Сакун Л.М., Ваганієнко О.П.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Аналіз інноваційної діяльності підприємств легкої промисловості україни

Легка промисловість – це галузь виробничої сфери, яка спеціалізується на виробництві товарів народного споживання і частково продукції промислового призначення. В Україні один з найбільших комплексів підприємств легкої промисловості в Європі (17 підгалузей, які об`єднують близько 4,8 тис. підприємств, з них близько 800 великих і середніх).

Особливого значення в Україні набуває процес переходу підприємств легкої промисловості на інноваційний шлях розвитку як найбільш дієвий напрямок забезпечення конкурентоспроможності даної галузі.

В нових геополітичних умовах розвинені країни приділяють високу увагу розвитку легкій промисловості, бо розглядають її як пріоритетну й надають їй істотну державну підтримку. Але, на жаль, це не стосується України. Про це свідчить зниження частки легкої промисловості в загальному обсязі промислового виробництва: з 10,8% в 1990 р. до 0,8% в 2010 р. Як наслідок, більше ніж 600 тис. втрачених робочих місць.

Підприємства легкої промисловості потребують державної підтримки, хоча більшість з них знаходяться у приватному секторі (державними є лише 0,9% підприємств).

Незважаючи на те, що перехід вітчизняного виробництва на інноваційний шлях розвитку задекларовано ще у 1999р. [1], інноваційна активність промисловості України є недостатньою, а темпи її зростання низькими. Впровадження нових технологічних процесів на підприємствах легкої промисловості порівняно з іншими галузями за період 2007-2010рр. показано в табл. 1.

Таблиця 1 - Динаміка впровадження нових технологічних процесів на підприємствах легкої промисловості порівняно з іншими галузями

Показник	Роки
	2007	2008	2009	2010
Промисловість	1419	1647	1893	2043
Добувна промисловість	15	24	19	19
Переробна промисловість	1375	1592	1840	1972
З неї: легка промисловість	50	47	21	27

Складено на підставі [1]

В Україні частка підприємств, що займаються інноваційною діяльністю незначна, і змінюється з 74 у 2005 р. до 82 у 20011 р. ( рис. 1).

В свою чергу, це негативно впливає на якість продукції, що випускається, на задоволення потреб споживача. Українська продукція легкої промисловості втрачає конкурентоспроможність не тільки через якість товару, а й у результаті високої собівартості.

Рис 1. Динаміка зміни кількості інноваційно-активних підприємств України, шт.

* Розраховано на основі даних Державної служби статистики України [3]

Інноваційна активність підприємств залежить від обсягів фінансування вартості капіталу та можливих джерел залучення фінансових ресурсів. За 1998 – 2011 роки основним джерелом фінансування інноваційної діяльності легкої промисловості в Україні є власні кошти підприємств, що становить майже 80 – 90%, а в 2009 році і 100% (рис. 2).

Рис. 2. Фінансування інноваційної діяльності підприємств легкої промисловості України

* Розраховано на основі даних Державної служби статистики України [3]

Участь держави у фінансуванні інноваційної діяльності на підприємствах легкої промисловості обмежена лише коштами державного бюджету і не перевищила 1,38% загального обсягу фінансування у 2011 році [2].

Основним результатом інноваційної діяльності підприємств легкої промисловості є освоєння інноваційних видів продукції, впровадження нових прогресивних технологічних процесів, придбання нових технологій. Серед чинників, які гальмуюсь інноваційну діяльність можна виділити: брак інформації про нові засоби та технології, недостатня можливість кооперування з іншими підприємствами і організаціями, майже повністю відсутня інформація про ринки збуту.

У легкій промисловості спостерігається тенденція скорочення обсягів інноваційної діяльності. Так, за останні 15 років відбулося зниження кількості впроваджених нових технологічних процесів у 4 рази, а кількість підприємств, які реалізовували інноваційну продукцію зменшилася у 2 рази [3].

Аналіз сучасного стану легкої промисловості можна сказати, що ця галузь розвивається повільними темпами, досить важко виходить із кризи. Для вирішення всіх наявних проблем потрібен чіткий та узгоджений стратегічний план, який має забезпечити перехід галузі на інноваційну модель розвитку. У порівнянні з країнами на Заході, Україна може впроваджувати новітні технології набагато швидше і якісніше, через величезний науковий і людський потенціали.

За деякими показниками інноваційна діяльність останнім часом набирає обертів, але при цьому погіршуються інші показники, це говорить про те, що управлінські структури недостатню увагу і фінансову підтримку приділяють інноваціям. У майбутніх проектах та програмах вивести Україну на достатній рівень конкурентоспроможності з іншими країнами світу.

Список літератури:

1. Промисловість України у 2007-2010 роках: стат. зб . / за ред. Л.М. Овденко. – К. : Держком. статистики України, 2011. – 307 с.

2. Медведєв Ю. Вітчизняна легка промисловість в 2011 році / Ю. Медведєв // Легка промисловість. – №4. – 2011. – С. 5–9.

3. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/