Удворгелі К.Є.

Капінус Л.В.

Національний університет харчових технологій

ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ЗАЛИ

Ефективність роботи роздрібних торговельних підприємств залежить від багатьох чинників, одним з яких теоретики та практики в області мерчандайзингу виділяють технологічне планування торговельної зали. Крім того, питання створення максимальної зручності споживачів під час купівлі товару та економія їх часу шляхом влаштування та планування торговельного простору є актуальним на сьогодні.

В ході теоретичних досліджень встановлено, що залежно від типу будівлі, розмірів та форми торговельної зали використовують такі види технологічного планування :

1. Лінійне планування дозволяє чітко формувати потоки руху покупців, створює кращі економічні умови для групування та розміщення товарів, дозволяє краще роздивитися покупцеві торговельну залу. В умовах лінійного планування покупці найбільш ефективно сприймають інформацію про товари. Варіюючи довжину ліній, можна регулювати рівень концентрації покупців на різних ділянках торговельної точки.

У торговельних залах прямокутної форми шириною від 7м до 12м доцільно застосовувати лінійну систему з подовжнім розміщенням обладнання, а при ширині 13-24м – максимальний ефект дає лінійна система з поперечним розміщенням обладнання. У великих магазинах самообслуговування, ширина торговельної зали яких перевищує 24м, доцільно застосовувати змішану систему розстановки устаткування, комбінуючи поздовжнє і поперечне лінійне розміщення [2].

Лінії острівних гірок мають бути досить довгими, але не перевищувати 6м, – тоді їх слід розбивати проходами. Ідеальна довжина: 4м під стінами, 3м у середині зали і 2м у прикасовій зоні. Велика довжина лінії гірки призводить до зайвої концентрації покупця і перешкоджає процесу його руху до наступної гірки.

2. Боксове планування використовується у великих універсамах, і зала розподіляється на павільйони, секції, відділи, ізольовані один від одного. Таке планування збільшує кількість імпульсивних покупок. У разі використання боксового планування в маленькому магазині високі стелажі ставляться за периметром стін, а в центрі зали – невисоке устаткування.

3. Змішане планування – встановлення обладнання за допомогою комбінацій лінійного і боксового планувань, наприклад, у книгарні.

4. Виставкове планування застосовується під час продажу товарів за зразками. Технологічне обладнання, як правило, розташовується по периметру, а також у вигляді острівних конструкцій. Іноді в якості острівних конструкцій використовуються великогабаритні товари, які розміщують на підлозі. Виставкове планування використовують у магазинах світильників, предметів інтер’єру, головних уборів, взуття та ін.

5. Вільне планування передбачає розстановку устаткування безсистемно та асиметрично. Такий підхід щодо влаштування торговельного простору роздрібного підприємства є найдорожчим. Напрямок руху покупців та траєкторія споживчих потоків можу бути різноманітними. Такий тип планування є досить привабливим для покупців, які люблять самостійно вибирати товар та приймати рішення про покупку. Вільне планування використовується в магазинах, бутіках, невеликих відділах торгових центрів. Головним недоліком вільного планування вважається погана видимість торговельної зали [2].

З’ясовано, що вибір виду планування залежить також від інших чинників. Практика свідчить, що легше змусити покупця пересуватися по горизонталі, ніж стимулювати перехід на верхній поверх. Тому при плануванні багаторівневого магазину чи торговельного центру на це потрібно звернути першочергову увагу. Відсоток відвідувачів, які потрапляють на верхні поверхи, залежить від виду вертикальних комунікацій та від їх розташування. Найпростіший і малоефективний варіант – сходи. Більшою популярністю користуються спіральні сходи, оскільки ходити ними цікавіше, в цьому є ігровий момент. Зрозуміло, що для покупців зручним засобом пересування є ліфт, біля якого, як правило, створюються черги. З метою зменшення часу на його очікування, варто, щоб вантажопiдйомнiсть цього транспортного устаткування відповідало розмірам торговельного простору. Так ліфти у торговельних центрах можуть бути ефективними, якщо здатні вмістити щонайменше 20 осіб. Для багатьох відвідувачів ескалатор є зручним засобом пересування, але рухома доріжка є зручнішою. На траволаторі можна їхати з візком, не турбуватися про підлогу, довгий одяг та взуття відвідувачів. Місця переходів на інші поверхи покупці не повинні шукати, а прямо наштовхуватися на них і знати про їх місце розташування. У торговельній залі магазину, що має кілька рівнів, сходи краще розмістити всередині зали, щоб магазин не розділявся на два окремі поверхи, а був єдиним торговельним простором. Один з варіантів організації потоку в двоповерховій торговельній залі – «просторова петля», прийом боксового планування, що означає примусовий підйом покупців на другий поверх, звідки починається огляд експозиції, а вихід та каси знаходяться тільки на першому.

Планування значною мірою залежить також від форм продажу, які застосовують магазини. У торговельному салоні, орієнтованому на індивідуальну форму продажу, може взагалі не бути торгового інвентарю чи викладення товарів. Салон може мати вигляд звичайної вітальні, яка оригінально оформлена та декорована. В таких торговельних точках часто можна побачити канапи, крісла, бари і столики для коктейлів. Зразки товарів для показу покупцям несуть в салон. Однак, у більшості магазинів планування таке, що змушує покупця обійти виставлений товар, оглядати і шукати серед нього необхідний, приймати рішення про купівлю.

Важливим умовою раціональної планування є правильне встановлення ширини проходів покупців на різних ділянках торговельної зали. Проходи для руху покупців поділяються на основні (магістральні) і другорядні (внутрішні). Магістральні проходи зв'язують всі зони торговельної зали і розміщуються попід стінами. Їх ширина має забезпечувати безперешкодне переміщення основних купівельних потоків. Ширина проходів залежить від характеру розміщення устаткування й розмірів торговельних залів. Вона встановлюється будівельними нормами і правилами, проте у кожному конкретному випадку потрібно враховувати щільність купівельного потоку. Для створення комфортних умов переміщення покупців необхідно від 4 до 10 кв. м. площі торговельної зали на покупця. При розміщенні технологічного обладнання також необхідно забезпечити раціональну спрямованість купівельних потоків. Зазвичай, купівельний потік рухається проти годинникової стрілки справа-наліво, тому технологічне обладнання потрібно розташовувати таким чином, щоб направляти потік покупців. Не потрібно дотримуватися строго маршруту, адже відвідувачам також необхідна певна свобода при виборі траєкторії руху.

Також слід пам’ятати, що не вся площа торговельної зали має однакову цінність. В однорівневій залі виділяють, як правило, п’ять зон. Перша зона – це права від входу сторона магазину, яка представляє найбільшу цінність. Саме звідси покупці починають свій рух. Вона є найбільш витратною, адже саме тут найчастіше здійснюються імпульсивні покупки. Тут реалізується приблизно 40% всього обороту. Друга зона – задня стіна магазину. Вона дає 30% обороту. Тут розміщуються товари першої необхідності. Таким чином, покупець проходить весь торговельний простір, щоб зробити покупку. Таке розташування стелажів є основою «золотого трикутника» [3]. Третя зона – це ліва стіна, де розміщують товари повсякденного попиту, вона дає близько 20% обороту. Четверта зона – центральна зона магазину, рух покупців у ній є інтенсивним. П’ята зона – найменш приваблива для покупця, адже це дальні кутки торговельної зали. Їх називають «холодними зонами» [1]. Четверта та п’ята зони дають в сумі 10% всього обороту магазину. Крім першої зони (вхідної зони), яка характеризується імпульсивними покупками, можна також ще назвати прикасову зону. Площа стає менш цінною по мірі віддалення від входу до торговельної зали. У магазинах, що мають торговельні зали на декількох поверхах, цінність зони падає по мірі віддалення від першого поверху [1, 2].

Необхідність планування випливає з економічних, естетичних і комерційних міркувань. Простір зали – дуже обмежений і дорогий ресурс підприємства роздрібної торгівлі, тому повинен бути використаний якомога ефективніше. Споживачам властиво прагнення деякої упорядкованості, яку створює в торговельній залі технологічне обладнання.

Досліджено, що планування магазину визначається багатьма чинниками, наприклад розміщенням товарних відділів і секцій, розташуванням комунікацій, формами продажу, зонуванням торгового залу, купівельними потоками та ін. При плануванні необхідно враховувати особливості продукції, зали, іміджу магазину і т.д.

Література:

1. Г. Г. Иванов Организация и управление торговым предприятием: Учеб. / Г. Г. Иванов - Под ред. Проф. Л.А. Брагина, Т.П. Данько. – М.: ИНФО-М, 2005 г. – 264 с.

2. Давыдкина И.Б. Организация и технология розничной торговли: современные аспекты: Учебное пособие / Давыдкина И.Б. – Волгоград: Волгоградское научное издательство, 2006. - 133 с.

3. Дашков Л.П. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений / Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. – 6-е изд., 2005. - 520 с.