Экономические науки/3. Финансовые отношения

К.э.н., доц. Шемет Т.С.

ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Украина

Концептуальні засади формування і визначення статусу міжнародних валют у глобалізованій економіці

Глобальна фінансово-економічна криза виявилася каталізатором наукових дискусій про роль і місце міжнародних валют у майбутньому устрої міжнародної валютно-фінансової системи. Одним із найактуальніших питань є перспективи збереження доларом США статусу валюти-лідера в умовах формування нових міжнародних валют – процесу, відзначеного на саміті в Каннах в листопаді 2011 року лідерами G20 [4]. Варто зауважити, що зазначені процеси створюють потенціал формування мультиполярного валютного простору, в якому поряд із доларом США та євро обертатимуться китайський юань і спеціальні права запозичення. Водночас теорія міжнародної конкуренції валют швидше спростовує, ніж підтверджує можливість ефективного співіснування кількох валют [5]. Як результат, на даний час не існує однозначної думки про реальність мультиполярної міжнародної валютної системи.

За цих умов загострюється проблематика конкуренції національних валют на зовнішніх ринках, постає необхідність поглиблення досліджень щодо швидкості та чинників перетворення статусу валюти з національної на міжнародну, а також перспектив набуття нею статусу валюти-лідера серед інших міжнародних валют.

Б. Коен (1971), а пізніше П. Кенен (1983) застосували функціональний підхід до тлумачення сутності міжнародного використання валют як «виконання валютою функцій грошей – масштабу цін, засобу платежу та засобу нагромадження на зовнішніх ринках паралельно з внутрішнім ринком» [1; 6]. Відтоді у сучасній науковій літературі цей підхід превалює, проте у контексті глобалізаційних процесів його не можна визнати повністю адекватним. Глобалізація є всеосяжним процесом відкриття не лише товарних, а і фінансових національних ринків, їх взаємного переплетення і взаємозалежного функціонування. Зважаючи на провідну роль фінансової сфери у розвитку світової економіки та взаємозв’язок формування міжнародних валют з інвестиційним середовищем, аналіз і передбачення майбутніх змін статусу валют мають спиратися також на кількісні та якісні параметри використання валют як засобу фінансування. Зокрема, особливе значення у цьому контексті має фінансування міжнародних боргів. Коротка історична ретроспектива конкурентного змагання англійського фунта стерлінгів і долара обґрунтовує цей підхід.

Дослідження ролі долара США в якості валюти деномінації на глобальних ринках облігацій показує, що долар наздогнав фунт стерлінгів вже у 1929 році, тобто набагато раніше, ніж прийнято вважати. Розвиток і поглиблення фінансових ринків США виявилися основними чинниками збільшення частки долара у валютній структурі світового державного боргу між 1918 і 1932 рр. і подальшої перемоги долара США над стерлінгом. Водночас економічна стагнація Великої Британії була найважливішим чинником зниження частки фунта стерлінгів у цьому періоді. Подібно до цього, крах американської банківської системи та подальше фінансове скорочення були найважливішими чинниками зниження частки долара у валютній структурі світового державного боргу між 1932 і 1939 роками [2, c.3]. Завдяки деструктивним процесам в економіці США фунт стерлінгів на короткий час відновив лідерство.

Таким чином, спираючись на результати аналізу міжвоєнного періоду, можна передбачити основні перепони на шляху розвитку міжнародного використання китайського юаня в якості конкурента долару та євро. За традиційним підходом до виміру ступеня інтернаціоналізації валюти, прогрес юаня вражає. Якщо у 2010 р. обсяг транскордонних угод в юанях становив 78 млрд. у доларовому еквіваленті, то за станом на кінець першого кварталу 2011 року цей показник сягнув 220 млрд. дол., або сім відсотків від загального обсягу торгівлі Китаю [3]. Однак у фінансовій сфері обсяги використання юаня поки що набагато нижчі, а внутрішній фінансовий ринок відрізняється надто низьким рівнем розвитку.

Дослідження особливостей міжвоєнного періоду дає змогу визначити деякі його спільні риси із сучасними глобальними трансформаціями:

- по-перше, це фактично був період функціонування біполярної валютної системи, отже існування, принаймні, не однополярної системи є можливим;

- по-друге, поглиблення фінансового ринку є ключовим фактором, що визначає здатність валют до формування і зміцнення свого міжнародного статусу;

- по-третє, втрата статусу міжнародної валюти-лідера не є безповоротною подією, його відновлення за певних економічних та політичних умов – реальна перспектива.

Література

1. Cohen B. The Future of Sterling as an International Currency / В. Cohen. -London: Macmillan, 1971.

2. Chitu L. When did the dollar overtake sterling as the leading international currency? Evidence from the bond markets / Livia Chitu, Barry Eichengreen and Arnaud Mehl // ECB Working Paper Series. – 2012. - № 1433. – 43 р.

3. Eichengreen B. When Currencies Collapse / B. Eichengreen // Foreign Affairs. - 91, pp.117-135.

4. G20 Leaders’ Final declaration at the Cannes Summit, 3-4 November 2011 [Electronic resource]. – Mode of accsess: www.dfat.gov.au

5. Hayek F. Denationalisation of Money: An Analysis of the Theory and Practice of Concurrent Currencies / F. Hayek. — London: Institute of Economic Affairs, 1990. – 144 p.

6. Kenen P. The Role of the Dollar as an International Currency / P. Kenen // Group of Thirty Occasional Paper. – 1983. – v. 13. – 33 p.