Громак М. Г.
Харківський
національний економічний університет, Україна
Аналіз
фінансового розвитку машинобудівної галузі України
Машинобудування є
однією з галузей промисловості України, що найбільше постраждали внаслідок
світової фінансово-економічної кризи. Обсяги виробництва машинобудівної
промислової продукції у 2009 р. по відношенню до 2008 р. скоротилися на 44,9 %,
реалізованої продукції – на 29,5 %. Певне відновлення, що відбулося у 2010 р.,
досі не забезпечило досягнення передкризового рівня. Так, у 2008 р. було
реалізовано товарів цієї галузі на 121,8 млрд. грн., у 2009 р. – на 85,8 млрд.
грн., а у 2010 р. – на 101,9 млрд. грн. (у 2009 р. – 79,2 млрд. грн., у 2010 р.
– 90,4 млрд. грн. з урахуванням індексу цін виробників машинобудівної продукції
за відповідний рік) [1,с.88]. Основні показники обсягів реалізованої промислової діяльності машинобудівної галузі України подано в табл.1 [2].
Таблиця 1
Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт,
послуг)
|
|
2009 |
2010 |
2011 |
|||
|
млн. грн. |
у % до підсумку |
млн. грн. |
у % до підсумку |
млн. грн. |
у % до підсумку |
|
|
Промисловість |
917035,5 |
100 |
806550,6 |
100 |
1065108,2 |
100 |
|
Добувна
промисловість |
85755,5 |
9,3 |
67242,6 |
8,3 |
106933,7 |
10,0 |
|
Переробна
промисловість |
668466,4 |
72,9 |
559266,5 |
69,4 |
730544,1 |
68,6 |
|
Машинобудування |
121780,4 |
13,3 |
85833,0 |
10,6 |
116348,5 |
10,9 |
|
виробництво машин
та устаткування |
37271,5 |
4,1 |
34245,7 |
4,2 |
39778,4 |
3,7 |
|
виробництво
електричного, устаткування |
25580,5 |
2,8 |
204504,7 |
3,0 |
27708,9 |
2,6 |
|
виробництво ТЗ |
58928,4 |
6,4 |
27082,6 |
3,4 |
48861,2 |
4,6 |
Найуразливішими до
кризових явищ виявилися підприємства з виробництва транспортних засобів і
шляхового обладнання (рис. 1). Це пояснюється скороченням споживчого
кредитування населення під час кризи, основний обсяг якого припадав на
придбання автомобілів. Обсяг реалізованих транспортних засобів у 2009 р.
порівняно з 2008 р. знизився на 55,9 %, тоді як обсяг реалізації машин та
устаткування знизився на 8,5 %, приладів і апаратів – на 0,4 % [3].

Рис.1. Динаміка обсягів реалізації
машинобудівної продукції (млрд.
грн., у фактичних цінах)
Відновлення
докризових обсягів виробництва машинобудівної промисловості не відбулося через
залежність машинобудівних підприємств і споживачів їхньої продукції від доступу
до кредитних ресурсів, повільне введення в дію основних фондів, низький рівень
інвестиційної та інноваційної активності машинобудівних підприємств.
Причиною падіння
обсягів реалізованої продукції в основних підгалузях машинобудівної
промисловості є також повільне введення нових основних фондів. Так, у 2009 р. у
машинобудівній промисловості було введено в дію нових основних засобів на суму
3062 млн. грн., тоді як цей показник за аналогічний період для харчової
промисловості склав 7071 млн. грн., металургійної – 5431 млн. грн.
Відбулося значне
скорочення інвестицій в основний капітал машинобудівної промисловості, що
становило у 2009 р. порівняно з 2008 р.
57,6 %. У 2010 р. інвестиції в основний
капітал машинобудівної промисловості зросли на 23,5 % порівняно з 2009 р., але
їх обсяги (у фактичних цінах) не досягли рівня 2007 р. (рис. 2) [3].

Рис. 2. Динаміка інвестицій в основний
капітал машинобудівної
промисловості (млн.. грн., у фактичних
цінах)
Знижується
інноваційна активність підприємств машинобудування, що негативно впливає на
конкурентоспроможність товарів галузі. Якщо у 2007 р. кількість інноваційно
активних підприємств у машинобудівній промисловості становила 23,3 % від їх
загальної кількості, то у 2008 р. вона скоротилася до 21,2 %, а у 2009 р. – до
21,1 %. Під час кризи відбулося падіння обсягів зовнішньої торгівлі товарами
основних підгалузей машинобудівної промисловості.
Зокрема, у 2009 р.
по відношенню до 2008 р. знизилися обсяги експорту транспортних засобів на 63,1
%, машин та устаткування – на 20,9 % (рис. 3).

Рис.3. Динаміка експорту товарів
машинобудівної промисловості
(млн.грн., у фактичних цінах)
Через кризові явища,
що супроводжувалися девальвацією гривні щодо основних світових валют і
скороченням кредитування промисловості та населення, обсяги імпорту машин та
устаткування у 2009 р. по відношенню до 2008 р. зменшилися на 53,2 %,
транспортних засобів – на 82,1 %, приладів та апаратів – на 44,7 % . У 2010 р.
відбувалося поступове відновлення імпорту: обсяги імпорту машин та устаткування
зросли на 30,5 %, транспортних засобів – на 69,3 %, приладів і апаратів – на
31,7 % відносно 2009 р. Україна перебуває у значній залежності від імпорту
продукції машинобудування. Так, у передкризовому 2008 р. перевищення імпорту
над експортом становило по машинах та устаткуванню – 2 рази, по транспортних
засобах – 2,8 разу, по приладах і апаратах – 4,9 разу (рис.4). [3].

Рис. 4. Динаміка імпорту товарів
машинобудівної промисловості
(млн. дол. США)
Загальне зростання
обсягів імпорту товарів машинобудівної промисловості у 2010 р. по відношенню до
2009 р. становило 39,9 % 8 і відбувалося швидшими темпами, ніж зростання
експорту (33,3 %), що загострює ризик нарощування негативного сальдо зовнішньої
торгівлі товарами. Загалом експорт товарів машинобудівної промисловості у 2010
р. склав 9,2 млрд. дол. США, імпорт – 12,7 млрд. дол. США.
Найбільшими
інвесторами українського машинобудування на початок 2011 року є Кіпр –308,6
млн. дол. США, Німеччина – 111,4 млн. дол. США, Росія –78,1 млн. дол. США,
Австрія –42,0 млн. дол. США, Франція –34,9 млн. дол. США, Сполучене королівство
–147,6 млн. дол. США, Швеція –33,1 млн. дол. США та США –59,6 млн. дол. США.
[1, с.88]. Інвестування іноземних держав в машинобудування здійснювалось
переважно у досить малих розмірах.
Таблиця
2
Індекси
промислової продукції (відсотків до попереднього року)
|
|
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
Промисловість |
107,6 |
94,8 |
78,1 |
111,2 |
107,6 |
|
Машинобудування |
119,0 |
100,3 |
55,1 |
136,1 |
117,2 |
|
Виробництво машин
та устаткування |
103,0 |
98,2 |
62,4 |
121,1 |
112,5 |
|
Виробництво електричного,
електронного та оптичного устаткування |
129,1 |
93,2 |
71,8 |
124,2 |
114,7 |
|
Виробництво
транспортних засобів та устаткування |
130,0 |
105,7 |
42,1 |
161,9 |
122,6 |
В таблиці 2 видно,
що індекси промислової продукції машинобудування досягли найвищих показників у
2007 та у 2011 роках. Якщо у 2007 році головним чином зростали виробництва
транспортних засобів та устаткування – 130,0%, то у 2010 році акценти
змістилися на виробництво транспортних засобів та устаткування – 161,9%.
Індекси інвестування в машинобудування показують, за винятком кризового 2009
року, постійне стабільне зростання. Індекси виготовлення промислової продукції
досягають піку у 2010 році і сягнули 136,1% до попереднього року, подібного
результату було досягнути лише у 2003 році з приростом у 135,8%. Такий стрімкий
зріст продукції машинобудування все ж не досягає докризових показників,
оскільки результат 136,1% зростання було досягнуто на фоні провального 2009
року, де індекс промислової продукції складав лише 55,1%. Особливо значного
результату було досягнуто у підгалузі виробництва транспортних засобів та
устаткування у розмірі 161,9%, що є різким зростанням зважаючи на найбільший
спад (42,1%) у 2009 році. За порівняльною оцінкою інвестиції зростають і
досягають піку у 2008 р. з розміром 272074 млн. грн. і з наступним їх спадом у
2010 р. до 189061 млн. грн. [3].
Згідно
представлених даних слід відзначити, що серед головних чинників у розвитку
машинобудування і надалі залишається реалізація заходів інвестиційної
стратегії, яка передбачає ефективне стимулювання, нагромадження і використання
як власних, так і залучення іноземних інвестиційних ресурсів. Слід відмітити,
що у 2010 році, як наслідок несприятливої економічної ситуації темпи
інвестування промисловості суттєво уповільнились, хоча обсяги інвестицій у
машинобудуванні вже у 2011 році показали стрімке зростання і залишаються досить
високими [3].
Дослідження
діяльності машинобудівних підприємств показало неоднорідність їх розвитку,
вирішальну залежність від кризових явищ в країні та наявність ряду
внутрішньогосподарських проблем, їх складність та різноплановість, що є
наслідком значної низки проблем, що уповільнюють їх розвиток.
Проблеми
з якими стикаються підприємства машинобудівної галузі можна умовно поділити на
соціальні та економічні (табл. 3).
Таблиця 3
Проблеми машинобудівних підприємств
|
|
Соціальні проблеми |
Економічні проблеми |
|
Рівень держави |
неефективна
державна соціальна політика |
недостатній
контроль з боку держави за діяльністю монополістів і посередників |
|
нестабільна
інвестиційна політика держави у сфері охорони здоров’я та освіти |
недосконалість
механізму кредитування |
|
|
неефективна
державна політика екологізації та природокористування |
високий рівень
тінізації економіки |
|
|
неналагоджений
механізм функціонування ринку праці |
недосконала
система оподаткування |
|
|
нерозвиненість
ринкової кон’юктури |
||
|
Рівень підприємства |
відсутність
корпоративної соціальної відповідальності |
відсутність
ефективного моніторингу, дистриб'юторської системи та фінансового контролінгу |
|
відсутність
ефективної системи оплати праці та преміювання |
недостатній
рівень платоспроможності товаровиробників |
|
|
відтік
кваліфікованих інженерних і робітничих кадрів; |
застарілість
основних засобів |
|
|
низька якість
професійної підготовки персоналу; |
значна витратність
виробництва |
|
|
низький рівень
управління та кваліфікації персоналу |
високий рівень
зношеності основних виробничих засобів |
|
|
застаріла система
охорони праці працівників; |
низький рівень
технічного оновлення підприємств |
|
|
відсутність
екологічної відповідальності у підприємств |
обмежений
внутрішній попит на вітчизняну продукцію |
|
|
нераціональне
природокористування |
низький рівень
інноваційної активності вітчизняних підприємств |
Для успішного розвитку машинобудування в Україні
необхідно підтримувати конкурентоспроможність продукції на світовому ринку. Для
цього необхідно забезпечити високу якість продукції, її надійність та
довговічність, що потребує великих інвестиційних вливань у наукове забезпечення
та оновлення технологічного парку виробництва.
Отже, управління машинобудівним підприємством має бути спрямоване на збільшення
надходження фінансових ресурсів та зменшення поточних витрат, на зростання
обсягів реалізації продукції. Увагу слід приділити розвитку наукоємних та
високотехнологічних виробництв. Це призведе до зниження матеріалоємності
продукції, до покращення якості та виходу виробництва на новий рівень, що
дозволить зайняти нові ніші на світовому ринку.
Література:
1. Фаринович І. В. Тенденції розвитку машинобудівної галузі в економічному
розвитку України / І. В. Фаринович // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. –
№11. – С. 83-88.
2. Офіційний сайт
Державного комітету статистики України [Електронний
ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.