підприємства, які причетні до прийняття управлінських рішень щодо ефективного функціонування оборотних активів і капіталу) шляхом реалізації функцій управління із застосуванням комплексу методів, засобів і фінансово-економічних інструментів дослідження і трансформації взаємопов’язаних процесів формування та використання оборотних активів і джерел їх фінансування за обсягом, складом, структурою з урахуванням дії на них чисельних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища [3].

Розглянемо основні етапи розроблення системи управління оборотними активами підприємства (табл.1)

Таблиця 1 – Основні етапи розроблення системи управління оборотними активами підприємства [2]

1. Аналіз оборотних активів підприємства у попередньому періоді	І етап – динаміка, темп росту і приросту, порівняння обсягів; ІІ етап – динаміка структури основних видів оборотних активів; ІІІ етап – тривалість і структура основних видів оборотних активів; ІV етап – рентабельність та інтегральний показник ранжування V етап – склад основних джерел фінансування.
2. Визначення принципових підходів щодо формування оборотних активів	- консервативний підхід; - помірний підхід; - агресивний підхід.
3. Оптимізація обсягу оборотних активів	І етап – визначення раціональної структури оборотних активів; ІІ етап – оптимізація обсягу окремих видів оборотних активів; ІІІ етап – розрахунок розміру оборотних активі.
4. Оптимізація постійної та змінної частин оборотних активів	І етап – графік середньої сезонної хвилі; ІІ етап – коефіцієнти мінімального і максимального рівнів; ІІІ етап – сума постійної частини оборотних активів; ІV етап – максимальна та середня сума змінної частини.
5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів	визначення частини оборотних активів у формі коштів, високо- і середньоліквідних активів.
6. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів	забезпечення своєчасного використання тимчасово вільного залишку грошових активів.
7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів у процесі їх використання	мінімізація ризику втрат, особливо в інфляційних умовах.
8. Оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів	- підсистема управління запасами ТМЦ; - підсистема управління дебіторською заборгованістю та формування кредитної політики; - підсистема управління грошовими активами.

Можна виділити такі функції системи управління оборотними активами підприємства: планування, організація, мотивація, контроль та координація [1].

Головними проблемами в управлінні оборотними активами підприємства є, передусім: управління запасами, дебіторською заборгованістю, визначення джерел фінансування.

Система управління запасами полягає в оптимізації загального розміру й структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат на їх обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом.

Система управління дебіторською заборгованістю спрямована на розширення обсягу реалізації продукції та полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості та забезпеченні своєчасної її оплати.

При визначенні джерел фінансування оборотних активів найпоширенішим є кредиторська заборгованість. Уміле управління кредиторською заборгованістю, дозволяє значно зменшити потребу в власних грошових коштах.

Здійснення ефективного управління оборотними активами підприємства дозволяє визначити оптимальний обсяг та структуру оборотних активів; мінімізувати витрати на фінансування та підтримку певного їх обсягу; забезпечити ліквідність та платоспроможність підприємства; сформувати оптимальний обсяг товарно-матеріальних запасів; оптимізувати управління дебіторською заборгованістю та грошовими коштами тощо.

Ефективне застосування на практиці методик управління оборотними активами підприємства забезпечить підтримання платоспроможності та отримання додаткового прибутку від раціонального використання оборотних активів враховуючи зміни економічних умов господарювання.

Література

1. Лаврова Ю.В. Оцінювання функцій управління оборотними активами на машинобудівному підприємстві [Текст] // Науковий вісник ужгородського університету. – 2011, - №33. – с. 134-141.

2. Ляшенко Г. П. Управління капіталом підприємства: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. [Текст] / Г. П. Ляшенко. - Ірпінь : Академія ДПС України, 2001. – 346с.

3.Філатова З.В., Ротанова А.Г. Напрямки формування системи управління оборотними активами підприємства [Текст] // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - Збірник наукових праць: Випуск 29. – Київ: НАУ, 2011. – 330 с.