к.е.н. Ткаченко Є. Ю.

                                                                                       магістр  Тодорова Т.В.

 

Система  управління залученням ресурсів банку  з депозитних джерел

 

 

Важливими  показниками  ефективності управління для будь-якого банку є управління залученням коштів,  мета якого є   забезпечення достатнього обсягу коштів для здійснення активних операцій на вигідних для банку умовах, в обсязі і порядку, визначених чинним законодавством.

Для досягнення даної мети необхідно вирішувати наступні завдання: постійне узгоджувати  обсягі, часових і вартісних характеристик депозитних операцій з поточними і прогнозованими активними операціями. Це досягається за допомогою контролю динаміки руху депозитних коштів (особливо короткострокових), що найбільшою мірою сприяють забезпеченню відповідної ліквідності балансу; підтримання резерву вільних грошей на мінімальному рівні; використання джерел, що оптимізують витрати на залучення коштів (отримання прибутку за рахунок дешевих ресурсів); оптимізація процентних ставок за депозитами і ощадними вкладами залежно від строків та інших характеристик.                                                                                                       

Об’єктом  управління залученням депозитних коштів є  стратегічні, організаційні, управлінські, інформаційні, методологічні та інши  фактори,  на які спирається механізм залучення коштів.                                                                                                                              

Суб’єкти управління залученням депозитних коштів складається з трьох рівнів: стратегічного, тактичного та оперативного.

Відповідно на стратегічному рівні управління залученням ресурсів з депозитних джерел здійснюють загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління банку та ревізійна комісія.

Тактичний рівень формується органами управління банківськими операціями комерційного банку (тарифним комітетом, комітетом з управління активами та пасивами).

На оперативному рівні управління залученням ресурсів з депозитних джерел здійснюється працівниками, які працюють з клієнтами і приймають управлінські рішення і несуть відповідальність за ефективність здійснюваного процесу управління депозитними ресурсами.                                                       

До інструментів управління залученням депозитних коштів відносять: планування, регулювання, аналіз і контроль  депозитних ресурсів.                               

Основним інструментом  управління залученням ресурсів з депозитних джерел являється аналіз та планування залучених коштів, оскільки на даному етапі визначається заходи по досягненню (залежно від виду планування) довгострокових, середньострокових і поточних цілей діяльності банку, також визначаються основні напрямки депозитної політики (товарна, процентна, збутова і комунікаційна політика).

На етапі планування важливо з’ясувати початковий пункт планування депозитних ресурсів, на основі конкретних регіональних, галузевих кредитних проектувань, Сутність планування полягає у визначенні цілей розвитку банку, а також його підрозділів, і у встановленні на різні періоди часу конкретних задач та визначення способів їх досягнення.  Ефективність планування багато в чому залежить від того, якими принципами керуються менеджери при складанні планів.  Найбільш прогресивним у даний час i найбільш вживаним у практиці планування діяльності банку на ринку депозитних послуг є інтерактивний підхід до реалізації функції планування.

Цей підхід застосовується до усіх видів планування, але найбільш результативним він є в області стратегічного планування.

Слід зазначити, що інтерактивне планування ґрунтується на:        

– обліку позитивних i негативних аспектів розвитку банку i навколишнього його середовища в минулому, сьогоденні i майбутньому;  

– вільному вибору цілей i засобів їх досягнення;      взаємодії  всіх планів,  включаючи  координацію  планів  одного  рівня  й об’єднання з планами вищого та нижчого рівнів.

 Основні етапи управління залученням ресурсів з депозитних джерел включають]:

– вибір стратегії банку на ринку депозитних послуг, що мають альтернативні напрямки; 

– визначення оптимальної структури депозитних ресурсів та управління ними;

– розробку заходів з формування депозитних ресурсів банку. Для бажаної структури, обсягів та рівня витрат за депозитними зобов’язаннями менеджер використовує різні методи залучення коштів, а саме цінові та нецінові [3, с.193] .

Об’єктами цінової політики у сфері управління депозитними ресурсами є такі:

– розміри процентних ставок;

– умови нарахування і сплати процентів;  

– мінімальна сума відкриття депозитного рахунку [2, с.89].

Оскільки на ціну депозитних ресурсів вирішальний вплив має конкурентне середовище, то, відповідно, вони мають бути гнучкими та постійно реагувати на ринкові зміни. Сутність цінових методів полягає в тому, що процентна ставка за депозитами використовується як головній важіль в конкурентній боротьбі за вільні грошові кошти. Підвищення запропонованої банком ставки дає змогу залучити додаткові ресурси, або, навпаки, банк перенасичений ресурсами, але обмежений у можливості прибуткового розміщення коштів, намагається зберігати або навіть зменшувати депозитні ставки і таким чином обмежувати притік депозитів [4, с.105].                                                                                                       

Нецінові методи управління залученими коштами банку базуються на використанні різноманітних прийомів заохочення клієнтів, які безпосередньо не пов’язані зі зміною рівня процентних ставок. Це такі методи як реклама, поліпшений рівень обслуговування, розширення сектору пропонованих банком послуг, комплексне обслуговування, надання деяких безкоштовних послуг тощо [1, с.154]. Могутнім поштовхом для розвитку нецінових методів управління може стати запровадження сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій у процеси обслуговування клієнтів. За рахунок цього можна підвищити якість пропонованих послуг, водночас, знизити непроцентні витрати банку, та вартість ресурсної бази банку в цілому.Тобто, система управління залученням коштів на депозитні рахунки полягає у встановленні рівня процентних ставок за депозитами, визначення умов функціонування вкладних рахунків, управлінні асортиментним рядом депозитних послуг банку.

Література

1.Васюренко О.В. Банківський менеджмент [Текст]: навч. пос. / О.В. Васюренко. − К.: Видавничий центр "Академія", 2001. − 320 с.

2. Галіцейська, Ю.М. Оптимізація роботи банків із залучення депозитів населення в умовах фінансової кризи [Текст] / Ю.М. Галіцейська // Банківська справа. − 2009. − № 6. − С. 85-91

3. Єпіфанов А.О. Операції комерційних банків [Текст]: навч. посіб. / А.О. Єпіфанов, Н.Г. Маслак, І.В. Сало. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 523 с.

4.Сало І.В. Фінансовий менеджмент банку [Текст]: Навчальний посібник. / І.В. Сало, О.А. Криклій – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 314 с.