Экономические науки / 7.Учет и аудит.

Студентка ОМА-51 Лавренкова І.М.,

Національний університет ДПС України,Україна

Ефективність проведення податкового аудиту в Україні

Постановка проблеми. Незалежність, добробут, фінансова безпека держави, фінансування пріоритетних програм залежать від ефективної системи оподаткуваання, важливим елементом якої є податковий аудит. Податковий аудит виділений не тільки самостійним напрямом державного контролю, але це важлива складова управління податкової системи. Значимість податкового аудиту, або його роль у перетворенні й урегулюванні економічних відносин, зростає паралельно зі збільшенням кількості суб'єктів господарювання та розширенням нового класу власників. Наукове опрацювання проблем правового регулювання податкового аудиту зумовлене двома факторами: по-перше, держава зацікавлена у забезпеченні повного та вчасного надходження грошових коштів до публічних грошових фондів; по-друге, платники податків, зацікавлені у створенні такого механізму податкового аудиту, який би не створював ускладнень і не паралізував їх фінансово-господарську діяльність [1].

Об’єктивний висновок про ефективність виконання податкового аудиту включає в себе аналіз вихідної продукції податкового аудиту, а саме число проведених податкових аудитів, кількість та масштаб виявлених порушень податкового законодавства, суми додатково нарахованих платежів за результатами податкового аудиту платників податків тощо.

Об’єктивна необхідність забезпечення надходження відповідних податкових платежів, дотримання податкової дисципліни як умови належного виконання суб’єктами господарювання зобов’язань перед державою зумовили піднесення на якісно вищий рівень проведення податкового аудиту [2].

Роль податкового аудиту в сучасних умовах особливо зростає через низьку податкову дисципліну та культуру суб’єктів підприємництва і населення щодо сплати податків і зборів, значну тінізацію економіки. Крім того складні економічні умови спричинені світовою фінансовою кризою вимагають застосовувати більш ефективні способи наповнення державного бюджету України [3].

Основна частина. Мета роботи полягає у обґрунтуванні теоретичних положень та формулюванні практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційних та методичних засад податкового аудиту з метою підвищення його ефективності. Наявність прогалин у податковому аудиті не дає змоги стабілізувати потреби держави у грошових і матеріальних ресурсах, тому з’явилась необхідність дослідження недоліків в контрольно-перевірочній роботі податкових органів з метою визначення подальших напрямів щодо його удосконалення [4].

На ефективність проведення податкового аудиту впливають багато чинників. Насамперед вимагають удосконалення:

1. Законодавча база

2. Організація і методика податкового аудиту

3. Співпраця з незалежними аудиторами

4. Застосування непрямих методів визначення податкових зобов’язань

5. Власне проведення податкових перевірок та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами [3].

Податковий кодекс визначає порядок організації та проведення контролю органами державної служби разом з іншими органами, уповноваженими від імені держави здійснювати перевірку господарської діяльності суб'єктів господарювання. Зокрема, встановлюється перелік контролюючих органів, які мають право здійснювати перевірки суб'єктів господарської діяльності. Визначені проведення податкового контролю, правила проведення податкових перевірок (камеральних і виїзних), терміни тривалості податкових закріплені права та обов'язки осіб податкових органів. Його прийняття забезпечує підвищення рівня захищеності суб'єктів господарської діяльності. Адже знання платником податків прав і обов'язків як своїх, так і контролюючої сторони дозволить активно брати участь у проведенні перевірки, ході визначення її результатів, винесення рішення за проведеною податковою перевіркою та притягнення або непритягнення до відповідальності при виявленні яких порушень законодавства [5].

Актуальною проблемою сьогодні є підвищення ефективності проведення податкових перевірок, зниження кількості помилок при їх проведенні та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами. Відтак сьогодні терміни перевірки подовжилися. Це пов’язано зі зміною обсягу операцій, що перевіряються, і,відповідно, контрагентів. Згідно зі ст. 82. Податкового кодексу Тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, платників податків - 20 робочих днів; тривалість позапланової документальної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків – 10 робочих днів; тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб.

У своїй діяльності податкові аудитори керуються цілим рядом інструкцій, роз’яснень, що недоступно простим платникам податків.

Звідси можна зробити такі висновки:

1. по-перше, чим складніше, заплутаніше, суперечливіше податкове законодавство, тим важче здійснювати податковий аудит;

2. по-друге, це приводить до породження корупції [4].

За таких умов податкові аудитори і платники податків фактично стали заручниками наслідків такого законодавства.

Діюче податкове законодавство України не узгоджене з міжнародними нормами та нормами Європейського Союзу, що призводить до нерівних умов оподаткування вітчизняних і зарубіжних суб’єктів господарювання на території України [2].

Охопити перевірками усіх діючих суб’єктів господарювання не можливо, перевірки якомога більшої кількості платників податків, є досить ресурсозатратним підходом і не завжди економічно виправданим. В результаті, акцент було зроблено на ризикоорієнтований відбір платників податків для проведення виїзних перевірок. Ризикоорієнтований підхід має безліч позитивних моментів, проте, основна характеристика ризику є його непередбачуваність. Підходом який дасть можливість поряд із ризикоорієнтованою системою досягти більш високих результатів, вважається залучення до даного процесу незалежних аудиторських фірм. Зокрема, при здачі річної податкової звітності вимагати від відібраних за певними критеріями категорій платників податків аудиторський висновок наданий незалежними аудиторськими фірмами [1].

Відсутність спільної мети між незалежними аудиторськими фірмами та державною податковою службою ставить їх у протидію, причому з перевагою на користь перших, які надають послуги щодо уникнення від сплати податків різними законними способами. Справедливо зазначити, що дані послуги користуються надзвичайним попитом у суб’єктів господарювання. Варто також відмітити, що так звана криза державного податкового аудиту, в першу чергу виникла через суттєву різницю професійних рівнів аудиторів незалежних аудиторських фірм та державної податкової служби на користь перших, що пояснюється постійним підвищенням кваліфікаційного рівня незалежних аудиторів для того, щоб користуватись попитом на ринку аудиторських послуг.

Варто започаткувати підвищення кваліфікації податкових аудиторів [3].

Висновки аудиторів, на відмінну від результатів державного податкового аудиту базуються на беззаперечному праві аудитора на власне судження, не обтяжене наказами владних структур. Іншими словами, започаткування співпраці між незалежними аудиторськими фірмами та податковими органами дасть змогу здійснювати зворотній контроль за діяльністю податкових органів.

Надзвичайно великим недоліком вітчизняного податкового аудиту є відсутність законодавчо затвердженої методики його проведення. Гостріше за всіх цю проблему відчувають аудитори-початківці, у яких відсутня практика проведення податкового аудиту і які, однозначно, потребують методики та методичних рекомендацій щодо його проведення [4].

Сьогодні працівники податкових органів при проведенні податкових перевірок орієнтуються виключно на стандартний перелік питань, які необхідно висвітлити в акті перевірки, - цього не достатньо.

Досягти підвищення рівня ефективності податкового аудиту допоможе такий захід, як запровадження у практичній діяльності податкових органів непрямих методів визначення податкових зобов’язань [5].

Непрямі методи - це визначення сум податкових зобов'язань платників податків за оцінкою витрат платників податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. При цьому оцінка елементів податкових баз здійснюється за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж звітність або первинні документи.

Варто звернути увагу на те, що і у Податковому кодексі України, який введено у дію 1 січня 2011 року, відсутні непрямі методи визначення податкових зобов’язань платників податків. Хоча у проекті Податкового кодексу № 6509 від 15.06.2010 р., який було підготовлено Кабінетом Міністрів України і який пройшов 17.06.2010 р. перше читання у Верховній Раді України, застосування непрямих методів при здійсненні податкового контролю було передбачено статтею 56.

Доцільно покращити роботу щодо обслуговування платників податків. Тобто, поліпшення роботи консультативних відділів органів ДПІ. Не завжди працівники консультативних відділів органів ДПІ надають вичерпні консультації та роз’яснення норм податкового законодавства платникам податків. Перегляд свого відношення до платників податків сприятиме підвищенню рівня дотримання податкового законодавства, добровільності сплачування податків та ефективності податкової системи вцілому [3].

Реформування податкового контролю повинно в першу чергу на досягнення позитивних змін на користь платників податків, а саме:

1. зменшення податкового тиску за рахунок розширення бази оподаткування

2. зниження ставок, виведення з «тіньового» обігу оподатковуваних капіталів

3. зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості шляхом більш ефективного відбору підприємств для перевірок

4. зменшення контролю за діяльністю підприємств малого та середнього бізнесу;

5. зменшення контролю за дисциплінованими платниками податків;

6. покращання якості обслуговування клієнтів;

7. запровадження податкових компромісів з використанням механізмів розстрочення чи відстрочення, договірних податкових кредитів

8. Підвищення рівня кваліфікації працівників органів контролю

9. Збільшення мотивування та заохочень

У ході проведення податкового аудиту необхідно підвищувати рівень його якості. Підвищення якості контрольно-перевірочної роботи передбачає підвищення якості матеріалів перевірок, і, як результат, збільшення рівня узгодженості або безапеляційності донарахувань та збільшення суми стягнення до бюджету донарахованих коштів. Ефективність податкового аудиту залежить не тільки від повноти проведеної перевірки. Виявлені порушення і зловживання (в практиці перевірочної роботи це донарахування, штрафні та фінансові санкції) – це є лише половиною справи. На сьогодні, для податкових органів залишається досить проблематичним питанням стягнення донарахованих за результатами перевірки сум до бюджету. Завданнями податкових аудиторів є не тільки виявити, правильно задокументувати факти порушення податкового чи валютного законодавства, але належним чином переконати платника податків в порушеннях та правомірності дій перевіряючого й необхідності сплати донараховані суми до бюджету. Якість оформлення результатів податкового аудиту та вияв толерантності збоку податкового аудитора повинні забезпечити успіх самої перевірки [2].

Отже, подальше реформування законодавства у сфері оподаткування має відбутися таким чином, щоб забезпечити не тільки повне і своєчасне надходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів, а й дотримання прав усіх суб’єктів податкових відносин та можливість ефективного використання ними юридичних засобів захисту своїх прав, як це має відбуватися у правовій демократичній країні[5].

1. Напрямами подальшого удосконалення ефективності податкового аудиту можна вважати

2. Удосконалення законодавства, яке орієнтоване на розвиток регулюючої функції, спрощення, стабільність і передбачуваність податкового законодавства, введення обов’язкової перевірки ефективності запропонованих законів за допомогою імітаційної моделі;

3. Розширення бази оподаткування, яке дасть змогу зменшити податковий тиск на платників податків та підвищити добровільну сплату податків, що збільшить надходження до бюджету

4. Підвищення ефективності перевірок, що дасть можливість за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок підвищити ймовірність виявлення ухилень від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих;

5. Збільшення і удосконалення контактів безпосередньо між платниками податків та органами податкового аудиту

6. Вдосконалення документального оформлення та більш чітке розяснення норма податкового законодавства.

7. Скорочення та ліквідація недоїмки для поліпшення роботи платниками податків, заохочення їх до добровільної та скорочень заборгованості перед бюджетом за рахунок реалізації майна боржників

8. Як залучення до реалізованого державою податкового аудиту послуг недержавних аудиторських фірм, що дасть змогу охопити більш ширше коло ризикоорієнтованих платників податків, без додаткового залучення державних ресурсів.

9. Знову впровадити у практику податкового аудиту непрямі методи визначення податкового зобов’язання. Оскільки, при цивілізованому підході до впровадження непрямих методів, у працівників податкової служби уповноважених проводити податковий аудит, з’явиться більше можливостей виявити приховані податкові зобов’язання, в тому числі, і нелегального (незареєстрованого сектору економіки).

10. Підвищення рівня кваліфікації податкових аудиторів

11. Збільшення заходів мотивування та відповідальності

Література:

1. Податкова політика України: стан, проблеми, перспективи: Монографія / П.В.Мельник, Л.Л.Тарангул, З.С.Варналійтаін.;за ред. З.С.Варналія – К.: Знання України, 2008. – 675с. – С.237.

2. Ситниченко В.М Сучасні системи методи управління ефективністю як

2.інструмент виходу з кризи / В. Ситниченко // Стандартизація. Сертифікація. Якість.– 2009.– №3.– С. 57– 61.

3. Мельник В.М. Оподаткування: наукове обгрунтування та організація

3.процесу: Монографія / В.М.Мельник. – К.: „Комп‘ютерпрес”, 2006. – 277с.: іл.,

4. Швабій К.І. Ефективність адміністрування податків в Україні: методологія та аналіз / К.І.Швабій // Фінансова система України. Збірник наукових праць. – Острог: Вид-во НаУ „Острозька академія”, 2007. – Вип.9. – Ч.3. – с.520 – 527.

5. ОнищенкоВ. Оцінка ефективності податкового контролю / В.Онищенко //

5.Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск № 186: У 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С.178-187.