Економіка/Фінансові відносини

Шевченко В. В., аспірант

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Формалізація етапів та процедур державного аудиту ефективності

Нині державний фінансовий контроль активно трансформується, зміщуючи акценти з традиційних перевірок правильності, адресності, доцільності і законності розподілу державних фінансових ресурсів у бік ефективного, результативного і економічного їх використання [1].

Відповідно до міжнародних стандартів аудит ефективності і фінансовий аудит є найважливішими формами зовнішнього державного фінансового контролю. Загальні рекомендації по проведенню аудиту ефективності використання державних коштів, затверджені постановою Колегії Рахункової палати України від 12.07.2006 р. № 18-4, визначають аудит ефективності як незалежну оцінку або перевірку міри, в якій державне підприємство, програма або організація працюють ефективно і результативно, з належною увагою до економного витрачання коштів. Аргументованою є дефініція, що трактує аудит ефективності як самостійну оцінну форму контролю в системі державного фінансового контролю, що включає дослідження ефективності використання бюджетних коштів, аудит ефективності ухвалення рішень у сфері управління державними ресурсами; аудит ефективності виконання державних програм (функцій); аудит ефективності використання державних фінансових ресурсів [2].

Рахунковою палатою України розроблено стандарт «Порядок підготовки і проведення перевірок і оформлення їх результатів», затверджений постановою Колегії Рахункової палати України від 27.12.2004 р. № 28-6. Він трактує ефективність як економічну категорію, яка може визначатися за допомогою таких елементів: продуктивність; результативність; економність.

Обов'язковою умовою проведення аудиту ефективності є визначення критеріїв оцінки очікуваних результатів і оцінки досягнення запланованих цілей. Враховуючи багатогранність категорії «ефективність», критерії можуть носити економічний, соціальний, технічний, технологічний, управлінський характер і відбивати прямі і кінцеві соціальні результати діяльності об'єкту аудиту. Критерії аудиту ефективності мають бути свого роду «нормативною моделлю», тобто показувати, який результат у сфері або діяльності об'єкту аудиту є свідченням ефективності використання державних коштів. У разі, якщо реальні показники функціонування бюджетної сфери або діяльності об'єкту аудиту, що перевіряється, відповідають встановленим критеріям або перевищують їх, то можна зробити обґрунтований висновок про те, що державні кошти використовуються з достатньою мірою ефективності. Критерії повинні відповідати специфіці діяльності бюджетної сфери або міністерств, відомств, організацій, що перевіряються, і служити основою для висновків і рекомендацій за підсумками проведеного аудиту.

Залежно від цілей аудиту ефективності можливо застосовувати два види критеріїв для оцінки ефективності: критерії, що характеризують прямі результати діяльності об'єкту аудиту (показники витрат, тобто фінансових, трудових і матеріальних ресурсів, використаних для отримання конкретних результатів; показники безпосередніх результатів здійснених витрат; співвідношення між здійсненими витратами ресурсів (у вартісному вираженні) і отриманими при цьому результатами (об'ємом випуску продукції, вироблених робіт, наданих послуг); критерії, що відображають кінцеві соціальні результати діяльності об'єкту аудиту в частині оцінки результатів надання послуги, що фінансується з бюджету, для її одержувачів.

Процес аудиту ефективності використання бюджетних коштів складається з чотирьох етапів: планування перевірки; проведення перевірки; підготовка звіту за результатами перевірки; контроль виконання рішень (висновків), прийнятих за результатами перевірки.

План аудиту є документом, який визначає основні напрями відносно цілісного процесу аудиту з метою досягнення його цілей найбільш ефективним і продуктивним способом. Планування аудиту починається з вибору теми і об'єкту аудиту. Тема - це конкретна програма, вид діяльності або функція, яка виконується об'єктом з використанням державних коштів. Процес планування аудиту ефективності складається з двох послідовних етапів - стратегічного (перспективного) і поточного (річного) планування.

Підготовка програми проведення аудиту ефективності завершує етап планування аудиту ефективності. Програма має бути чіткою, зрозумілою, логічною і досить гнучкою, а також ефективною з точки зору відповідності можливих результатів аудиту і витрат на його проведення.

Програма аудиту ефективності повинна містити: цілі цього аудиту і період, який перевіряється; перелік питань і об'єктів аудиту, які визначають його масштаб; критерії оцінки ефективності, які використовуватимуться в ході аудиту, їх джерела; короткий опис методики проведення аудиту (збору фактичних даних і доказів); графік проведення аудиту; переліки використовуваних процедур і осіб, що їх виконують; терміни проведення аудиторських процедур; список групи аудиторів, включаючи відповідальних за конкретні напрями аудиту, а також незалежних експертів, що залучаються на основі договорів до проведення аудиту, з вказівкою їх професійних знань і кваліфікації; термін представлення звіту про результати аудиту на розгляд Колегії Рахункової палати.

Ретельне документування є важливим аспектом при проведенні аудиту ефективності, до основних документів слід віднести: аналітичну записку за результатами попереднього вивчення об'єктів аудиту; план вивчення об'єктів аудиту; програму проведення аудиту; акти (довідки) аудиту; робочі документи і матеріали; звіт і інші документи (накази, розпорядження, листи), оформлені за результатами аудиту.

На вибір об'єктів і предметів аудиту ефективності впливають соціально-економічна значущість вибраної теми; наявність ризиків; оцінка можливих результатів аудиту; об'єм використаних бюджетних коштів; проведення попередніх аудитів. Вибір теми і об'єкту аудиту здійснюють на основі експертної оцінки або методів кількісної оцінки виділених чинників в балах, виходячи з критерію високої результативності.

Основним методом аудиту ефективності є збір аудиторських доказів, кількісні і якісні характеристики яких повинні відбивати достатність; обґрунтованість; релевантність. До процедур їх отримання відносять: інспекцію; спостереження; запит; підтвердження; перерахунок; аналітичні процедури. Аудиторські докази можуть приймати матеріальну, усну, документальну і аналітичну форми.

Складання звіту є завершальним етапом аудиту ефективності. Звіт повинен містити наступні структурні складові: преамбула (визначає мету, предмет, об'єкти і критерії аудиту, початкові обмеження); вступна частина (загальні показники; результати попередніх контрольних заходів; опис об'єктів аудиту); основна частина (результати проведення аудиту виконання, збору аудиторських доказів); завершальна частина (висновки; рекомендації); додатки. Невід'ємною частиною процесу аудиту ефективності є забезпечення зворотного зв'язку між органом вищого фінансового контролю і перевіреним суб'єктом в частині моніторингу виконання рекомендацій аудиторів.

Література

1. Саванин А.Е. Аудит эффективности использования государственных финансовых ресурсов - современный механизм финансового контроля // Финансы и кредит. - 2006. - № 10. – Режим доступа: http://www.fin-izdat.ru/journal/fc/detail.php?ID=7281/

2. Басанцов І.В. Розвиток державного фінансового контролю в умовах ринкової економіки України: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.08 / І.В. Басанцов ; Держ. податк. адмін. України, Нац. ун-т держ. податк. служби України. — Ірпінь, 2008. — 34 с.