Медицина/ 7.Клиническая медицина.

Д.м.н. Куцевляк В. Ф.

К.м.н. Лахтін Ю.В.

Харківська медична академія післядипломної освіти

Характер рентгенологічних змін в альвеолярному відростку щелеп під впливом важких металів

Вступ. Підвищений вміст окремих важких металів та їх поєднань в регіонах інтенсивних промислових виробництв, ґрунті, воді викликає зростання пародонтальної патології у робітників і жителів цих територій [4, 5]. При цьому збільшується не тільки поширеність захворювань тканин пародонту, а й їх інтенсивність [3].

Одним з головних складових комплексу тканин пародонту є альвеолярний відросток щелеп. Саме його структурному і функціональному стану відводиться провідна роль в оцінці ступеня ураження всього пародонтального комплексу і вирішальне значення в прогнозуванні та тактиці лікування патологічного процесу. У клінічній практиці стан альвеолярного відростка оцінюється, головним чином, на підставі вивчення даних рентгенологічного дослідження щелеп. В літературі ми не знайшли повідомлень щодо його стану у хворих на пародонтит, які мешкають на територіях впливу солей важких металів низької інтенсивності.

Мета дослідження. Вивчити особливості рентгенологічної картини альвеолярного відростка щелеп у хворих на пародонтит під впливом солей важких металів низької інтенсивності.

Матеріал і методи. Проведено аналіз ортопантомограм 74 хворих хронічним генералізованим пародонтитом II ступеня. Всіх пацієнтів розділили на дві групи в залежності від місцевості проживання. В 1 групу увійшли 24 особи, що проживають на умовно чистих територіях (територія "Б"), до 2 групи - 50 хворих з територій, забруднених солями важких металів (територія "А"). Хворим проводили стандартне клініко-лабораторне обстеження, робили рентгенівські знімки на цифровому ортопантомографі.

Результати дослідження та їх обговорення. Для хворих з обох районів рентгенологічна картина альвеолярного відростка мала деякі загальні скіалогічні ознаки. Був характерний нерівномірний і змішаний тип деструкції кістки. Горизонтальна деструкція міжзубних перегородок супроводжувалася зниженням їхньої висоти від 1/3 до 1/2, вертикальна - з утворенням кісткових кишень різної форми та глибини: від розширення періодонтальної щілини в пришийковій частини зубів до формування лакун розсмоктування. Малюнок губчастої речовини складався з петель. В залежності від вираженості остеопорозу, внаслідок збільшення міжбалкових просторів, петлистість була рівномірною або нерівномірною. Ступінь рарефікаціі кістки визначала її загальну прозорість у кожній конкретній ситуації. У випадках великопетлистого остеопорозу тінь альвеолярного відростка була більш прозорою. Контури балок чіткі. На тлі загальної прозорості контури збережених кортикальних пластинок на бічних поверхнях міжзубних та межкорневих перегородок були чітко підкреслені, кісткові кишені мали щілинну форму у вигляді розширення періодонтальної щілини або приймали вид лакун розсмоктування, вершини перегородок усічені. При розмитих нечітких контурах балок прозорість кістки менш виражена, кісткові кишені утворювалися рідко, вершини міжзубних перегородок усічені, поїдені.
Ці ознаки в тій чи іншій мірі зустрічалися у всіх пацієнтів. Відмінності в рентгенологічній картині двох груп хворих полягали в різній частоті їх виявлення.

У хворих з умовно чистих територій "Б" звичайний петлистий малюнок відмічався у 5 (20,8%) з 24 осіб. Великопетлиста будова перегородок мала місце в більшості знімків. Осередковий великопетлистий малюнок був у 18 (75,0%), дифузний - у 1 (4,2%) хворих. Така петлистість була характерна більше для вершин міжзубних перегородок. Контури кісткових перекладин були чіткими у 19 (79,2%) чоловік, розмиті у 5 (20,8%). Міжкореневі перегородки заповнювали звід біфуркацій, періодонтальна щілина ледь простежувалася. Кісткові кишені були переважно щілиноподібної форми.

У хворих з умовно забруднених територій "А" звичайний петлистий малюнок спостерігався у 3 (6,0%) пацієнтів. Багатопетлистість носила осередковий характер у 24 (48,0%), дифузний - у 23 (46,0%). Чіткі контури балок спостерігалися у 29 (58,0%) і розмиті - у 21 (42,0%) хворих. У 8 (16,0%) пацієнтів на знімках спостерігали розширення періодонтальної щілини в ділянці біфуркацій окремих зубів. Кісткові кишені були, в основному, широкі, іноді зливалися з вершиною міжзубних перегородок, в результаті чого останні мали напівмісячну вирізку.

Отримані дані побічно узгоджуються з результатами наших експериментальних досліджень, які вказують на деструктивні процеси в альвеолярному відростку [1] і зниження його оптичної щільності [2] при введенні тваринам солей важких металів.

Таким чином, у хворих на пародонтит, що проживають в умовах надмірного вмісту солей важких металів у навколишньому середовищі, частіше зустрічається рарефікація кістки у вигляді великопетлистого остеопорозу, розширення періодонтальної щілини в ділянці біфуркацій, кісткові балки мають розмиті контури, вершини міжзубних перегородок напівмісячної форми.

Література:

1. Куцевляк В. Ф. Макроскопічні і морфометричні зміни в зубоальвеолярних блоках нижньої щелепи щурів при дії комбінації солей важких металів / В. Ф. Куцевляк, Ю. В. Лахтін // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, № 3. - С. 69-71.

2. Лахтін Ю. В. Зміни оптичної щільності альвеолярного відростка щелеп щурів та її корекція на тлі дії солей важких металів / Ю. В. Лахтін // Світ медицини та біології. – 2012. - № 2. – С. 117-119.

3. Экология и здоровье населения. Кн. 2: монография / Л. И. Григорьева, В. А. Полосухин, О. А. Зорина [и др.]. Красноярск: Научно-инновационный центр, 2012. – 234 с.

4. Association of environmental cadmium exposure with periodontal disease in U.S. adults / М. Arora, J. Weuve, J. Schwartz, R. O. Wright // Environ Health Perspect. - 2009. – Vol.117. – Р. 739–744.

5. Chronic Occupational Exposure to Lead and Its Impact on Oral Health / El-Said K. F., El-Ghamry A. M., Mahdy N. H., El-Bestawy N. A.// J Egypt Public Health Assoc. – 2008. - Vol. 83 № 5 & 6. – Р. 451-466.